69.Первинні та вторинні провідні тканини.

За походженням і місцем розташування розрізняють первинну і вторин­ну ксилеми: первинна ксилема утворюється внаслідок діяльності проваску- лярноїмеристеми - прокамбію, вторинна розвивається із камбію. Первинна і вторинна ксилеми відрізняються між собою як набором елементів, так і їх­ньою будовою. Первинна тканина має простішу будову: часто вона складе­на лише із провідних елементів (що ще диференціюються або зрілих). Якщо вона крім провідних елементів, включає ще й паренхімні клітини, то їхній відсоток незначний.

Вторинна ксилема є найтиповішою для осьових органів голонасінних і деревних дводольних, у яких первинні тканини існують недовго. Характер­ною її ознакою є наявність двох систем елементів - вертикальної, в якій пе­реважають мертві клітини і горизонтальної (радіальної!, що складається, в основному із живих клітин (промені деревини).

Ксилема включає два типи провідних елементів: трахеїди і тпрахеї, або судини .

70.Провідні тканини покритонасінних.

У покритонасінних трахеїди зустрічаються у первинній ксилемі, але домінують судини, будова яких більше пристосована до руху водного розчину: судини складаються із окремих члеників - витягнутих клітин, що розташовані вдовж загальної осі і прилягають одна до одної торцевими гтінками, які на відміну від стінок трахеїд, мають великі наскрізні отвори - перфорації, крізь які вільно проходить водний потік, значно легше ніж крізь трахеїди. У судинах вода транспортується і через перфораційні пластинки. Найдосконаліші судини мають на поперечних стінках один великий отвір.

У покритонасінних трахеїди форм. у первинній ксилемі. Утв. з прокамбіальних пучків. В ксилемі домінують судини. Їх будова більше пристосована до руху водного розчину, мають перфорації. Первинна флоема походить із прокамбію і характерна для всіх судинних рослин

71.Провідні тканини голонасінних.

У хвойних трахеїди розташовані в деревині переважно правильними радіальними рядами. Характерні для них облямовані пори містяться лише на радіальних стінках, тому рідина переміщується переважно в тангентальному напрямку. Трахеїди, які утво­рюються в другій половині літа, відрізняються від типових тим, що стінки у них товстіші, порожнини клітин менші, облямовані пори стають дрібнішими і нагадують щілиноподібні. Отже, осінні трахеїди хвойних рослин є ніби пере­хідною формою до клітин механічної тканини -гіібриформу.

У голонасінних провідний елемент ксилеми представлений виключно ірахеїдами.

72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.

Трахеїди - це видовжені, загострені на кінцях, мертві клітини з товстими здерев'янілими клітинними стінками (рис. 46). Переміщення водного розчину з однієї трахеїди в іншу відбува­ється через значну кількість облямованих пор, які розташовані не тільки на скошених перегородках трахеїд, а й на бічних стінках. Вода транспорту­ється крізь пори - порові поля, тому цей процес відбувається повільно. Більша частина облямованих пор розташована біля закінчень клітин, де розчин переходить із однієї трахе­їди в іншу. Інколи бічні стінки мають нерівномірні потовщення, у цьому випадку розрізняють спіральні трахе­їди. Трахеїди - перший тип провідних елементів,які виникли вході еволюції. У папоротей і хвойних рослин трахеї ди - єдинии тип провідних елементів ксилеми. У покритонасінних трахеї­ди формуються у первинній ксилемі. Довжина клітин трахеїд коливається в межах 1-4 мм, тоді як їхній діаметр не перевищує десятих і сотих часток міліметра.

Трахеїди утворюються із прокамбіальних пучків.

У хвойних трахеїди розташовані в деревині переважно правильними радіальними рядами. Характерні для них облямовані пори містяться лише на радіальних стінках, тому рідина переміщується переважно в тангентальному напрямку. Трахеїди, які утво­рюються в другій половині літа, відрізняються від типових тим, що стінки у них товстіші, порожнини клітин менші, облямовані пори стають дрібнішими і нагадують щілиноподібні. Отже, осінні трахеїди хвойних рослин є ніби пере­хідною формою до клітин механічної тканини -гіібриформу.

У голонасінних провідний елемент ксилеми представлений виключно ірахеїдами. У покритонасінних трахеїди зустрічаються у первинній ксилемі, але домінують судини, будова яких більше пристосована до руху водного розчину: судини складаються із окремих члеників - витягнутих клітин, що розташовані вдовж загальної осі і прилягають одна до одної торцевими гтінками, які на відміну від стінок трахеїд, мають великі наскрізні отвори - перфорації, крізь які вільно проходить водний потік, значно легше ніж крізь трахеїди. У судинах вода транспортується і через перфораційні пластинки. Найдосконаліші судини мають на поперечних стінках один великий отвір.

Трахеїди – видовжені, загостренні на кінцях, мертві клітини з товстими здерев’янілими стінками. Є облямовані пори (розташ. на скошених перегородках й бічних ст.). Інколи бічні ст. потовщені нерівномірно (спіральні, пористі, драбинчасті). Довжина кл. трахеїд 1-4 мм. Членики судин споч. є живими клітинами, які розростаються, цитоплазма вакуолізується, кл. ст., потовщ. і дерев’яніють. Перегородки між члениками ослизнюються, набрякають і під впливом потоків розчинів продірявлюються. На цьому етапі членики судин втрач. живий вміст. В результаті поздовж. ряд клітин утвор. трубку з продірявленими рештками перегородок і між члениками утв. перфорації. У члеників судин (трахей) при утвор. перфораційних пластинок можуть гідролізуватися всі р-ни кл. ст., включаючи целюлозу