Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Anatomiya_roslin_Vidpovidi_na_ekzamen.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
262 Кб
Скачать

122.Значення перициклу кореня.

Перицикл – первинна латеральна меристема. Завдякі перициклу утв. бічні корені та адвентивні бруньки. В деяких випадках перицикл викон. запасаючу ф-ю а то і механічну

123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.

Ендодерма - внутрішній шар первинної кори кореня. Вона складається з одного ряду клітин, який кільцем оточує центральний циліндр. Дуже рідко ендодерма буває двошаровою, наприклад у конвалії і лимонника. Ендодер­мою регулюється надходження води у горизонтальному напрямку від пе­риферії до центрального циліндра, де розташовані провідні елементи. Біль­шість клітин ендодерми має потовщені, практично непроникні здерев'янілі клітинні стінки - пояски Каспарі (рис. 103).

З наявністю поясків Каспарі пов'язують активну участь ендодерми в ре­гулюванні радіального транспортування речовин тканинами кореня. Пояс­ки Каспарі, завдяки гідрофобним властивостям речовин, що входять до їх­нього складу, перекривають на рівні ендодерми вільний простір клітинних стінок і перешкоджають дифузному пересуванню речовин по стінці. Внаслідок з'єднання плазмалеми з клітинною стінкою перекривається також і пе- риплазматичний простір. Таким чином, пояски Каспарі стають ефективним бар'єром на шляху пасивного пересування речовин апопластом. Припинен­ня вільної дифузії речовин по апопласту сприяє їхньому активному пересу­ванню симпластним шляхом клітинами ендодерми і корової паренхіми.

Із переходом кореня до вторинної будови, ендодерма також переходить до наступної стадії розвитку, яка супроводжується відкладенням на первин­ну стінку суберину.

Суберинізація здійснюється, як правило, одночасно у більшості клітин ендодерми, розташованих на одному рівні кореня, але деяка кількість клітин запізнюється. У зв'язку з цим, серед клітин ендодерми із суберенізованими стінками зустрічаються клітини, які зберігають початковий стан стінок - про­пускні клітини. Вони забезпечують здійснення контрольованого радіально­го транспорту речовин від кореневих волосків і паренхіми до центрального циліндра кореня. Всі пропускні клітини розташовані проти елементів ксиле- ми центрального циліндра

Внутрішній шар перв. кори кореня. Скл. з одного ряду клітин, який кільцем оточує центр. циліндр. Рідко двошарова (лимонник). Регулюється надходженням води у горизонт. Напрямку від периферії до центр. циліндра. Більшість кл. ендодерми мають потовщені, майже непроникні здерев’янілі кл. ст. – пояски Каспарі

124.Закладання бічних коренів.

Закладання бічних коре­нів. Бічні корені закладаються в спеціалізованій меристематич- ній тканині - перициклі, най­частіше проти груп ксилемних елементів осьового циліндра (рис. 105). У злаків бічні корені закладаються проти флоемних ділянок. Спочатку кілька клітин перициклу видовжуються в ра­діальному напрямку, а через певний час поділ відбувається тангентально, завдяки чому утворюється коренерідна дуга, яка є основою апікальної меристеми бічного кореня. Клітини цієї дуги діляться.

Одночасно з формуванням коренерідної дуги починається поділ клітин ендодерми, які розташовані ззовні від дуги. Завдяки цьому поділу ендодермальний поясок розширюється і не заважає росту бічного кореня. З цієї час­тини ендодерми формується коренева кишенька (чохлик). Розвиваючись у довжину, бічний корінь прокладає шлях через первинну кору та ризодерму за допомогою кишеньки, яка розсуває клітини паренхіми кори, або виділяє ферменти, які руйнують клітини кореня. Коли бічний корінь виходить назо вні, кишенька зникає, а апекс бічного кореня формує новий чохлик.

Бічні корені рослин утворюються у певному співвідношенні до потуж ності провідних тканин материнського кореня. Найчастіше вони утворю ються у внутрішніх тканинах підземного органа і на відносно молодих його ділянках, що має пристосувальне значення. Якби галуження відбувалося в апексі кореня, то це ускладнювало б його просування в ґрунті.

Бічні корені закл. в спеціалізованій меристематичній тканині – перициклі, часто проти груп ксилемних елем. осьового циліндра. У злаків проти флоемних елем. Спочатку кілька кл. видовж. в радіальному напр., через певний час відб. тангентальний поділ, внаслідок чого утв. коренерідна дуга, яка осн. апікальної меристеми бічного кореня. Кл. дуги діляться. Одночасно з цим поч. поділ кл. ендодерми (розташ. ззовні від дуги). З ціє частини форм. кореневий чохлик. Розв. у довж. бічний корін виділ. ферменти , які руйн. кл. кореня. Найчастіше вони утв. у внутр. тк. підземного органа і на відносно молодих ділянках, що має пристосувальне значення

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]