- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
Вторинна будова кореня. Первинна будова кореня характерна для од нодольних та деяких дводольних рослин. У більшості дводольних властива молодим рослинам первинна будова кореня згодом набуває вторинної будови.
Вторинні зміни у корені починаються вище зони бічних коренів, з момен ту закладання камбіального кільця. Камбій формується з паренхімних клітин розташованих між флоемою та ксилемою. В результаті між групами первинної флоеми та ксилеми виникає дугоподібна смужка камбію, яка огинає кси- лему з зовнішнього боку, а флоему - з внутрішнього (рис. 106). Окремі смужки в результаті антиклінального поділу клітин подовжуються і зливаються, утворюючи суцільну смужку камбію, яка на поперечному зрізі має зірчасту форму.
Подальша діяльність утвореного камбію в корені така сама, як і в стеблі: до центра він відкладає вторинну ксилему, а до периферії - флоему. Разом з тим, з камбію утворюються паренхімні клітини серцевинних променів, які розташовані у вигляді прошарку між флоемою і ксилемою. Діяльність камбію інтенсивні- ша в тій частині, де формується ксилема. Внаслідок цього, проміжки між радіальними рядами ксилеми і флоеми вирівнюються, і камбій на поперечному зрізі набуває вигляду кільця.
Вирівнювання кільця камбію, утворення ним концентричних шарів лубу і деревини і вторинних серцевинних променів зумовлює подібність вторинної структури кореня з будовою стебла. Основна причина цієї подібності полягає в тому, що ця частина кореня виконує ту ж функцію перенесення води і органічних речовин, що і стебло.
Після формування вторинних тканин первинна флоема кореня зміщується до периферії, а первинна ксилема - до центра.
Діяльність камбію в коренях характеризується періодичністю. Розрізняють два періоди: весняний (березень-червень) і осінній (з вересня до початку листопада). Річні прирости деревини в корені значно вужчі, ніж у стеблі, а межа між річними кільцями не така чітка, як у стеблі.
Паралельно зі змінами, які спостерігаються у центральному циліндрі, значних змін зазнає і корова частина кореня. З'являється нова - вторинна кора, у формуванні якої бере участь перицикл. Перицикл виконує функцію фелогену. Спочатку клітини перициклу відділяють назовні клітини, які також
продовжують ділитись. Цей шар клітин виконує функцію фелогену і відкладає до периферії клітини корка, а до середини - клітини фелодерми. В результаті формується перидерма кореня, яка утворюється з клітин первинної латеральної меристеми - перициклу, на відміну від стебла, де вона формується з шару клітин, що лежать під епідермою, або з самої епідерми. Як і в стеблі, вона розростається і потовщується. При цьому зовнішні від неї тканини первинної кори відмежовуються, відмирають, швидко руйнуються мікрофлорою ґрунту Перидерма кореня, так само як і перидерма стебла, має сочевички такої ж будови, але значно більшого розміру.
Товщина шару вторинної кори кореня менша, ніж стебла. Вторинна кора кореня складається з луб'яної паренхіми, в якій часто накопичуються запасні поживні речовини. До корової паренхіми прилягає флоема.
Отже, характерні етапи переходу кореня від первинної до вторинної будови такі: поява камбію між ділянками первинної флоеми і ксилеми, утворення фелогену із перициклу з наступним формуванням вторинної кори, злущування первинної кори, заміна радіального розташування провідних елементів на колатеральне.
Втор. зміни у корені поч. вище зони бічних коренів, з моменту закл. камбіального кільця. Камбій форм. з паренхімних кл., розташ. між флоемою та ксилемою. В результаті між ними виникає дуга камбію, яка огинає ззовні ксилему а з внутр. частини флоему. З камбію утв. паренхімні клітини серцевинних променів, які мають вигляд прошарку між флоемою і ксилемою. Потім. відб. вирівнювання кільця камбію, утв. ним концентричних шарів лубу і деревини і втор. серц. променів зумовлює подібність вт. буд. кореня до вт. буд. стебла. Після формування втор. тканин перв. флоема кореня зміщ. до периф., а перв. ксилема – до центра. Отже характерні етапи переходу кореня від перв. до втор. будови такі: поява камбію між флоемою та ксилемою, утв. фелогену із перициклу за наступним формуваннями втор. кори, злущування перв. кори, заміна радіального розташування провідних елем. на колатеральне. Корінь вторинної будови не має первинної кори
