Війна в Чечні

10 грудня 1994 р. Відповідно до секретного наказу Б. Єльци­на у Чечню були введені федеральні війська.

Метою такої дії Росії, за твердженням офіційних кіл, було:

• покінчити з нелегітимним режимом Дудаева;

• відновити на території Чечні конституційний порядок;

• захистити інтереси некорінного населення;

• зберегти Чечню у складі Російської Федерації. Керів­ництво Чечні змогло організувати ефективну оборону і завдати значних втрат федеральним військам, що насту­пали.

Наприкінці лютого 1995 р. Під час вуличних боїв Грозний, перетворений на купу руїн російською авіацією і танка­ми, був зайнятий федеральними військами. Бої перетворилися на затяжну кровопролитну громадянську війну. Дудаєвські загони вдалися до партизанських методів боротьби.

Наслідки війни

1. Відбувся розкол у політичних колах Росії щодо війни в Чечні. Проти дії Б. Єльцина виступили:

• уповноважений з прав людини при президентові Росії та Держдумі С. Ковальов;

• лідер партії „Демократичний вибір Росії” Є. Гайдар;

• інші прогресивні сили Росії.

2. Політику Кремля щодо Чечні різко засудило більшість за­собів масової інформації.

3. Чеченську республіку відкрито підтримали ісламські дер­жави.

4. Війна завдала величезних матеріальних втрат (наприкінці 1994 р. майже 1% ВВП).

5. Обернулася для Росії значними людськими жертвами. За офіційними даними, в ході бойових дій до літа 1995 р. за­гинуло близько 10 тис. російських військовослужбовців і чеченців та понад 6 тис. мирних жителів.

Червень 1995 р. Події в Будьоновську на Ставрополлі, який захопили чеченські бойовики Ш. Басаева. Загинуло понад 100 мирних жителів. Російське керівництво почало полі­тичний діалог із режимом Дудаева.

6 серпня 1996 р. Чеченські загони почали штурм Грозного у відповідь на „зачистки” та „спецоперації” федеральних військ. Після двох тижнів запеклих боїв російські війська були розбиті й чеченські формування повернули собі кон­троль над столицею.

Наприкінці серпня 1996 р. За ініціативою секретаря Ради Без­пеки О. Лебедя між Росією і Чечнею було укладено угоду про припинення війни.

Січень 1997 р. Президентом Чечні було обрано Аслана Масхадова (Д. Дудаев загинув 22 квітня 1996 p. внаслідок ракетного удару федеральних сил).

12 травня 1997 р. У Кремлі підписано договір про мир і прин­ципи взаємовідносин між Російською Федерацією та Ічкерією. З Чечні були виведені всі федеральні війська.

Висновок.

Перша чеченська війна (1994-1996 pp.) закінчилася по­разкою російської армії.

Друга чеченська війна

Середина серпня 1999 р. Після нападу чеченських бойови­ків на Дагестан і вибухів у російських містах Росія розпо­чала другу чеченську війну. Росія назвала Чечню джерелом тероризму, а війну початком нової „антитерористичної” операції в Чечні.

Вона використовувала такі варварські методи ведення війни:

• масові бомбардування, ракетні удари;

• артилерійські обстріли населених пунктів Чечні;

• „зачистки” окремих населених пунктів тощо. Світове співтовариство закликало Росію до демократич­ного вирішення проблеми Чечні. Чеченські терористи не припиняють боротьби. Свідченням цього є:

• захоплення театрального центру на Дубровці в Москві у жовтні 2002 р. Загинуло понад 120 чоловік.

• 1 вересня 2004 р. Чеченські терористи захопили школя­рів у Дагестані в заручники. Були численні жертви серед школярів, учителів, жителів міста.