- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
Вакуоля рослинної клітини - поліфункціональне утворення. З її участю насамперед здійснюються осмотичні процеси клітин, які лежать в основі поглинання та руху води, поживних речовин, підтримується напружений (тургорний) стан клітинних оболонок.
Завдяки вакуому (окремим вакуолям або їхній сукупності в клітині) досягається мінімізація об'єму цитоплазми та істотне збільшення поверхні розподілу між цитоплазмою і тонопластом. Центральне положення і значний об'єм вакуолі забезпечує ефективне просторове розташування хлоропластів з наближенням їх до поверхні клітини в умови оптимального освітлення. Крім того, вакуоля бере участь у детоксикації цитоплазми, виконуючи функцію буферної системи її захисту від метаболічних або іонних стресів. Вакуолям властива також лізосомна функція - розщеплення деяких макромолекул та спрацьованих органел. Як внутрішнє середовище клітини вакуоля підтримує гомеостаз рослинної клітини, а процес вакуолізації є необхідною умовою росту клітини розтягуванням.
25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
Проявом осмотичних властивостей життєдіяльних рослинних клітин є явище плазмолізу - процес відставання протопласта від клітинної стінКиІ зумовлений зменшенням кількості води у вакуолі шляхом осмотичних процесів або надмірним її випаровуванням. Найчастіше плазмоліз відбувається у штучних умовах після вміщення живих клітин в розчин цукрів, солей, гліцерину, концентрація яких вища, ніж концентрація вакуолярного розчину.
На основі законів осмосу зовнішній більш концентрований (гіпертонічний) розчин відбирає воду від менш концентрованого, вданому випадку клітинної вакуолі, об'єм якої зменшується. Роль напівпроникної мембрани виконують тонопласт і плазмалема, які вільно пропускають лише молекули розчинника.
Залежно від стану цитоплазми, її еластичності і застосовуваного плазмолітика спостерігаються різні форми плазмолізу .
Опуклий плазмоліз відбувається тоді, коли цитоплазма досить рідка і мало в'язка, легко розривається в плазмодесмах і округлюється.
За високої в'язкості цитоплазми, яка не зважаючи на відходження від клітинних стінок, залишається у плазмодесмах і тягнеться у вигляді найтонших ниток, які називають ,,нитками Гехта" за ім'ям дослідника, який їх відкрий відбувається судорожний плазмоліз. Початкові етапи судорожного плазмодії зу, коли протопласт на деяких ділянках поверхні торкається клітинної стінку а в інших відходить від неї, деякі дослідники, зокрема В.Ф.Раздорський, ви ділили в окрему форму плазмолізу - угнутий (увігнутий). Так, Раздорськиі вважав, що угнутий плазмоліз у різко вираженій формі являє, так званий, судорожний, або спазматичний плазмоліз.
Ковпачковий плазмоліз є різновидністю опуклого, коли цитоплазматичний шар значно набрякає під дією певних хімічних речовин і має вигляд ковпачків на пухирці плазмолізованої вакуолі. ]
Плазмолізовані клітини деякий час залишаються живими. Якщо їх пер нести у розчин значно меншої концентрації або у воду, відбувається осмотичне поглинання води вакуолею і повернення клітин до попереднього стану - деплазмоліз. Здатність клітини до плазмолізу є надійним критерієм її анатомо-морфологічної цілісності та життєздатності.
У разі, якщо не тільки плазмалема, але і клітинна стінка напівпроникна, то плазмоліз за дії на клітину гіпертонічних розчинів не настає, а відбувається явище, яке називають циторизом, при цьому клітина зменшується в об'ємі, а клітинна стінка втрачає воду та стискається, утворюючи складки.
Вакуолі рослинних клітин є резервуарами запасної води, місцями локалізації запасних поживних речовин та вмістищами деяких відходів. Вони забезпечують всмоктування води з розчиненими в ній речовинами і пересування речовин із клітини в клітину. Забезпечуючи тургор клітин соковитих органів, вакуолі підтримують певну форму і положення органів у просторі, а також створюють опір деформуючій дії механічних факторів.
За високої в’язкості цитоплазми, яка не зважаючи на відходження клітинних стінок, залишається у плазмодесмах і тягнеться у вигляді найтонших ниток, які наз. нитками Гехта, відбувається судорожний плазмоліз
