111.Особливості будови стебла хвойних рослин.

Анатомічна будова стебла хвойних (голонасінних) рослин має ряд осо­бливостей (рис. 81).

За вторинної будови стебло хвойних вкрите перидермою, яка дуже швидко (4-5 років) замінюється кіркою. У паренхімі первинної кори є смоля­ні ходи, у флоемі немає клітин-супутників, біля ситоподібних клітин зустріча­ються білкові клітини, в яких міститься значна кількість запасних білків. Си­топодібні клітини мають загострені кінці і скошені поперечні перегородки. Ситоподібні поля розташовані переважно на бічних стінках. Деревина скла­дається з трахеїд, які мають облямовані пори і паренхіми деревини, механіч­них волокон немає. У серцевинних променях часто накопичується смола, у цьому випадку серцевинний про­мінь розростається і перетворюєть­ся на горизонтальний смоляний хід (рис. 82). Горизонтальні смоляні ходи серцевинних променів з'єднуються з вертикальними смоляними ходами деревини, завдяки чому створюєть­ся єдина видільна система. Смоляні ходи вислані тонкостінними парен- хімними клітинами.

Анатомічна будова стебла хвойних (голонасінних) рослин має ряд особливостей. За втор. буд. стебло вкрите перидермою, яке за 5 років змін. кіркою. У паренхімі перв. кори є смоляні ходи, у флоемі немає клітин-супутників, біля ситоподібних клітин зустріч. білкові клітини, в яких міст. запасні білки. Ситоподібні поля розташовані переважно на бічних стінках. Деревина скл. з трахеїд, які мають облямовані пори і паренхіми деревини, механічних волокон немає. У серц. променях часто накопичується смола, тоді серц. промінь перетвор. на смоляних хід. Горизонтальні і вертикальні смоляні ходи з’єднуються утворюючи єдину видільну систему. Смоляні ходи вислані тонкостінними паренхімними клітинами

112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.

Відсутній камбій, спостерігається втор. потовщення завдяки формування кільця потовщення. Кільце потовщення – кільце, яке утв. з клітин перифер. зони паренхіми первинної кори в результаті діяльності пери циклічної групи клітин стебла. Кл. кільця діляться і відкл. до центру стебла нові меристематичні кл., з яких форм. суд. – волокн. пучки закритого типу: у пальм – колатеральні, у драцен – концентричні. Одне кільце форм. один ряд суд. - волокн. пучків. Нове кільце з’явл. за кільцем суд. – волокн. пучків із паренхімних клітин периферійної частини. Такі кільця виникають багаторазово і стебло потовщується. К-ть кілець не залежить від віку. У деревних однодольних спостерігається лігніфікація міжпучкової паренхіми. Паралельно форм. кілець епідерма замін. на перидерму

113.Ексцентричність деревини.

У природних умовах нахилені або зігнуті стовбури дерев і бічні гіл­ки характеризуються нерівномірним розвитком шарів приросту на проти­лежних боках, що призводить до змі щення центру органа до одного боку. Такий нерівномірний розвиток річних кілець в осьових органах називають ексцентричністю деревини (рис. 8В). Чим більшої деформації зазнає гілка або стовбур, тим виразніші ознаки екс­центричності. Внаслідок ексцентричної шаруватості річних кілець деревини розрізняють верхню, так звану тягову деревину, і нижню, креньову деревину, з різними біомеханічними властивостями, що протидіє вертикальній дефор­мації під масою самої гілки чи її плодів.

Креньова деревина утворюється завдяки активнішій діяльності камбію на морфологічно нижньому боці гілок і пагонів, у результаті чого формується гіп&ксилічна структура - значне переважання деревини на морфологічно нижньому боці органа. Така будова характерна для більшості представників голонасінних і деяких покритонасінних рослин.

Тягова деревина утворюється в результаті активнішого формування річ­них кілець на морфологічно верхньому боці пагонів і гілок більшості квітко­вих рослин, що теж супроводжується їхньою асиметричністю і створенням епіксилічноїструктури деревини.

Протилежні ділянки деревини відрізняються не тільки кількісно, а й якіс­но. Основою креньової деревини хвойних є великі, округлої форми трахеїди з надзвичайно сильно потовщеними, твердими, повністю здерев'янілими клітинними стінками, що визначає високий рівень протидії стискуванню і згину цієї сторони. Анатомічні ознаки тягової деревини листяних рослин характеризуються великою кількістю волокон лібриформу і щільним їх з'єднанням, меншою кількістю судинних елементів. Це забезпечує високу міцність до розривів масивної верхньої сторони і протидію надмірним де­формаціям гілок та крони.

Гігроскопічні зимові рухи гілок зумовлені тим, що товстіші клітинні стін­ки містять більше води, яку втрачають у морозні дні, а тому вони більше вко­рочуються, а з ними вкорочується і відповідна ділянка деревини.

Ексцентричність деревини – це нерівномірний розвиток річних кілець в осьових органах внаслідок зміщення центру органа до одного з боків. Протидіяти такому механізму може тягова(верхня) і креньова (нижня) деревини. Креньова деревина утв. завдяки діяльності камбію на нижньому боці гілок і пагонів, внаслідок чого форм. гіпоксилічна структура – значне переважання деревини на нижньому боці органа (голонасінні і деякі покритонасінні). Тягова деревина утв. внаслідок активного формування річних кілець на верхньому боці пагонів і гілок більшості квіт. рослин, що супроводжується їхньою асиметричністю і створеннями епіксилічної структури деревини. Анатомічні ознаки тягової деревини листяних рослин характеризуються вел. к-тю волокон лібриформу і щільним їх з’єднанням, меншою к-тю суд. елем.. Це забезпечує високу міцність до розривів масивної верхньої сторони і протидію надмірним деформаціям гілок та крони