- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
Включеннями є групи речовин: вуглеводи, ліпіди та білки. Накопичуються у плодах та насінинах у вегетативних органах (коренях, стеблах, бульбах тощо) у формі гранул, краплин, кристалів. Включення локалізуються в основному в цитоплазмі, іноді в ядрі. Вуглеводи накопичуються у вигляді цукрі, крохмалю, целюлози та ін. сполук. До основних належить крохмаль. Крохмаль є трьох видів: Асиміляційний, транзисторний і запасний. Асиміляційний утворюється в хлоропластах мезофілу листка, транзисторний на шляхах переміщення сахаридів до місця відкладання а вторинний (запасний) у великій кількості запасається у спеціаліз. Запасаючих тканинах (ендосперм, сім’ядолі, паренхімних клітинах) у вигляді зерен. Їх поділяють на концентричні та ексцентричні. Також є прості, складні та напівскладні крохмальні зерна. Містять також речовини білкової природи. Частіше це алейронові зерна. Складаються (алей.зерн.) з оболонки і аморфної білкової маси. Ліпіди теж відкладаються у вигляді (в цитоплазмі) жовтих або безбарвних кульок, зрідка тверді. Найефективніша форма запас.пожив.речовин в насінинах, спорах, зародках … Ці включення наз. оліями. Поділяють на висихаючі та невисихаючі. Інші включення це продукти метаболізму (кристалізовані солі кальцію, смоли, каучук, глікозиди, алкалоїди, дубильні речовини)
27.Клітинна стінка, її будова і функції.
Клітинна стінка є продуктом діяльності цитоплазма- тичного вмісту. Вона властива клітинам майже всіх органів і тканин вищих рослин. Лише статеві клітини рослин та деякі нижчі рослини не мають клітинні стінки. Наявність сформованої клітинної стінки - характерна ознака, що відрізняє клітини рослин від клітин тваринних організмів.
Молода клітинна стінка ніжна, тонка і має вигляд прозорої плівки. Вона складається з речовин, що у воді не розчиняються, а лише набрякають, зберігаючи при цьому впорядковану внутрішню структуру. Клітинні стінки значноюі мірою визначають форму клітин, тип та структуру тканин. Вони захищають живий вміст клітини від безпосереднього контакту із факторами довкілля, є засобом з'єднання, зрощення клітин між собою у тканинні комплекси н міцелярно-фібрилярна структура стінки забезпечує можливість переміщення по ній води із розчиненими речовинами; ця структура забезпечує депонуючу здатність клітинної стінки, тобто здатність утримувати, подібно до губки, воду і розчини поживних речовин; компоненти стінки за певних умов можуть розчинятися і ставати поживними речовинами для клітинного змісту при проростанні або голодуванні; пектиново-целюлозна основа клітинних стінок здатна ефективно сорбувати вологу не тільки з ґрунту, а й з вологого повітря (наприклад, кактусові); підвищують міцність та захисні властивості клітини в результаті процесів мінералізації, лігніфікації, просочення суберином тощо.
Клітинна стінка, подібно футляру, вкриває та надає певної форми рідкому плазматичному вмісту рослинних клітин, одночасно надаючи певної жорсткості рослинним тканинам та органам. Властива стінці певна жорсткість та пластичність зумовлюють протидію осмотичному тискові з боку внутрішнього вмісту клітини.
Ушорення клітинної стінки. Меристематичні клітини, з яких утворюються в дорослі клітини рослин, вже вкриті стінкою. Тому при їхньому поділі клітинна стінка утворюється лише у площині поділу у вигляді тонкої плівки, яка розширяючись, з'єднується з бічними стінками і згодом стає подібною до стінок материнської клітини, починає рости в площині і в товщину.
Розрізняють первинну, вторинну та третинну клітинні стінки, які відрізняються між собою хімічним складом та фізичними властивостями.
Первинна стінка характерна для молодих ростучих клітин. Вона тонка, еластична, може розтягуватися і не перешкоджає розростанню клітини, формування її відбувається на стадії телофази одночасно з утворенням нових дочірніх клітин.
Вторинна стінка товстіша, багатошарова, має високі механічні показники, майже не здатна до розтягування. її утворення супроводжує процес диференціації клітин. Вторинна стінка, як і первинна, формується життєдіяльноюі цитоплазмою і нашаровується зсередини на первинну стінку.
Третинна стінка формується на внутрішній поверхні вторинної стінки, Має незначну товщину і відрізняється тим, що зберігає незмінною свою целюлозну основу і не піддається хімічним видозмінам.
Хімічний склад клітинних стінок. Клітинна стінка побудована в основному з полісахаридів, найважливішими з яких є целюлоза (клітковина), геміцелюлоза і пектинові речовини. |
Основним структурним компонентом клітинної стінки є целюлоза - хімічно стійка речовина, яка може зберігатися тисячоліттями без змін. Це» люлоза не розчиняється у багатьох кислотах і лугах. У природних умовах целюлозу руйнують деякі мікроорганізми і гриби, які виділяють спеціальні ферменти - уелюлази.
Фізико-хімічні та фізико-механічні властивості целюлози в різних напри мах клітини неоднакові. Ця властивість називається анізотропією. Прикла цієї властивості можна розглянути на явищі набубнявіння. Мікроскопічн кулька із целюлози після набубнявіння у воді перетворилась би не на кульк]{ більшого розміру, а на еліпсоїд.
Наприклад, розмір волокон льону після набухання у воді збільшується | довжину приблизно на 0,1%, а поперечний - на 20%.
ь Целюлоза - це лінійний нерозгалужений полімер із молекул В- глюкози, з'єднаних глікозидними 13-1,4-зв'язками. Молекулярна маса мо кули целюлози досягає 2-10®. Ці полімерні молекули об'єднуються втонени пучки, утворюючи мікрофібрили.
Певна кількість мікрофібрил, в свою чергу, теж об'єднується за рахун ковалентних та водневих зв'язків і утворюють волокнисті структури виїї го порядку - макрофібрили. Мікро- і макрофібрили - основні конструктиі одиниці клітинної стінки (рис. 20). їх просторове положення і розташуван в клітинній стінці досить впорядковане. Вони утворюють міцний та еласУ ний сітчастий каркас, який занурений у аморфний матрикс.
Матрикс клітинної стінки являє собою насичений водою пластичц гель складної суміші матричних полісахаридів, які належать до геміцелюл пектинових речовин. До складу матриксу можуть входити специфічні інкрустуючі речовини - лігнін, суберин та інші.
Це продукт діяльності цитоплазматичного вмісту. Молода стінка ніжна і має вигляд прозорої плівки Речовини в ній набрякають і не розчинаються під дією води. Клітинна стінка визначає форму клітини, тип та структуру тканини. Захищають клітину. Засіб з’єднання клітин для утворення тканинного комплексу. Переміщення по ній води завдяки міцелярно-фібрилярній структурі. Інколи розчинюючись стінка служить джерелом поживних речовин при голодуванні. Побудована в основному з полісахаридів, найважливішим є целюлоза. Це основний компонент. Ця речовина є хім. стійкою. Є первинна, вторинна і третинна клітинні стінки
