133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.

Див. пит.132.

Кожний пров. пучок проходить у стебло і потім пускається вниз по стеблу – у однодольних. Характерна листкова піхва. У деяких рослин з класу листки здійснюють інверсію протягом онтогенезу. Тобто перекручування листку в просторі на 180 град.. Продихи розташовані правильними рядами, паралельно до осі листка. Мезофіл менше диференційований пошарово. Порівняно однорідна асиміляційна паренхіма характерна для більш. злаків. Немає головного суд. – волокн. пучка. В найдрібніших розгалуженнях пров. с-ми флоема зникає, а в ксилемі лишаються лише трахеїди, такі пучки наз. неповними. Механічна тк. скл. зі склеренхіми

134.Кранц-анатомія.

Листок злаків має ізолатеральну будову (рис. 89). Це означає, що мезофіл складається з однотипної хлоренхі ми, у якій немає диференціації на палісадну і губчасту паренхіми. Як правило такі листки займають вертикальне положення і однаково освітлюються, як з нижнього, так і з верхнього боків.

Листкова пластинка злаків своєю формою нагадує ланцет: вона вузька, має паралельне жилкування. Епідерма листків злаків дуже розвинена, стінки її клітин потовщені і просочені (інкрустовані) оксидом силіцію. Продихи лежать майже правильними рядами як на верхньому, так і на нижньому боці листка. На нижньому боці кількість продихів значно більша. Клітини-замикачі гантелеподібної форми. У разі підвищення тургору клітин-замикачів тонко­стінні розширення збільшуються в об'ємі, внаслідок чого середні потовщені частини відходять одна від одної і продихова щілина розкривається. Провід­на система листка складається з колатеральних пучків, які мають склерен­хімне оточення. Великі пучки проходять крізь всю листкову пластинку пара­лельно і зближаються на кінці листка, де часто знаходяться гідатоди.

У просоподібних злаків (просо, сорго, кукурудза, цукровий очерет), яким властивий С₄-тип фотосинтезу, навколо провідних пучків у вигляді обкладки розташована специфічна паренхіма, яка складається із щільно зімкнених видовжених хлорофілоносних клітин. їі називають паренхімною обкладкою. Саме в ній містяться специфічні агранальні хлоропласти. Таку будову назива­ють кранц-анатомією, а тип будови листка дістав назву - корончастого

У просоподібних злаків (просо, сорго, кукурудза), яким властивий С4 тип фотосинтезу, навколо пров. пучків у вигляді обкладки розташована специфічна паренхіма, яка складається із щільно зімкнених видовжених хлорофілоносних клітин. Її наз. паренхімною обкладкою. Саме в ній містяться специфічні агранальні хлоропласти. Таку будову наз. кранц-анатомією, а тип будови листка дістав назву – корончастого

135.Моторні клітини.

У багатьох злаків у епідермі або в епідермі і верхніх шарах мезофілу є апарат, який бере участь у згортанні та розгортанні листка. У цих злаків лист­кові пластинки у разі нестачі води складаються вдвоє (грястиця звичайна, ковила), або скручуються у трубку, або в дві трубки. Скоротливу функцію ви­конують водоносні, або моторні клітини. Листок може мати один або декіль­ка моторних тяжів.

Спочатку вважали, що зниження тургору і об'єму моторних клітин при­зводить до згортання листкової пластинки, а підвищення тургору і збільшен­ня об'єму повертають пластинку до вихідного положення. Однак у дослідах листки деяких видів рослин (живі і висушені), після видалення моторних клітин не втрачали здатності до згортання і розгортання залежно від сту­пеня насичення водою. Тому зробили висновок, що моторні клітини лише полегшують і регулюють такі зміни. Активну роль, можливо, виконують скле­ренхімні тяжі, які діють залежно від ступеня підсихання або набрякання їхніх клітинних стінок. Тому деякі дослідники основною функцією моторних клі­тин вважають накопичення води, яку листок використовує у разі підсихання. Звідси і друга назва - водоносні клітини.

Клітини які в листку виконують водоносну функцію. Полегшують згортання і розгортання рослин. Осн. ф-я моторних клітин – накопичення води, яку листок використовує у разі підсихання. Друга назва – водоносні клітини