- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
29.Фрагмопласт.
У ранній телофазі між двома дочірніми ядрами формується циліндрична система волокон - фрагмопласт. Волокна фрагмопласта складаються з мікротрубочок. У центрі фрагмопласта на екваторі між дочірніми ядрами накопичуються пухирці апарату Гольджі, які містять пектинові речовини. Вони зливаються одне з одним і дають початок клітинній пластинці, а їхні мембрани беруть участь у побудові плазмалем з обох боків пластинки. Клітинна пластинка закладається у вигляді диска, підвішеного у фрагмопласті. Ймовірно, що волокна фрагмопласта контролюють напрямок руху пухирців апарату Гольджі. Клітинна пластинка росте відцентрово у напрямку до стінок материнської клітини за рахунок включення в неї полісахаридії нових пухирців Гольджі. Клітинна пластинка має напіврідку консистенцію, складається з аморфного протопектину та пектатів магнію та кальцію. Між пухирцями, що зливаються, залишаються тяжі ендоплазматичної сітки, які згодом забезпечують безпосередній контакт протопластів двох дочірніх клі тин, утворюючи систему плазмодесм, що пронизують клітинну стінку. Фрагмопласт, який розширюється, поступово набуває форми бочечки і дає змогу клітинній пластинці рости латерально, доки вона не з'єднається зі стінками материнської клітини. Фрагмопласт зникає, дві дочірні клітини відділяються. Кожний протопласт відкладає на клітинну пластинку свою первинну клітинну стінку. Клітинна пластинка перетворюється на серединну пластинку. Коли краї клітинної пластинки досягають основних клітинних стінок,для новоутвореної клітини виявляються розділеними так званою серединною пластинкою майбутньої поперечної клітинної стінки. З цього моменту пластинка розпочинає потовщуватися за рахунок осідання на неї з обох боків нових пухирців Гольджі. Так, шляхом нашарування (напластування) серединна пластинки з обох боків вкривається новими додатковими шарами, які вже містять Іцелюлозу. Таку структуру називають первинною стінкою.
30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
Див.пит. 27, 28. Вторинна клітинна стінка формується після того, як клітина досягне своєї остаточної форми і розмірів, бо шари вторинної стінки не здатні до росту в довжину та поперечного розтягування. Утвор. способом апозиції, тобто на перв. кліт. стінку нашаровуються порції пектину, геміцелюлози і целюлози. Тут виділяють три шари: зовнішній, середній (найбільш товстий) та внутрішній
31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
Ріст клітинної стінки. У процесі перетворення дрібних меристематичних клітин у спеціалізовані клітини диференційованих тканин клітинні стінки не розтягуються. При цьому первинна стінка зберігає майже без зміни попередню товщину. Вважають, що первинна клітинна стінка росте типом інтусусцепції ще з моменту її формування - вторгненням (входження нових порцій пектинових речовин і целюлозних фібрил в проміжки між нуючими структурними елементами стінки. Велике значення в процесі первинної клітинної стінки має тургорний стан клітини, завдяки якому відбувається її розтягування. Структурні целюлозні елементи при цьому віддаляються один від одного і між ними заходять нові. Основну роль в цьому русі відіграють пухирці апарату Гольджі, які виділяють свій внутрішній простір між плазмалемою і клітинною стінкою, а звільнені мембрани пухирців вбудовуються в плазмалему, що теж розтягується.
У процесі диференціації клітин їх стінки дуже розтягуються. Первинна стінка росте шляхом інтусусцепції (входження нових порцій пектинів та целюлозних фібрил в проміжки між вже існуючими такими речовинами) локальної дії (вверх або вбік). Ріст кліт. стінки пов’язаний з ростом клітин. Стінка молодих клітин однакова, з рівною товщиною та гладка. Стінка дорослих клітин нерівномірно потовщена. Якщо рівномірна товщина стінки – це паренхімні клітини, якщо нерівномірні то це зірчасті, видовжені та ін