41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.

Для рослин характерний відкритий ріст: вони мають здатність формува­ти нові тканини і органи протягом всього життя, крім невеликих періодів — холодного в умовах помірних та північних широт і сухого в південних райо­нах, зумовленого нестачею вологи. Ця найважливіша особливість пов'зана з активністю твірних тканин - меристем, які займають певне положення в рослині.

Меристеми містять недиференційовані клітини, які здатні багаторазо­во ділитися, їх називають ініціальними клітинами (ініціалями) (рис. 29). Інші клітини є похідними від ініціалей; вони діляться обмежену кількість разів і згодом перетворюються на постійні тканини.

На верхівці пагона і на кінчику кореня розташовані верхівкові (апікальні) меристеми, які дають початок осьовим, латеральним, пластинчастим, маргінальним та іншим типам меристем, із яких під час розвитку формується цілісна рослина.

Деякі типи меристем утворюються із спеціалізованих тканин, в яких від­буваються структурно-функціональні зміни, що сприяють дедиференціації - поверненню (частковому або повному) до ембріонального стану.

Твірні тканини мають цілий ряд специфічних анатомічних ознак:

· вони складаються з невеликих клітин паренхімного типу, які не мають міжклітинних просторів і щільно прилягають одна до одної;

· їхня клітинна стінка тонка і складається в основному з геміцелюлоз^ пектинових речовин та невеликої кількості мікрофібрил целюлози;

· у їхніх клітинах фактично немає вакуолей;

· в клітинах добре помітні ядро, пропластиди, поліморфні мітохондрії, ендоплазматичний ретикулум, рибосоми, апарат Гольджі, цитоплазма з по­верхневою мембраною - плазмалемою;

· форма їхніх клітин може бути різноманітною: чотирикутною, ізодіаметрично-багатогранною або навіть видовженою;

· для них характерний високий мітотичний індекс - відношення кіль­кості мітозів до загальної кількості клітин.

Класифікація меристем. За походженням розрізняють первинні й вторинні меристеми. Первинні меристеми формуються у зиготі, становлять більшу частину зародка і у дорослій рослині зберігаються в окремих точках. Вони формують тіло рослини, всі вегетативні й генеративні органи. Вторин­ні меристеми з'являються у дорослій рослині. Вони формуються із будь-якої постійної тканини, найчастіше із паренхімної. Меристеми утворюють вто­ринні постійні тканини, але не утворюють нові органи - відбувається тільки кількісний ріст за рахунок збільшення маси.

За розташуванням в рослині розрізняють:

2. верхівкові (апікальні),

3. вставні (інтеркалярні),

4. бічні (латеральні),_

5. основні (базальні),

6. маргінальні (крайові) меристеми (рис. ЗО).

Першими на кінчику первинної бруньки і зародкового корінця форму­ються групи ініціальних клітин, які і стають основою верхівкових (апікаль­них) меристем. Ці меристеми нарощують пагін і корінь у довжину. Під час галуження кожний бічний пагін і кожний бічний корінь теж обов'язково ма ють верхівкові меристеми зі своїми ініціалями.

За походженням є первинні і вторинні меристеми. Первинні у зиготі, вторинні у дорослій рослині. За розташ. Розрізняють: • верхівкові (апікальні) • вставні (інтеркалярні) • бічні (латеральні) • основні (базальні) • маргінальні (крайові) меристеми