- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
Ще однією ультраструктурою цитоплазми мембранної природи є апарат Гольджі (рис. 6). Термін апарат Гольджі використовують для позначення усіх диктіосом, або тілець Гольджі в клітині. Диктіосоми - це групи плоских, дископодібних пухирців, або цистерн, які до периферії утворюють трубчасті відростки.
Цистерни апарату Гольджі полярні. Вони мають цис-бік, що формується, і транс-бік, що дозріває. Мембрани цистерн, що формуються, за структурою нагадують мембрани ендоплазматичного ретикулума, а мембрани дозріваючих цистерн - плазматичну мембрану.
Диктіосоми беруть участь в секреції, а у більшості вищих рослин - в утворенні клітинної стінки. Полісахариди клітинної стінки, які синтезуються диктіосомами, накопичуються в пухирцях, які потім відокремлюються від дозріваючих цистерн. Ці секреторні пухирці мігрують і зливаються з плазматичною мембраною, при цьому полісахариди, які в них містяться вбудовуються в клітинну стінку. Продукти, що накопичуються в диктіосомах не завжди секретуються ними. Деякі речовини утворюються в інших структурах, наприклад в ендоплазматичному ретикулумі, а потім транспортуються до диктіосом, де видозмінюються перед секрецією. Вдалий приклад таких речовин - глікопротеїни (важливий будівельний матеріал клітинної стінки). Білкова частина секретується полісомами шорсткого ендоплазматичного ретикулума, а вуглеводна - диктіосомами, де обидві частини і об'єднуються, утворюючи глікопротеїни.
В 1957 р. відомий французький цитолог Р. Бюва достовірно встановив наявність апарату Гольджі і в клітинах рослинних організмів.
Питання про походження апарату Гольджі остаточно не з'ясоване. За даними С. Граве, апарат Гольджі формується з ендоплазматичного ретикулума злиттям численних пухирців, які відділяються від його канальців.
Диктіосоми функціонують як секреторні структури, виділяючи з пухирцями ефірні олії, слиз (клітини кореневого чохлика, залозисті клітини комахоїдних рослин) або деякі речовини вторинного синтезу, які з пухирцями надходять у вакуолю.
У рослинних клітинах, особливо меристематичних, буває до 15 апаратів Гольджі, які беруть участь у формуванні первинної клітинної стінки. Пухирці диктіосом збираються в площині поділу на місці майбутньої оболонки між двома новоутворюваними клітинами і зливаються між собою. В меристематичних клітинах порівняно рідко зустрічаються диктіосоми. Навколо 3-5 цистерн групується невелика кількість трубочок і дрібних пухирців.
Під час росту клітини апарат Гольджі активно розвивається. Збільшується загальна кількість диктіосом в клітині і кількість пухирців Гольджі, що відокремлюються від кожної диктіосоми. При переході до стадії формування вторинної стінки кількість і секреторна активність диктіосом досягають найвищого рівня. Ступінь розвитку апарату Гольджі в клітині корелює з інтенсивністю секреції полісахаридів в її клітинну стінку. Диктіосоми є важливим елементом у механізмі синтезу і секреції речовин клітинної стінки . Цікаво, що диктіосоми апарату Гольджі можуть продукувати пухирці різних типів: великі (500 нм) - прозорі і невеликі (80 нм) - щільні, іноді облямовані. Є дані, що апарат Гольджі є джерелом всіх полісахаридів клітинної стінки.
Не менш важливе значення функціонування диктіосом пов'язане з процесом утворення вакуолей і лізисом. Внесок апарату Гольджі в ці процеси може бути суттєвим.
Термін А.Г. використовують для позначення усіх диктіосом, або тілець Гольджі в клітині. Диктіосоми – це групи плоских, дископодібних пухирців, або цистерн, які до периферії утворюють трубчасті відростки. Цистерни полярні. Цис-бік формується, транс-бік дозріває. У 1957 р. відомий французький цитолог Р. Бюва достовірно встановив наявність А.Г. в рослинах. Диктіосоми функціонують як секреторні структури, виділяючи ефірні олії, слиз які з пухирцями надходять у вакуолю. У рослинних клітинах буває до 15 А.Г. які беруть участь у формуванні первинної клітинної стінки. При переході до формування вторинної стінки секреторна активність диктіосом досягають найвищого рівня. Важливе значення функціонування диктіосом пов’язане з процесом утворення вакуолей і лізисом