
- •5. Походження обрядової поезії.
- •6.Поняття про обряд. Місце і роль народнопісенних творів у структурі обряду.
- •7.Зимовий цикл календарно-обрядової творчості
- •8.Особливості весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •9. Жанри літнього циклу календ-обр творчості
- •10. Жанри осіннього циклу
- •11. Обрядовий фольклор, пов*язаний іх побутом української родини.
- •12. Весільна обрядовість
- •13. Основні етапи весілля, його пісенний супровід
- •14. Похоронна обрядовість, голосіння
- •16.Суспільно-побутові пісні : основні ознаки, різновиди
- •17. Пісні про кохання, визначення, загальна хар-ка
- •18. Пісні про сімейне життя : основні ознаки
- •19. Пісні про трагічні сімейні обставини
- •22.Солдатські та рекрутські пісні.
- •23.Кріпацькі пісні.
- •24.Наймитські пісні.
- •25. Жанрові особливості дум
- •26.Поетика дум
- •27. Класифікація дум і тематика основних циклів
- •28.Думи про турецько-татарських загарбників.
- •29.Думи про героїчну боротьбу проти національного поневолення(16ст. - доба Хмельниччини).
- •30.Соціально-побутові думи.
- •31.Творці й виконавці дум.
- •32.Жанрово-стильові ознаки історичних пісень
- •33.Класифікація історичних пісень
- •34.Жанрово-стильові ознаки балад
- •35.Поетика балад.
- •36. Класифікація балад, основні сюжети
- •37. Український фольклор про національно –визвольні змагання хх ст.
- •39. За тематичним принципом міфи можна поділити на кілька циклів.
- •40. Повір*я та забобони.
- •42.Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •43. Казки про тварин, основні ознаки
- •44. Чарівні (героїчні) казки загальна хар-ка
- •45. Соціально-побутові казки :визначення, основні ознаки
- •46. Сюжетно-композиційна будова чарівних казок.
- •49. Небилиці як жанр унт
- •50.Легенди як жанр унт
- •51. Народні оповідання загальна хар-ка
- •57. Жанрові особливості танкових пісень
- •60. Загадки як жанр унт
- •62. Чим унт відрізняється від авторської літератури?
- •63. Міфологічна школа : загальна хар-ка
- •64. Міграційна школа фольклористики : основні ознаки
- •65.Історична школа фольклористики : загальна хар-ка
- •67. Етнопсихологічна школа фольклористики : основні ознаки
- •68.Структуралістська школа фольклористики, основні ознаки
- •69. Класифікація колядок
- •70. Гаївки :визначення, похоження ознаки
- •71. Купальські пісні : походження, основні ознаки
- •72. Косарські та гребовицькі пісні : загальна хар-ка
- •73. Жниварські пісні : основні ознаки
- •74. Класифікація весільних пісень
- •75. Народна обрядовість, пов*язана з народженням дитини
57. Жанрові особливості танкових пісень
Танкові пісні- це веселі жартівливі чи ліричного характеру співанки до танцю.
Генетично танкові пісні, очевидно, пов’язані з календарно-обрядовою лірикою, яка супроводжувала магічні танцювальні дії і ритуали.
Найпоширеніший жанр – коломийка – це дворядкова пісня у танковому ритмі 2/4 із типовим віршовим розміром і паралельним жіночим римуванням. Структура коломийкової строфи – два 14-складові рядки із поузою після четвертого складу і цензурою після восьмого складу, що утворюють типову побудову вурша – 4+4+6.
Другий поширений жанр танкової пісні – шумки – це короткі (1 або 2 строфи) пісні у музичному розмірі 2/4 з характерною чотирирядковою строфою, кожен рядок якої, як правило, складається з 8 складів із цензурою 4 (4+4).
Дуже схожі змістом і формою до шумок козачки. Їхній танковий ритм такий самий, як шумок, але на місці другої 4-складової групи з’являється 3-складова анапестична фігура із сильним наголосом на останньому складі.
Ще одним поширеним жанром є краков’яки – лемківські танкові пісні з дворядковою строфою і ритмікою польських краков’яків(розмір 2/4 із характерними синкопами у кожному такті):2 (6+6).
На Сході України (особливо в промислових регіонах) набули популярності російські чатушки (укр. назва - частівки ) – чотирирядкові пісні з характерною строфою, побудованою за схемою 2 (4+3)/4+4/4+3.
58.Класифікація паремій 1. Давні паремії Вітання – сталі вислови кліше, які говорять при зустрічі знайомій людині. Святкові вітання – лише у певні свята. Побажання – словесна мініатюра зичення добра, щастя, матеріального статку Тости – застільні побажання, висловлені господарям дому або гостям. Побажання-подяки – після застілля. Прощання Формули-побажання до певних нагод (народження дитини, поховальний обряд, весілля) Прокльони - своєрідні форми вираження почуття незадоволення, обурення, досади, гніву із висловленням побажання загибелі чи зла іншій людині. Перегукуються із заклинаннями. Присяги – словесні формули, якими людина підтверджує правоту своїх слів із зазначенням, що у разі обману чи невиконання обіцяного, лихо чи нещастя має впасти на неї. Приказки-застереження ( не сказати зайвого) Прикмети – сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до зміни пір року пов’язуються з погодними чи кліматичними змінами, які впливають на наслідки хліборобської праці. 2. Більш сучасні утворення Порівняння – стійкі словесні формули, в яких одні предмети, явища або дії зіставляються з ін. на основі спільності, подібності, спорідненості. Афоризми – короткі влучні вислови, у яких глибока думка висловлена у лаконічній формі. Каламбури – сталі фрази, побудовані на зіставленні чи поєднанні непоєднуваних, несумісних понять та явищ, що набуває форми нісенітниці. Вживаються здебільшого в сатиричному чи іронічному контекстах. 3. Діалогічні каламбури чи тягнені анекдоти 4. Казкові зачини та кінцівки 5. Дитячі примовки, скоромовки, дражнилки. Класифікація паремій: 1. Алфавітний 2. Тематичний 3.Опорно-гасловий (паремійні гнізда – усі варіанти одного стрижневого слова чи висловлювання) 4. Історико-тематичний 5. Структурний ( А=Б; А не=Б; яке А , таке і Б та ін.)
59. Поетика малих жанрів фольклору. Особливості композиції - асоціативність та образність тексту - зіставлення, антитеза, симетрична структура за принципом паралелізму - форма дилеми( два взаємовиключні - компоненти «Або пан, або пропав») - подвійне заперечення (предмет: ні риба ні м'ясо, дія:ні кує, не меле, якість:ні живий не мертвий, обставини: ні світ ні зоря) - прийом карикатури (порівняння двох предметів. Один з яких поданий в прямому значенні, інший – в карикатурному :Худий, аж ребра світяться - прич.-наслідковий зв'язок Художньо-виражальні засоби:
Метафора, порівняння, метонімія
Гіпербола
Епітети
Звуконаслідування, алітерація
Тавтологічні сполучення, синонімічні пари
Риси комізму, іронія
Власні назви ( зокрема власні назви – неологізми : Сахар Медович – улесливий, Глек Макітрович – дурний)
Символи