125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.

Вторинна будова кореня. Первинна будова кореня характерна для од нодольних та деяких дводольних рослин. У більшості дводольних властива молодим рослинам первинна будова кореня згодом набуває вторинної будови.

Вторинні зміни у корені починаються вище зони бічних коренів, з момен ту закладання камбіального кільця. Камбій формується з паренхімних клітин розташованих між флоемою та ксилемою. В результаті між групами первинної флоеми та ксилеми виникає дугоподібна смужка камбію, яка огинає кси- лему з зовнішнього боку, а фло­ему - з внутрішнього (рис. 106). Окремі смужки в результаті антиклінального поділу клітин подовжуються і зливаються, утворюючи суцільну смужку камбію, яка на поперечному зрізі має зірчасту форму.

Подальша діяльність утво­реного камбію в корені така сама, як і в стеблі: до центра він відкладає вторинну ксилему, а до периферії - флоему. Разом з тим, з камбію утворюються паренхімні клітини серцевин­них променів, які розташовані у вигляді прошарку між флоемою і ксилемою. Діяльність камбію інтенсивні- ша в тій частині, де формується ксилема. Внаслідок цього, проміжки між ра­діальними рядами ксилеми і флоеми вирівнюються, і камбій на поперечному зрізі набуває вигляду кільця.

Вирівнювання кільця камбію, утворення ним концентричних шарів лубу і деревини і вторинних серцевинних променів зумовлює подібність вторин­ної структури кореня з будовою стебла. Основна причина цієї подібності по­лягає в тому, що ця частина кореня виконує ту ж функцію перенесення води і органічних речовин, що і стебло.

Після формування вторинних тканин первинна флоема кореня зміщу­ється до периферії, а первинна ксилема - до центра.

Діяльність камбію в коренях характеризується періодичністю. Розрізня­ють два періоди: весняний (березень-червень) і осінній (з вересня до почат­ку листопада). Річні прирости деревини в корені значно вужчі, ніж у стеблі, а межа між річними кільцями не така чітка, як у стеблі.

Паралельно зі змінами, які спостерігаються у центральному циліндрі, значних змін зазнає і корова частина кореня. З'являється нова - вторинна кора, у формуванні якої бере участь перицикл. Перицикл виконує функцію фелогену. Спочатку клітини перициклу відділяють назовні клітини, які також

продовжують ділитись. Цей шар клі­тин виконує функцію фелогену і від­кладає до периферії клітини корка, а до середини - клітини фелодерми. В результаті формується перидерма кореня, яка утворюється з клітин пер­винної латеральної меристеми - пе­рициклу, на відміну від стебла, де вона формується з шару клітин, що лежать під епідермою, або з самої епідерми. Як і в стеблі, вона розростається і по­товщується. При цьому зовнішні від неї тканини первинної кори відмеж­овуються, відмирають, швидко руйну­ються мікрофлорою ґрунту Перидерма кореня, так само як і перидерма стебла, має сочевички такої ж будови, але значно більшого розміру.

Товщина шару вторинної кори кореня менша, ніж стебла. Вторинна кора кореня складається з луб'яної паренхіми, в якій часто накопичуються запас­ні поживні речовини. До корової паренхіми прилягає флоема.

Отже, характерні етапи переходу кореня від первинної до вторинної будови такі: поява камбію між ділянками первинної флоеми і ксилеми, утво­рення фелогену із перициклу з наступним формуванням вторинної кори, злущування первинної кори, заміна радіального розташування провідних елементів на колатеральне.

Втор. зміни у корені поч. вище зони бічних коренів, з моменту закл. камбіального кільця. Камбій форм. з паренхімних кл., розташ. між флоемою та ксилемою. В результаті між ними виникає дуга камбію, яка огинає ззовні ксилему а з внутр. частини флоему. З камбію утв. паренхімні клітини серцевинних променів, які мають вигляд прошарку між флоемою і ксилемою. Потім. відб. вирівнювання кільця камбію, утв. ним концентричних шарів лубу і деревини і втор. серц. променів зумовлює подібність вт. буд. кореня до вт. буд. стебла. Після формування втор. тканин перв. флоема кореня зміщ. до периф., а перв. ксилема – до центра. Отже характерні етапи переходу кореня від перв. до втор. будови такі: поява камбію між флоемою та ксилемою, утв. фелогену із перициклу за наступним формуваннями втор. кори, злущування перв. кори, заміна радіального розташування провідних елем. на колатеральне. Корінь вторинної будови не має первинної кори