- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
Утворення міжклітинників. У процесі утворення та диференціації клітин крім росту та формування клітинних стінок відбувається також процес частко&ого розходження їх в зоні серединної пластинки з появою пустот більшого або меншого розміру-міжклітинників. Міжклітинники з'являються найчастіше в місцях з'єднання згинів (кутів) клітинних стінок суміжних клітин, тому на зрізах вони мають переважно трикутну форму. Крізь міжклітинники відбувається газообмін між тканинами і зовнішнім середовищем.
Міжклітинники утворюються внаслідок нерівномірного росту клітинних стінок, неоднакового росту різних клітин, внаслідок часткового розчинення серединної пластинки та руйнування клітин, що виникає в результаті біохі-~ мічних процесів, від механічних деформацій, унаслідок яких трапляються розриии клітинних стінок або розриви по міжклітинній речовині. Залежно від способу утворення розрізняють кілька типів міжклітинників.
Схіізогенні міжклітинники утворюються внаслідок роз'єднання клітин, що спочатку щільно прилягали одна до одної. Цей процес розпочинається з виникнення невеликої порожнини в місці з'єднання первинних стінок, міжклітинна склеююча речовина яких під дією ферментів руйнується. Ціла система взаємозв'язаних схізогенних міжклітинників знаходиться у губчастій паренхімі листка, серед клітин сочевичок. У водяних рослин цей тип міжклітинників створює систему каналів або повітряні ходи, що мають перегородки.
Рє.ксигенні міжклітинники утворюються внаслідок розриву клітин, які при цьому відмирають і висихають. Пізніше такі міжклітинники збільшуються, утворюючи великі порожнини, наприклад у меживузлях стебла злаків, губоцвітих та інших рослин.
Лізигенні міжклітинники утворюються при розчиненні групи клітин. їх можна спостерігати у зовнішньому шарі плодів цитрусових, у листках евкаліптів, бавовнику, оману та інших рослин, де вони утворюють так звані секреторні вмістища. Все це дає підставу вважати, що утворення різних міжклітинників є своєрідним типом видозміни клітинної стінки.
Найбільш розвинені міжклітинники у водяних та болотяних рослин утворюють спеціалізовану повітряну тканину - аеренхіму. Однак міжклітинні простори не завжди заповнені повітрям. Часто тут відкладаються різні речовини, утворені в процесі обміну - слиз, камеді, ефірні олії тощо.
38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
У покривних тканинах деяких рослин зустрічаються так звані цистоліти, аморфні гроноподібні утворення карбонатної солі кальцію. Тіло цистоліта формується вп'ячуванням у порожнину клітини остінки та її зростанням за рахунок відкладання СаС03.
Клітина, в якій утворюється цистоліт,за своїми розмірами більша, ніж інші.Цистоліти зустрічаються в клітинах епідерми лише деяких філогенетично споріднених родин - тутових,кропивних та коноплевих.У клітинах рослин утворюються також кристали іншої хімічної природи виннокислий кальцій (у пожовклому листі винограду) сульфат кальцію у деяких водоростей, а також включення аморфного діоксиду кремнію, особливо у злакових рослин. Ідіобласти – великі клітини, які суттєво відрізняються за формою, розмірами і внутрішнім вмістом від інших клітин тієї ж тканини, можуть бути розташованими поодиноко або групами. Ідіобласти можуть міститися серед клітин мезофілу листка. Такі ідіобласти мають зірчасту або видовжену форму, всередині порожні і виконують опорну функцію. Є ідіобласти, що містять різні кристали на друзи(наприклад у шовковиць). У деяких рослин ідіобласти заповнені смолами і ефірними оліями.