Загальні висновки

Таким чином, притчу трактуємо як комунікативну подію, що має на меті передачу глибого етико-філософського смислу, духовних цінностей людського існування.

Стильове наповнення притчі проявляється у одночасному ускладнені прагматичного інвентарю та стилістичних засобів при зростанні масштабу цілей притчі. Головна ціль притчі – створення і передача глибокої етико-філософської ідеї – потребує залучення синергетичної природи стилю для своєї реалізації.

В подальшому доцільним було б вивчення лексико-семантичних особливостей притчі, як в синхронному, так і в діахронічному аспектах. На наш погляд, цікавим був би і порівняльний аналіз канонічних і неканонічних (авторських) притч в плані структурно-композиційної і семантичної організації тексту на прикладі різних мов, класифікацій, а також методичний аспект теми.

Список використаних джерел

1. Аверинцев С. С. Притча / С. С. Аверинцев // София – Логос: словарь.– 2-ое исп. изд.. – К. :Дух і Літера, 2001. – С. 148–149.

2. Агранович С. З. Гармония – цель – гармония. Художественное сознание в зеркале притчи / С. З. Агранович, И. В. Саморукова. – М.: Международный институт семьи и собственности, 1997. – 135 с.

3. Близнюк А. С. Притчево алегоричний напрям в епічній драмі. Поетика. Жанри: автореф.дис.канд.філол.наук/ А.С. Близнюк. – Київ, 1995. – 24 с.

4. Брандес М. П. Стилистический анализ (на материале немецкого языка)/М.П. Брандес. – М.: Высшая школа, 1971. – 189с.

5. Гатцук А. Д. Притча / А. Д. Гатцук // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : репр.воспроизведение издания 1890 года. В 82 т. – Т. 49. – М., 1990. – С. 266–277.

6. Гегель Г. В. Эстетика : в 4 т. / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – М.: Художественная литература,1969. – Т. 2. – 430 с.

7. Головащенко С. І. Біблієзнавство. Вступний курс : посіб./ С. І. Головащенко. – К. : Либідь, 2001. – 496 с.

8. Данилова Т. В. Архетипические корни притчи/ Т.В. Данилова // Рациональность и семиотика дискурса. – К.: Наукова думка, 1994. – С.59

9. Ейгер Г. В. Язык и синергетика / Г. В. Ейгер // Вісник Харківського університету. − 1992. − №372.– C.131-137.

10. Климюк Ю. И. Идейно эстетическая функция притчи в украинской поэзии ХIX начала ХХ в.: автореф. дис. ... канд.фил. наук/ Ю.И. Климюк. – Одесса, 1989. – 18с.

11. Левин Ю. И. Структура евангельской притчи / Ю. И. Левин //Избранные труды. Поэтика. Семиотика. – М.,1998. – С. 498–512.

12. Мельникова С. В. Притча как форма выражения философского содержания в творчестве Л. Н. Толстого, Ф. М. Достоевского, А. П. Чехова: дис. ... канд. филол. наук: 10.01.01 / С. В. Мельникова. – Москва, 2002. – 164 с.

13. Москальчук Г. Г. Структура текста как синергетический процесс / Г. Г. Москальчук. – М. : УРСС Эдиториал, 2003. – 294 с.

14. Мусхелишвили Н. Л. Притча как средство инициации живого знания / Н. Л. Мусхелишвили //Философские науки. – 1989. – № 9. С.101-104.

15. Пихтовникова Л.С. Композиционно стилистические особенности стихотворной басни (на материале немецких стихотворных басен 18 в.): дис. ... канд. филол. наук/ Л.С. Пихтовникова.– Киев: Киевский педагогический институт иностранных языков, 1992. – 338с.

16. Пихтовникова Л.С. Притча как жанр и как тип текста: проблема дефиниции/ Л.С. Пихтовникова // Нова філологія. – №2(11). – Запоріжжя; ЗДУ, 2001. – С.216-224.

17. Пихтовникова Л.С. Тексты и методы: лингвостилистическая характеристика и интерпритация немецкой притчи как типа текста и как жанра / Л.С. Пихтовникова // Зб.наук.статей “Семантики слова, речення та тексту”. – Вип.6. – Київ: КДЛУ, 2002. – С.259-265.

18. Пихтовникова Л.С. Еволюція німецької віршованої байки (13-20ст.): жанрово стилістичні аспекти: дис. ... доктор філол. наук/ Л.С. Пихтовникова.– Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. – 427с.

19. Прокофьева Н. Н. О древнерусских источниках двух притч В. Кюхельбекера/ Н. Н. Прокофьева // Литература Древней Руси. Межвузовский сб. науч. труд. – М., 1988. – С.108–113.

