4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.

Протягом тривалого часу в ботаніці застосовувався описовий метод, основним завданням якого був опис рослин, їх розмірів, забарвлення, особливостей окремих частин та органів.Згодом у ботаніці запроваджується порівняльно-описовий метод, за допомогою якого описувались і порівнювались рослини, близькі за зовнішніми морфологічними ознаками: коренями, стеблами, листками, квітками та їх елементами, насінням плодами тощо. Цей метод широко застосовується і сьогодні в систематиці рослин.З розвитком математики, фізики, винайденням мікроскопа та удосконаленням мікроскопічної техніки зароджується, а згодом починає домінувати експериментальний напрям. Вагомий внесок у його розвиток зробили П. Кельрейтер, який у 1761 р. опублікував свою знамениту працю “Вчення про стать та гібридизацію у рослин”; Г. Мендель, який на основі багаторічних (1856-1863) дослідів із схрещування декількох сортів гороху встановив закономірності розподілу в потомстві спадкових ознак; С. Навашин, який у 1898 р. відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослинСьогодні в ботаніці широко застосовується <u>філогенетичний метод, за допомогою якого встановлюється історичний розвиток окремих видів, родів, родин та інших систематичних груп рослин, їх родинні взаємозв’язки тощо. Великий внесок у розвиток цього методу вніс один з найвидатніших філогеністів сучасності А. Тахтаджян.

5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.

Доросла рослинна клітина складається з трьох частин: • щільної еластичної оболонки • протопласта(живого вмісту клітини, який притиснутий до кліт. обол.) • вакуолі. Протопласт поділяють на ядро і цитоплазму(яка скл. з корпускулярних і мембранних органел занурених в матрикс). До корпускулярних органел належать ядро, пластиди,

мітохондрії, лізосоми, рибосоми, мікротільця. Мембранні органели склад. із сукупності мембран і не мають обмеженої форми. Рослинним кліт. притаманна наявність специфічних (для рослинної кл.) органел – пластиди, гліоксисоми, вакуоля. Продукти діяльності протопласта –суто рослинні компоненти (клітинна оболонка, вакуолі, відкладення запасних поживних речовин, крохмаль до прикладу Рослинні клітини мають різноманітну форму (округлу, кубічну, призматичну, овальну, веретеноподібну, зірчасту тощо). Вільноживучі клітини частіше мають

округлу форму (протококові водорості). У тканинах рослин вона визначається насамперед тиском навколишніх клітин. Залежно від форми рослинні клітини поділяють на два типи: паренхімні та прозенхімні. *Паренхімні мають більш менш рівні величини всіх трьох вимірів. Паренхімними є клітини твірної тканини і деяких постійних – шкірки,

запасаючих тканин, серцевини стебла, основної паренхіми тощо. Як правило живі. *Прозенхімні клітини витягнуті у довжину і часто мають загострені кінці. Частіше мертві. З них складаються провідні та механічні тканини. Нижня межа розмірів клітин обумовлена розмірами елементів макромолекул які необхідні для життєдіяльності клітини. Верхня

границя розмірів клітин обмежується законами фізики, що визначають швидкість дифузії молекул, розчинених у водному середовищі. Та оптимальне співвідношення площі її поверхні до об’єм