145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.

Серцевинні промені - ряди живих паренхімних клітин у стеблах і коренях деревних рослин, що перетинають в радіальних напрямах деревину і луб. По них переміщуються мінеральні і органічні речовини. Розрізняють первинні серц. пром. які беруть початок від первинної ксилеми, і вторинні що утворюються з вторинної твірної тканини - камбію. Залежно від кількості рядів клітин розрізняють однорядні (хвойні), багаторядні (платан, барбарис) і мішані (дуб) серцевинні промені

146.Луб та лібриформ.

Луб - складна тканина вищих рослин, яку утворює камбій. Виконує функції проведення органічних речовин, механічну, запасаючу, а також видільн. Розрізняють м’який Л., що складаэться з елементів проаідної системи (ситоподібні трубки + клітини супатники), які забезпечують переміщення органічних сполук, а також запасаючої луб’яної паренхіми і луб’яних променів, які виконують функції асиміляції, транспортування і накопичення специфічних речовин (крохмалю, олій, смол, танінів тощо); твердий Л. - луб’яні волокна і луб’яні склереїди, що виконують механічну (опорну функцію). У деревних рослин Л. Утворює внутрішню частину кори стебла і кореня, у трав’янистих - входить до складу відкритих судинно-волокнистих пучків. Л. Характерний для голонасіцнних та дводольних покритонасінних.

Лібриформ - мехаічна тканина деревини. Складається звичайно з прозенхімних загострених на кінцях клітин, довжина яких не більша 2 мм. Стінка клітин Л. Здерев’янілі, іноді дуже товсті (у дуба, граба), з невеликою кількістю щілиноподібних пор, розташованих по спіралі. Клітини Л. Можуть бути видовженими товстостінними без живого вмісту, які виконують механічну функцію, або паренхімними з менш потовщеними стінками з живим вмістом, у яких відкладаються запасні поживні речовини. У деяких рослин (наприклад у винограду) є так званий перегородчастий Л., живі клітини якого мають тонкі целюлзні поперечні перегородки.

147.Лігнін, кутин, суберин.

Лігнін (рос. лигнин, англ. lignin, lignine, нім. Lignin n) – Органічна речовина, що поряд з целюлозою є складовою частиною здерев’янілих тканин вищих рослин. Разом з геміцелюлозою зумовлює міцність стовбурів і стебел рослин. При геліфікації і фюзенізації утворює затверділу безструктурну торфову масу. Найбільше Л. містить деревина хвойних (до 35%) і листяних (20-25%) порід. У нижчих рослин – водоростей, грибів, мохів Л. немає. Відкладається просочуванням - інустацією.

Кутин - різновид восків, але утворений жирними кислотами з нижчою молекулярною масою. Утримується він у рослинах у невеликій кількості (до 3,5%), головним чином у листі, шкірочці плодів і корових частин. Кутин і суберин (речовина коркової тканини в корі деяких рослин) дуже стійкі до дії гідролізуючих агентів і мікроорганізмів. Ще більшою стійкістю стосовно дії кисню, бактерій, мінеральних кислот, розчинів лугів і до нагрівання (до температури близько 200 °С) володіють близькі до восків, кутину й суберину високомолекулярні речовини – споронін і полленін, які утворюють оболонки спор та пилку.

Кутин, який просочує зовнішній шар епідермісу листя і молодих бруньок, утворюючи кутикули. Відкладається адкрустацією - нашаруванням

Суберин — речовина коркової тканини в корі деяких рослин. Відкладається інкрустацією. Суберин і кутин (різновид воску) дуже стійкі до дії гідролізуючих агентів і мікроорганізмів. Ще більшою стійкістю стосовно дії кисню, бактерій, мінеральних кислот, розчинів лугів і до нагрівання (до температури близько 200 °C) володіють близькі до восків, кутину й суберину високомолекулярні речовини — споронін і полленін, які утворюють оболонки спор та пилку.