20. Собуцкий М. А. Средневековые притчеобразные нарративы: общечеловеческое знание о структурах возможных событий/ М. А. Собуцкий // Рациональность и семиотика дискурса.– К.: Наукова думка, 1994. – С.73-89.

21. Товстенко О.О. Специфика притчи как жанра художественного творчества: Притча как архетипическая форма литературы / О.О. Товстенко // Вест.Киев.ун та: Романо-германская филология. – 1989. – Вып.23.- С.121-124.

22. Федоренко Н.Т. Афористика/ Н.Т. Федоренко. – М.: Наука, 1990. – 178с.

23. Щербина С. Д. Притча в американской литературе XIX-XX вв. (Идейно сдержательные особенности, структура):автореф. канд. филол.наук/ С. Д. Щербина. – Киев, 1988. – 17с.

24. Billen J. (Hrsg). Die deutsche Parabel. Zur Theorie einer modernen Erzählform. (WdF, Bd.384) – 1986. VI, 456 S.

25. Brettschneider W. Die moderne deutsche Parabel. Entwicklьng und Bedeutung. 2 – te überarb.Aufl. – Berlin: Schmidt Verlag, 1980. – 83 S.

26. Drusche D. Aufschluss. Kurze deutsche Prose im Unterricht Deutsch als Fremdsprache. – Teil 1: texte. – 5 te Aufl. – Bonn: Inter Nationes, 1992. – 248 S.

27. Elm Theo u.a. Hg.Fabeln und Parabeln. Kulturgeschichtliche Prozesse im 18. Jahrhundert. – 1994. – 285 S.

28. Etzel Th. Literar historische Einführungen // Fabeln und Parabeln der Weltliteratur. / Gesammelt und hrsg.von Th. Etzel. – Leipzig: Hesse, o.j., 1907. – 478 S.

29. Hiebel H. H. Die Parabel. Parabolische Formen in der deutschen Dichtung des 20 Jahrhunderts / hrsg.von Elm T., Hiebel H. H. – Erlagen, 1986. – 380 S.

30. Hillman H. Fabel und Parabel im 20 Jahrhundert – Kafka und Brecht // Die Fabel: Theorie, Geschichte und Rezeption einer Gattung / hrsg. von P. Hasubek. – Berlin: Schmidt Verlag,1982. – S. 215 236.

31. Hoffman D. Enigma, Paradox, Parable / D. Hoffman, S. Hoffman // Parabola, Summer 2000. – Vol. 25. – Issue 2. – Р.14–18.

32. Krusche D. Aufschluss. Kurze deutsche Prosa im Unterricht Deutsch als Fremdsprache / D.Krusche. – Teil 1: Texte. – 5-te Aufl. – Bonn: Inter Nationes, 1992. – 248 S.

33. Liebchen, W. Dei Fabel : das Vergnügen der Erkenntnis; Fabel, Gleichnis, Parabel, Witz; mit einer Abhandlung über die Formkriterien dieser Gattung. – Kilianshof: Fabel Verl. Leibchen, 1990. – 203 S.

34. Neis E. Dichtung in Theorie und Praxis. Die Parabel / E. Neis. – Hollfeld/Ofr.: С. Bange Verlag, 1981. – 112 s.

35. Pichtownikowa L.S. Synergie des Fabelis: Die deutsche Versfabel vom 13 21. Jahrhundert. // Chaker Verlag. – 2008. – S. 235-243.

36. Vischer F. Th. Beispiel, Parabel, Fabel, Tiersage // Fabelforschung / hrsg.von P. Hasubek. – Darmstadt: Wiss. Buchges., 1983. – S. 32-37.

37. Використання притч у виховному процесі [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dnzrpl.elitno.net/psihologichna-sluzhba/poradi-pedagogichnim-pratsivnikam/vikoristannya-pritch-u-vihovnomu-protsesi.html . – Назва з екрана. – Дата звернення (25.10.2014).

38. Дискурс притчі у синергетичному аспекті [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.univer.kharkov.ua/images/redactor/news/2013-03-01/Pihtovnikova.pdf . – Назва з екрана. – Дата звернення (12.11.2014).

39. Особливості епосу, види епічних творів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pidruchniki.com/10310208/literatura/oidi_epichnih_tvoriv . – Назва з екрана. – Дата звернення (07.11.2014 ).

40. Німецькомовна притча у типологічному та лінгвістичному аспектах [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://foreign-languages.karazin.ua/resources/dc54893bfcb0ea2f86e59fa4bee5cb88.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення (03.11.2014 ).

41. Німецькомовна притча: ступінь дослідженості і мовно стилістичні характеристики [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://referatu.net.ua/newreferats/128/180619 . – Назва з екрана. – Дата звернення (07.11.2014 ).