- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
122.Значення перициклу кореня.
Перицикл – первинна латеральна меристема. Завдякі перициклу утв. бічні корені та адвентивні бруньки. В деяких випадках перицикл викон. запасаючу ф-ю а то і механічну
123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
Ендодерма - внутрішній шар первинної кори кореня. Вона складається з одного ряду клітин, який кільцем оточує центральний циліндр. Дуже рідко ендодерма буває двошаровою, наприклад у конвалії і лимонника. Ендодермою регулюється надходження води у горизонтальному напрямку від периферії до центрального циліндра, де розташовані провідні елементи. Більшість клітин ендодерми має потовщені, практично непроникні здерев'янілі клітинні стінки - пояски Каспарі (рис. 103).
З наявністю поясків Каспарі пов'язують активну участь ендодерми в регулюванні радіального транспортування речовин тканинами кореня. Пояски Каспарі, завдяки гідрофобним властивостям речовин, що входять до їхнього складу, перекривають на рівні ендодерми вільний простір клітинних стінок і перешкоджають дифузному пересуванню речовин по стінці. Внаслідок з'єднання плазмалеми з клітинною стінкою перекривається також і пе- риплазматичний простір. Таким чином, пояски Каспарі стають ефективним бар'єром на шляху пасивного пересування речовин апопластом. Припинення вільної дифузії речовин по апопласту сприяє їхньому активному пересуванню симпластним шляхом клітинами ендодерми і корової паренхіми.
Із переходом кореня до вторинної будови, ендодерма також переходить до наступної стадії розвитку, яка супроводжується відкладенням на первинну стінку суберину.
Суберинізація здійснюється, як правило, одночасно у більшості клітин ендодерми, розташованих на одному рівні кореня, але деяка кількість клітин запізнюється. У зв'язку з цим, серед клітин ендодерми із суберенізованими стінками зустрічаються клітини, які зберігають початковий стан стінок - пропускні клітини. Вони забезпечують здійснення контрольованого радіального транспорту речовин від кореневих волосків і паренхіми до центрального циліндра кореня. Всі пропускні клітини розташовані проти елементів ксиле- ми центрального циліндра
Внутрішній шар перв. кори кореня. Скл. з одного ряду клітин, який кільцем оточує центр. циліндр. Рідко двошарова (лимонник). Регулюється надходженням води у горизонт. Напрямку від периферії до центр. циліндра. Більшість кл. ендодерми мають потовщені, майже непроникні здерев’янілі кл. ст. – пояски Каспарі
124.Закладання бічних коренів.
Закладання бічних коренів. Бічні корені закладаються в спеціалізованій меристематич- ній тканині - перициклі, найчастіше проти груп ксилемних елементів осьового циліндра (рис. 105). У злаків бічні корені закладаються проти флоемних ділянок. Спочатку кілька клітин перициклу видовжуються в радіальному напрямку, а через певний час поділ відбувається тангентально, завдяки чому утворюється коренерідна дуга, яка є основою апікальної меристеми бічного кореня. Клітини цієї дуги діляться.
Одночасно з формуванням коренерідної дуги починається поділ клітин ендодерми, які розташовані ззовні від дуги. Завдяки цьому поділу ендодермальний поясок розширюється і не заважає росту бічного кореня. З цієї частини ендодерми формується коренева кишенька (чохлик). Розвиваючись у довжину, бічний корінь прокладає шлях через первинну кору та ризодерму за допомогою кишеньки, яка розсуває клітини паренхіми кори, або виділяє ферменти, які руйнують клітини кореня. Коли бічний корінь виходить назо вні, кишенька зникає, а апекс бічного кореня формує новий чохлик.
Бічні корені рослин утворюються у певному співвідношенні до потуж ності провідних тканин материнського кореня. Найчастіше вони утворю ються у внутрішніх тканинах підземного органа і на відносно молодих його ділянках, що має пристосувальне значення. Якби галуження відбувалося в апексі кореня, то це ускладнювало б його просування в ґрунті.
Бічні корені закл. в спеціалізованій меристематичній тканині – перициклі, часто проти груп ксилемних елем. осьового циліндра. У злаків проти флоемних елем. Спочатку кілька кл. видовж. в радіальному напр., через певний час відб. тангентальний поділ, внаслідок чого утв. коренерідна дуга, яка осн. апікальної меристеми бічного кореня. Кл. дуги діляться. Одночасно з цим поч. поділ кл. ендодерми (розташ. ззовні від дуги). З ціє частини форм. кореневий чохлик. Розв. у довж. бічний корін виділ. ферменти , які руйн. кл. кореня. Найчастіше вони утв. у внутр. тк. підземного органа і на відносно молодих ділянках, що має пристосувальне значення