- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
Корковий камбій, або фелоген складається із живих клітин. Це вторинна латеральна меристема. Утворення коркового камбію починається з того, що клітини, які вже закінчили ріст, дедиференціюються і знову починають ділитися. Внаслідок поділу утворюються тангентальні (паралельні поверхні стебла) перегородки (рис. 41). Так утворюється прошарок сплющених клітин, які діляться тангентально - корковий камбій. Назовні фелоген відкладає корок, а до середини - фелодерму, що складається з живих клітин, які містять хлоропласти. Тому фелодерма функціонує як асиміляційна, запасаюча або захисна тканина. У багатьох випадках фелодерма може заміняти шар фелогену у разі його пошкодження. Клітини фелодерми розташовані радіально і мають майже однакову будову із сусідніми клітинами кори.
Кількість шарів клітин фелеми і фелодерми, що відкладаються фелогеном протягом року, сильно коливається у різних видів, а деякі рослини вза галі не утворюють фелодерми. Місце закладання фелогену, також, може бути різним. У верби наприклад він закладається в епідермі, у тополі, вишні, слини та кизилу - в субепідермальному шарі, у бобових, сосни та смородини - и більш глибинних шарах корової паренхіми, а у малини та шипшини - в перициклічному кільці.
Таким чином виникає комплекс тканин: фелоген - вторинна твірна тканина, фелема - вторинна покривна тканина і фелодерма - основна тканина. Основною частиною перидерми є корок.
Корок складається з таблитчастих клітин, які лежать радіальними рядами. Стінки клітин корка просочені суберином і не пропускають ні води, ні газів, заввдяки чому він виконує основні захисні функції. Ці клітини щільно зімкнені між собою, міжклітинників тут немає. Клітини корка мертві, порожні, виповнені повітрям, у деяких рослин заповнені дубильними речовинами та продуктами їхнього розпаду. У клітинах корка берези міститься смолеподібна біла речовина - бетулін. Коркова тканина має низьку теплопровідність, завдяки чому рослини менше вимерзають. Наймасивніший корок міститься у стовбурі коркового дуба, його використовують у промисловості. Цс вічнозелене дерево, яке дуже повільно росте і досягає повної продуктивності у 60-80 років, ібір врожаю проводять влітку кожні 9-11 років. У цей час шар, який з'єднує кору із стовбуром, перебуває у рідкому стані. Кору сушать шість місяців.
65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
Корковий камбій, або фелоген складається із живих клітин. Це вторинна латеральна меристема. Утворення коркового камбію починається з того, що клітини, які вже закінчили ріст, дедиференціюються і знову починають ділитися. Внаслідок поділу утворюються тангентальні (паралельні поверхні стебла) перегородки (рис. 41). Так утворюється прошарок сплющених клітин, які діляться тангентально - корковий камбій.
Кількість шарів клітин фелеми і фелодерми, що відкладаються фелогеном протягом року, сильно коливається у різних видів, а деякі рослини вза галі не утворюють фелодерми. Місце закладання фелогену, також, може бути різним. У верби наприклад він закладається в епідермі, у тополі, вишні, слини та кизилу - в субепідермальному шарі, у бобових, сосни та смородини - и більш глибинних шарах корової паренхіми, а у малини та шипшини - в перициклічному кільці.
Таким чином виникає комплекс тканин: фелоген - вторинна твірна тканина, фелема - вторинна покривна тканина і фелодерма - основна тканина. Основною частиною перидерми є корок.
Фелоген сочевички функціонує активно і формує значно більшу кількість клітин ніж фелоген, який утворює корок. Фелоген сочевичок майже не утворює клітин фелодерми.
Внаслідок поділу клітин фелогену виповнювальна тканина весь час на ростає знизу, натискає на епідерму, вона розривається і виповнювальні клі тини виступають назовні.
З припиненням вегетації фелоген сочевичок утворює у виповнюваль- ній тканині так звані замикаючі шари - один або кілька прошарків із щільно об'єднаних і добре окорковілих клітин, завдяки чому значно зменшується газообмін і вихід пароподібної води, а пагони краще перезимовують. Весною такі прошарки розриваються під тиском нових шарів виповнювальної іканини
Складається з живих клітин. Це вторинна латеральна меристема. Коли клітини виросли і поч. знову диференціюватись, так утвор. фелоген. Внаслідок поділу утворюються тангентальні перегородки. Так утвор. прошарок сплющених кліт. які діляться тангентально – корковий камбій. Назовні фелоген відкл. Корок, а до середини – фелодерму
