- •Міністерство освіти і науки України
- •Теорія автоматичного кервання
- •Луцьк 2014
- •Тема 1. Вступ. Основні поняття та визначення теорії автоматичного керування
- •1.1. Відомості з історії розвитку так.
- •1.2. Суть автоматичного керування
- •1.3. Предмет і задачі курсу так. Основні поняття і визначення
- •1.4. Основні функціональні елементи сак
- •Тема 2. Класифікація систем автоматичного керування
- •2.1. Основні принципи керування
- •2.2. Класифікаційні ознаки систем автоматичного керування
- •V. За характером рівнянь, які описують систему:
- •Vі. За характером дії в часі:
- •VII. За зміною параметрів системи в часі сак поділяють на:
- •VIII. За точністю керування:
- •Тема 3. Математичний опис систем автоматичного керування
- •3.1. Аналіз і синтез сак
- •3.2. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •Тема. 4. Сигнали випробування сак
- •4.1. Вступ
- •4.2. Часові характеристики
- •4.3. Частотні характеристики
- •Тема 5. Математичний опис систем автоматичного керування План.
- •5.1. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •5.2 Основні властивості перетворення Лапласа
- •Теореми про граничні значення.
- •5.3 Форми запису лінійних диференціальних рівнянь.
- •5.4. Перетворення Фур’є. Частотні характеристики
- •5.5. Типові динамічні ланки та їх характеристики
- •Пропорційна ланка
- •Інтегруюча ланка
- •Коливальна ланка
- •Форсуюча ланка
- •Форсуюча ланка другого порядку
- •Ланка запізнення
- •5.6 Структурні схеми лінійних систем
- •Правила перетворення структурних схем
- •Обчислення передавальної функції одноконтурної системи
- •Обчислення передавальної функції багатоконтурної системи
- •5.7 Частотні характеристики системи
- •Тема №6. Стійкість лінійних систем автоматичного керування. Алгебраїчні критерії стійкості. План
- •Поняття стійкості
- •6.1. Поняття стійкості
- •6.2. Постановка задачі стійкості за о.М. Ляпуновим.
- •6.3 Умови стійкості лінійних систем автоматичного керування
- •6.4. Алгебраїчні критерії стійкості сак
- •Критерій стійкості Льєнара-Шипара. Критерій, запропонований 1914 року п. Льєнаром та р. Шипаром, є однією з модифікацій критерію Гурвіца:
- •7.1. Принципу аргументу.
- •7.3. Критерій стійкості Найквіста.
- •7.4. Аналіз стійкості за логарифмічними частотними характеристиками.
- •8.1. Стійкість систем із запізненням
- •8.2. Побудова зон стійкості
- •8.3. Структурна стійкість систем
- •Тема № 9. Методи оцінки якості регулювання лінійних систем
- •9.1 Поняття якості та показники якості систем керування
- •9.2 Прямі показники якості
- •9.3 Оцінка якості регулювання в усталеному режимі
- •9.4 Оцінка якості регулювання при гармонічних впливах
- •Якщо перехідний процес має 12 коливання, час досягнення першого максимуму:
- •9.5 Оцінка якості регулювання за розташуванням коренів
- •9.6. Інтегральні оцінки якості перехідних процесів
- •9.7. Частотні методи оцінки якості регулювання
- •9.8. Чутливість систем автоматичного керування
- •Тема № 10. Забезпечення стійкості, підвищення якості регулювання і синтез лінійних систем
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Коректувальні пристрої
- •Тоді у цьому діапазоні частот маємо:
- •10.3. Перетворювальні елементи
- •10.4. Підвищення точності в усталених режимах
- •10.5. Забезпечення стійкості й підвищення запасів стійкості
- •10.6. Синтез коректувальних пристроїв за логарифмічними амплітудно-частотними характеристиками
- •Список рекомендованої літератури
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Форсуюча ланка
Форсуючою називається ланка, яка описується рівнянням
(5.43)
Операційне рівняння і передавальна функція:
Y(s) = k(TsX(s) + X(s)); W(s) = k(Ts + 1).
Частотні функції:
при
1/T
при
1/T
- пряма
з ухилом +20 дБ/дек.
АФЧХ являє собою пряму, що паралельна уявній вісі та перетинає дійсну вісь у точці U = k. Частотні характеристики наведені на рис. 5.21.
Часові функції форсуючої ланки:
Форсуюча ланка другого порядку
Ланка описується рівнянням:
(5.44)
і має передавальну функцію:
ЛАЧХ та ЛФЧХ ланки наведені на рис. 5.22.
Ф
орсуючі
ланки першого та другого порядку не
можна реалізувати практично, а реальні
форсуючі ланки обов’язково
містять аперіодичні або коливальні.
Наприклад,
ланка, яку називають ланкою швидкого
реагування,
має передавальну функцію
Ланка запізнення
Ланка запізнення описується рівнянням
y(t) = kx(t - ), (5.45)
де k - коефіцієнт передачі, - час запізнення.
Використовуючи теорему запізнення (5.11) запишемо передавальну функцію ланки:
Частотні функції ланки:
A()
= k;
()
= -.
Фізичний зміст фазової частотної характеристики - перекручення інформації, що передається.
АФЧХ являє собою коло з центром у початку координат і радіусом k.
Часові функції мають вигляд:
h(t) = k1(t - ); w(t) = k(t - ) = (t - ) .
До ланок запізнення можна віднести:
- лінії радіозв’язку ( - час проходження сигналу);
- довгий трубопровід ( - час розповсюдження тиску);
- транспортер ( - час перевезення вантажу).
Характеристики ланки запізнення наведені на рис. 5.23
Немінімально-фазові ланки
Ланка запізнення належить до числа ланок немінімально-фазового типу. Ланка називається немінімально-фазовою, якщо хоча б один нуль чи полюс її передавальної функції має додатну дійсну частину (рівняння мають від'ємні коефіцієнти).
Немінімально-фазові ланки, що мають полюси з додатною дійсною частиною називають нестійкими. Прикладами нестійких немінімально-фазових елементарних ланок є ланки з передавальними функціями:
(нестійка
аперіодична ланка);
(нестійка
коливальна ланка).
Стійкі немінімально-фазові ланки мають нулі з додатною дійсною частиною:
Для немінімально-фазової ланки характерно, що в неї зсув фази за модулем більше, ніж у мінімально-фазової ланки, що має рівноцінну з нею АЧХ.
5.6 Структурні схеми лінійних систем
Структурною схемою називається графічне зображення математичної моделі САК у вигляді з’єднання ланок. Структурна схема відображає динамічні властивості системи. Її задача - у найбільш наочній формі показати математичну сторону перетворення сигналів окремими елементами та всією системою в цілому.
Структурна схема може бути отримана із функціональної, якщо відомі передавальні функції (або диференціальні рівняння) та параметри елементів, що входять до складу системи.
Ланка на структурній схемі може відображати математичну модель елемента, групи елементів чи частини одного елемента.
Динамічну ланку зображують у вигляді прямокутника з наведенням вхідних і вихідних величин, а також передавальної функції всередині його. Причому вхідну та вихідну величини записують у вигляді зображень, якщо передавальні функції задають у формі зображень, чи у вигляді оригіналу, якщо передавальна функція задається в операторній формі (рис.5.24).
