- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
Відповідь див. питання 58
60.Водяні продихи.
Крім звичайних продихів, відомі також спеціалізовані, крізь які виділяється краплинно-рідка вода. Такі продихи називають водяними, а увесь комплекс, що бере участь у виділенні води, дістав назву гідатоди. На відміну від звичайних продихів гідатоду утворює група паренхімних клітин, які закінчуються на верхівці листка або біля зубчика парою клітин-замикачів, які майже ніколи не закривають продихової щілини. Під клітинами-замикачами зазвичай розташовані 4-8-12 паренхімних клітин, які входять до складу однієї гідатоди. Крізь щілину гідатоди ці клітини виділяють краплинно-рідку воду. Під щілиною розташована тканина із живих тонкостінних клітин - едидема* Розрізняють активні та пасивні епітеми. У активних епітемах вода виділяєть ся завдяки роботі протопластів клітин. Досліджено, що з відмиранням клітин епітеми виділення води припиняється. У пасивних епітемах вода фільтрується крізь клітини під дією гідростатичного тиску у трахеїдах. Процес виділення води крізь водяні продихи називають гутацією.
Продихи, як анатомічні структури, характерні для всіх представників класів вищих рослин (за винятком маршанцієвих, у яких є лише дихальця (дихальні отвори), утворені двома нерухомими клітинами без живого вмісту).
і Крім листків, продихи зустрічаються на епідермі стебел, як трав'янистих, так і молодих деревних рослин, а також на чашолистиках, пелюстках, тичинкових нитках і пилкових трубках, на поверхні маточки тощо. На генеративних органах також є продихи, але більшість їх не функціонує.
Спеціалізовані продихи, крізь які виділяється краплинно - рідка вода. Комплекс, що бере участь у виділенні води наз. гідатоди. Гідатод утвор. група паренхімних клітин які закінчуються парою кл.-замикачів, які майже ніколи не закривають продихової щілини. Під кл.-зам. Розташовані 4-12 паренхімних клітин, які вх. до складу 1-ї гідатоди. Крізь щілино віділ. вода. Під щілиною розташ. тканина з живих клітин – епітема. Є активні і пасивні епітеми. У акт. Епітемах вода виділяється завдяки роботі клітин, в пасивних епітемах вода фільтрується крізь клітини під дією гідростатичного тиску у трахеїдах. Процес виділення води крізь водяні продихи наз. гутацією
61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
Цікава будова епідерми стебла водних рослин. Епідерма надводної час- іини пагона, на відміну від зануреної у воду частини, має продихи. В підводній частині під епідермою одним-двома шарами субепідермальних клітин розташовані повітряні порожнини. Епідерма цих рослин вкрита шаром ку- іикули, яка, ймовірно, захищає тканини стебла від вимочування.
Особливу будову має епідерма пагона очерету. Стінки епідермальних клітин сильно кутинізовані і бувають двох видів: бокалоподібні та звичайні. Місця з'єднання стінок сусідніх епідермальних клітин в радіальному напрямку утворюють звивисті щілини. Ці щілини з'єднані з міжклітинниками субепідермальних клітин.
В злакових в епідермі поряд з видовженими клітинами зустрічаються особливі, притаманні лише їм клітини: великі сильно вакуолізовані, без хлоропластів, с тонкими радіальними стінками. Вони або вкривають весь листок, або розташ. смугами паралельно до жилок в 3-4 шари. Одні наз. їх пухирцеподібними клітинами (виконують водоносну роль і наб. форми куль). Інші вчені наз. їх клітинами розтягування (ці клітини розтягуючись розгортають листову пластинку на початку онтогенезу). Вваж. що ці кліт. за зміни тургору сприяють гігроскопічним рухам, зумовлюючи цим настичні рухи сформованого листка, тому їх наз. моторними клітинами (здатні згортати листок в трубку під час посухи). У багатьох злаків епідерма просочена кремнеземом та окорковіла