- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
46.Бічні меристеми.
До бічних меристем вторинного походження належать камбій і фелоген. Типовий камбій утворюється у верхній частині пагона з первинноїмеристе- ми - прокамбію або з окремих смужок пучкового камбію, розташованих по колу. В цьому випадку вони з'єднуються в кільце смужками міжпучкового камбію, який утворюється з основної паренхімної тканини первинних серцевинних променів.
47.Перицикл. Етапи його еволюції.
Перицикл - тканина з досить широкими морфогенетичними функціями. За походженням перицикл пов'язаний з промеристемою прокамбію і в осьових органах є його зовнішнім шаром. В листках він також часто розташований на периферії прокамбіальних тканин. Найкраще перицикл виражений в корені, де він виконує декілька функцій: формує зачатки бічних коренів, з нього утворюється камбій на ділянках центрального циліндра, у деяких видів рослин є місцем закладання фелогену. В перициклі стебла часто закладаються зачатки додаткових коренів, із його клітин у деяких видів рослин розвиваються механічні елементи - волокна перициклу.
В перициклі стебла, так само як в корені, закладається фелоген, формуються клітини епітелію смоляних каналів. В листках видозмінами перициклу є деякі форми обкладок провідних пучків. Перицикл як роздільний шар між функціонально різними тканинами є своєрідним фізіологічним бар'єром. Так, в корені крізь перицикл відбувається радіальне транспортування речовин із кори до ксилеми та із флоеми до кори.
У більшості покритонасінних рослин, перицикл одношаровий, але у деяких примітивних груп у корені він має вигляд багатошарової обкладки центрального циліндра. Вважають, що еволюція відбувалася від багатошарового перициклу до одношарового. Спрощення будови перициклу розглядають як пристосування для полегшення транспортування речовин по тканинах кореня. Найвищий ступінь редукції у вигляді переривчастого перициклу притаманний злаковим, при цьому клітини перициклу диференціюються як трахеальні елементи, що безпосередньо межують з внутрішнім шаром первинної кори - ендодермою.
48.Камбій та його типи.
Камбій має вигляд циліндричного шару з плоских видовжених клітин, що містяться між корою і деревиною і формують нові тканини за рахунок тангентального поділу. Камбій активно функціонує в пагонах і коренях. Він зумовлює періодичний вторинний ріст у товщину стебел покритонасінних, голонасінних і навіть деяких папоротей. Продукти поділу його клітин перетворюються на відповідні елементи постійних вторинних тканин - лубу та деревини.
У деяких дводольних рослин, наприклад у стеблі та корені буряків, є додаткові шари камбію у вигляді кілець або дуг. Це явище дістало назву полі- камбіальність.
Своєрідну латеральну меристему становить фелоген (корковий камбій), з якого утворюється вторинна комплексна покривна тканина - перидерма. З цієї меристеми назовні утворюється коркова тканина - фіелема, а всередину - фелодерма.
49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
Інтеркалярні меристеми - активно ростучі меристематичні ділянки, що відділяються від верхівкової зони і розмежовані прошарками постійних тканин. Діяльність їх зумовлює членистий ріст осі органа в довжину і формування основних первинних структур стебла.
Згодом після остаточного видовження міжвузля клітини цих меристем і ірипиняють ділитися і зрештою перетворюються на постійні тканини. Від інших меристем інтеркалярні відрізняються тим, що їх пронизують диференційовані елементи (наприклад, провідні пучки) і в них немає ініціальних клітин. Васильєв (1988) пропонує називати інтеркалярні меристеми залишковими, так як вони походять від верхівкових меристем, але їх перетворення на постійні тканини затримується у порівнянні із сусідніми ділянками стебла.
Активно ростучі меристематичні ділянки, що відділяються від верхівкової зони і розмежовані прошарками постійних тканин. Формує первинні структури стебла. Ці меристеми пронизані диференційованими елементами (провідними пучками) і в них немає ініціалей. Васильєв (1988) пропонує називати інтеркалярні меристеми залишковими, походять від апікальних, перетворення на постійні тканини затримується
