91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.

Осередком проведення анатомічних досліджень в Україні став Київський університет св.Володимира. Початком реального становлення анатомічних досліджень рослинних організмів в університеті можна вважати наукову й педагогічну діяльність приват-доцентів І.Г.Борщова (1833-1878) і Я.Я.Вальца (1841-1904). Ще на початку свого наукового шляху Я.Я.Вальц вивчав будову судинних пучків кореневищ папоротеподібних. Цікавою є докторська дисер­тація професора І.Г.Борщова (1833-1878) написана в 1867 році „Про сітчасті паренхімні елементи первинної кори Сегаредіае арЬуІІае та їх співвідношен­ня з молочниками". Цей же напрям продовжив професор І.Ф.Шмальгаузен (1849-1894) в праці„Дослідження розвитку молочників у рослин" (1877).

Особливого розвитку анатомія рослин у Київському університеті набу­ла під час роботи Й.В.Баранецького (1843-1905), який організував першу в Україні лабораторію фізіології та анатомії рослин і став видатним представ­ником цих дисциплін. Його по праву вважають фундатором фізіології й ана­томії рослин в Україні. Анатомічні роботи Баранецького були досить різно­манітні за змістом, без єдиної чіткої наукової спрямованості. Проте вони і до цього часу не втратили своєї оригінальності й наукового значення. В праці И.В.Баранецького „Спосіб потовщення стінок паренхіми" (1886) було висвіт­лено питання механічної міцності, яка зумовлена способом розташування потовщень. Подальший розвиток анатомії рослин в університеті пов'язаний з на­уковою й педагогічною діяльністю К.А.Пурієвича (1866-1916). Саме в період його діяльності в 1900 р. з кафедри ботаніки було виділено кафедру анатомії та фізіології рослин, яку протягом 16 років (1900-1916) він і очолював.

Значний внесок у світову й вітчизняну анатомічну науку зробив всесвіт­ньо відомий вчений М.ПХолодний (1882-1953), який викладав фізіологію та анатомію рослин в університеті. М.Г.Холодний приділяв багато уваги анатомічним дослідженням. Він ши­роко застосовував анатомічні методи під час вивчення фітогормонів коле­оптилів злакових рослин, фототропізмів і геотропізмів внутрішньої будови дочірніх особин і соковитих листків молодила тощо.

М.Н.Мойсеєва - виявила структурно- функціональні особливості хлоропластів обкладинок судинно-волокнистих пучків та інших глибинних тканин пагонів як продуцентів фітогормонів й ін­ших фізіологічно-активних сполук.

Д.П. Проценко - виявив зміни в структурі плодових культур деревних порід і зла­ків під час дії на них морозів, посухи, при поляганні, ґрунтовому засоленні, дослідив можливість регенерації таких пошкоджень, з'ясував закономір­ності ембріогенезу адвентивних і сплячих бруньок у деяких трав'янистих рослин та плодових дерев. Проценко разом зі своїми колегами та учнями (Л.К. Поліщук (1913-1979), С.Я. Мінінберг (1910-1991), О.В. Брайоном (1937- 2003)) дослідив адаптивні зміни основних органел клітини - хлоропластів за впливу несприятливих факторів середовища..

Питання різноякісності тканин, органів і частин рослин в онтогенезі в цей же період вивчав професор І.П.Білокінь (1914-1975).

Д.П.Проценко створив перший україномовний підручник„Анатомія рос­лин", який було видано у 1963р. Доповнене практичним курсом та оновлене О.В.Брайоном у співавторстві із В.Г.Чикаленко видання підручника вийшло у 1992 році. Ця книга користується увагою науковців і сьогодні.

Професор О.В.Брайон плідно працював над упровадженням можливос­тей флуоресцентної мікроскопії для цитофізіологічної характеристики рос­линних об'єктів за показниками їхньої природної флуоресценції. Отже, вітчизняні вчені відкрили нові напрями в дослідженні анатомії рослин. Своїми працями вони сприяли подальшому розвиткові цієї галузі біології. Вони розробили шляхи застосування анатомічних методів дослі­дження для вирішення як теоретичних, так і практичних проблем.