- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
Вторинні меристеми у стеблах дводольних рослин диференціюються рано, утворюючи вторинні структури. Вторинні зміни у будові стебла дводольної рослини починаються з диференціації камбію (рис. 77). Цей процес у деревних порід завершу- | ється настільки швидко, що у пагона, який тільки розпустився дуже важко розрізнити структурні елементи первинного походження, аючи на раннє формування вторин- первинної будови зберігаються довго.
У трав'янистих рослин типову первинну будову стебла можна спостерігати у бруньці, яка готова до розпускання.
На початку розпускання бруньки з'являється камбій, який активно функціонує на перших етапах і формує вторинні елементи. Камбій диференціюється із міжпучкових паренхімних клітин і частково із прокамбіальних клітин, які збереглися між флоемою і ксилемою. З активних прокамбіальних клітин формується пучковий камбій, а з активованих прошарків міжпучко- вої паренхіми - міжпучковий камбій. Згодом пучковий і міжпучковий камбії, з'єднуючись, утворюють камбіальне кільце. Камбій функціонує у такому порядку: назовні клітини камбію відкладають елементи вторинної флоеми, а до центру - елементи вторинної ксилеми. Одночасно місцями утворюється вторинна корова паренхіма, формуються вторинні луб'яні волокна.
Стебло деревних рослин відрізняється від стебла трав'янистих рослин багатьма структурними особливостями. Це визначається насамперед відмінами функціональної діяльності стебла у трав'янистих і деревних рослин. Стебло деревних рослин протягом всього життя несе на собі великий тягар гілок та листків, забезпечує при цьому ефективне висхідне, низхідне та радіальне транспортування речовин. Основна відмінність стебла деревних рослин від трав'янистих полягає у сильному здерев'янінні (лігніфікації) гістологічних елементів, у потужному розвитку механічних тканин, при цьому основна маса здерев'янілих і механічних елементів зосереджується в центральній частині стебла.
У стеблах дводольних рослин вторинні зміни настають дуже рано. На відміну від трав'янистих, у деревних дводольних вторинні структури з'являються дуже швидко і елементи первинної будови ніби розчиняються у масі вторинних утворень. У 1 -2-3 річних гілок поверх перидерми можна спостерігати залишки відмерлої епідерми, у корі - коленхіму, іноді ендодерму. Ці структурні елементи первинної будови згодом перемішуються з вторинними елементами стебла.
У більшості дводольних деревних рослин стебла мають безпучкову будову, тому в апікальній меристемі стебла закладається суцільне прокамбіальне кільце, яке утворює кільце флоеми і кільце ксилеми. Між ними зберігається функціонуючий прошарок прокамбію, який дає початок камбіальному кільцю.
Стебло деревних рослин має таку топографію: первинна кора, до складу якої відносять і покривну тканину, і центральний циліндр, який складається з вторинної кори, камбіального кільця, деревини і серцевини
Стебло деревних рослин сильно здерев’яніле (лігніфіковане), при цьому осн. маса здерев’янілих і механічних елементів зосередж. в центр. частині стебла. Вторинні зміни настають дуже рано. Стебла мають безпучкову будову, в апікальній меристемі закл. прокамбіальне кільце, яке утв. кільце флоеми і кільце ксилеми, між якими є прокамбій, який дає поч. камбіальному кільцю. Топографія: Перв. кора (до скл. відносять і покрив. тк.) і стела (скл. з вт. кори, камбіального кільця, деревини і серцевини). Зовнішн. шаром кори є перидерма, яка з часом перетв. на кірку. Під перидермою розташ. корова паренхіма (викон. асиміляційну і запас. ф-ї). Вн. Межу кори форм. перв. дрібноклітинна паренхіма. Під коровою паренхімою розпоч. вт. кора – зона флоемних елем. (лубу). У флоемі деревних рослин є три типи кл.: луб’яна паренхіма, товстостінний луб (механ. с-ма) і ситоподібні трубки. Під камбієм розташ. вт. ксилема, або деревина (тут три групи елем.: паренхімні, механічні і провідні). Механ. складова предст. лібриформом. Пров. елем. деревини – судини або трахеї. Річні кільця це чередування весняного і осіннього камбію. Через деревину і вт. флоему прох. серцевинні промені. Із міжпучк. камбію утв. елем. перв. серц. променів, а завдяки камбію утв. вт. серц. промені. У центрі стебла знах. серцевина, по периферії якої знах. перимедулярна зона