121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.

Центральний циліндр кореня з первинною будовою в основному складається з судин і ситоподібних трубок. Він відмежований від первин­ної кори одношаровою латеральною меристемою - перициклом (рис. 104).

Перицикл - первинна латераль­на меристема. У більшості вищих рослин перицикл одношаровий, але у деяких примітивних груп він має вигляд багатошарової обкладки цен­трального циліндра. Вважають, що еволюція відбувалася від багатоша­рового перициклу до одношарового.

Спрощення будови перициклу розглядають як пристосування до полегшення транспортування речовин тканинами кореня. Найвищий ступінь редукції являє собою переривчастий перицикл, характерний для злакових, коли клітини перициклу напроти ксилемних полюсів диференціюються як трахеальні елементи, які безпосередньо межують з внутрішнім шаром пер­винної кори - ендодермою.

Завдяки діяльності перициклу утворюються бічні корені та адвентивні бруньки. В деяких випадках перицикл виконує запасаючу функцію (у склад­ноцвітих в клітинах перициклу накопичується молочний сік, а у моркви - олії), а то і механічну (у деяких однодольних клітини перициклу дерев'яніють).

Самий центр кореня складається з провідних елементів. Флоема та ксилема тут чергуються між собою і розташовані радіальними групами - раді­альний провідний пучок. Його утворенню передує закладання прокамбію у вигляді центрального тяжа. Диференціація клітин прокамбію в елементи протофлоеми, а потім і протоксилеми починається на периферії, у подаль­шому ці тканини розвиваються доцентрово.

Перші провідні елементи ксилеми в корені формуються з прокамбію ек- зархно, тобто першочергово сформовані судини розташовані на зовнішньо­му боці ксилеми, а наймолодші - ближче до центра.

У стеблі, на відміну від кореня, трахеальні елементи формуються ен- дархно.

Первинна флоема кореня розвивається, як і ксилема, екзархно: самі ранні елементи флоеми знаходяться біля перициклу, а молодші - ближче до центра.

Залежно від кількості променів флоеми та ксилеми розрізняють декіль­ка типів коренів: монархні - однопроменеві, диархні - двопроменеві, три-, тетра-, пента-, гекса-, поліархні. Кількість променів флоеми та ксилеми у де­яких рослин є порівняно сталою величиною. У більшості рослин цей показ­ник може змінюватися залежно від екологічних умов, особливо за дії екс­тремальних факторів.

Механічна частина кореня первинної будови представлена склеренхім­ними волокнами, які майже завжди розташовані в центрі осьового циліндра, в той час як у стеблі такі тканини розташовані на периферії. Таке розташуван­ня залежить від різних функцій цих органів.

Між коренем і стеблом розташована зона, яку називають кореневою шийкою. Це перехідна зона. У рослин з первинною будовою у кореневій шииці ксилема поступово пе­реміщується з колатерального положення стеблових пучків у радіальне, властиве кореням. Кількість ксилемних пучків кореня відповідає кількості судинних пучків стебла. Після переходу кореня до вторинної будови його структура стає по­дібною до вторинної будови стебла, тому у кореневій шийці відбувається пряме з'єднання обох осьових органів.

Перицикл – первинна латеральна меристема. Завдякі перициклу утв. бічні корені та адвентивні бруньки. В деяких випадках перицикл викон. запасаючу ф-ю а то і механічну