Інші способи вираження майбутнього часу

Конструкція ‘be going +to (do)”	Present Continuous зі значенням майбутнього часу	Present Simple зі значенням майбутнього часу
Плани, рішення і тверді наміри на майбутнє, особливо типово для розмовної мови. My sister says she is going to become a doctor. Це її бажання і прагнення. They are going to spend two weeks in Scotland. Вони намагаються, збираються. Have you phoned George? – Not yet, I’m going to phone him after work.Збираюсь зателефонувати/ зателефоную. Пропозиція стосовно того, що ось-ось щось відбудеться, і це напевне. What’s happening? The train isn’t going to stop! Ми це бачимо, потяг не гальмує. Look at those black clouds – it’s going to rain. Ми дивимося на небо і розуміємо, що ось-ось піде дощ.	Дії, які заплановані на найближче майбутнє (особливо особисті приготування), при цьому зазвичай вказується час і/або місце. I’m not coming to the party next week; I’m taking an exam in Economics next Friday. I’m meeting my parents tomorrow morning. Не просто найближчим часом, відомо, коли саме. Примітка: з дієсловами, що позначають рух, пересування (go, come, stay, drive, fly, travel, leave та ін.) ‘be going to’ більш вживаним є Present Continuous. Jackie is coming to our house for tea this afternoon. I’m going to the market in a few minutes.	1. Дїї, які відбудуться у майбутньому згідно розкладу (прибуття чи відправлення потяга, літака, корабля тощо) чи програми (напр.: початок сеансу кіно, матчу тощо). Часто з дієсловами start, begin, finish, arrive, leave, depart takeо off, land та ін. What time does your plane arrive? Next term starts on 2 February. As usual, the meeting begins at 10 tomorrow morning.

Наказовий спосіб

THE IMPERATIVE MOOD

У реченнях типу Come in! Sit down, please. Don’t smoke here. використовується наказовий спосіб дієслова. Ця форма використовується, коли ми просимо, радимо, пропонуємо, рекомендуємо, наказуємо, даємо розпорядження або забороняємо щось робити. Вона також вживається для вираження добрих побажань.

Please post this letter for me.

Try again, you can do it!

Let’s eat out tonight.

Let him do it again.

Wait here!

Take these papers to the director to sign.

Don’t ask me silly questions!

Enjoy your trip!

Наказові речення можуть бути стверджувальними і заперечними. Для їх утворення використовується інфінітив без частки to і допоміжне дієслово don’t у заперечних реченнях.

Walk down this street and then take the second turning on the right.

Don’t cross the street, go straight.

Іноді для підсилення у стверджувальних реченнях використовується допоміжне дієслово do.

Do be quiet!

Do come here!

Do та don’t також можуть використовуватись в коротких відповідях без основного дієслова.

Can I use your phone to call a taxi? – Do, please. It’s on the desk over there.

Shall I tell Kate what has happened? – No, don’t. I’ll tell her myself.

Речення з дієсловом у наказовому способі, як правило, не мають підмета. Однак, для того щоб було зрозуміло, до кого ми звертаємося, може використовуватись іменник або займенник.

Sit down, everybody!

Займенник you у наказовому реченні може використовуватись для додаткової виразності або мати відтінок роздратування.

You just sit down and keep silent!

Don’t you say a word! (не You don’t say a word!)

Якщо ми використовуємо в реченні прислівники always і never, вони вживаються перед дієсловом.

Always think before speaking.

Never touch it again!

Розділове питання для наказового способу утворюється за допомогою will you/would you/can you/could you?

Come here, will you?

Water the flowers, can you?

Для підсилення розпорядження чи наказу використовуються can’t you? і won’t you?

Stop talking, won’t you?

Після заперечної форми використовується will you?

Don’t smoke here, will you?

Наказові речення, які вимовляються з низхідною інтонацією, звучать категорично, а з висхідною – більш ввічливо.

Hurry up!

Come in, please. 

Однак, слід пам’ятати, що імперативна форма, навіть зі словом please, може звучати надто різко, тому замість імператива часто використовуються інші конструкції.

Could you help me, please?

I want you to just keep quiet for a moment.

You must hand your projects in by Friday.

You mustn’t speak to her in such a tone.

Якщо інструкція, наказ, рекомендація тощо адресовані до першої особи однини і множини (Давай я піду туди. Давайте зробимо це разом.) або до третьої особи однини і множини (Нехай він піде туди. Нехай вони зроблять це разом.), використовується конструкція з let, яка теж може розглядатися як наказовий спосіб.

Let me go there!

Let us (let’s) do it together.

Let him go there.

Let them do it together.

Заперечна форма таких речень :

Let him not go there. (Порівняйте: Don’t let him go there).

Let us not do it together/ Let’s not do it together або Don’t let’s do it together.

Розділове питання утворюється за допомогою shall we?

Let’s do it together, shall we?

Ми можемо використовувати let’s самостійно зі значенням «так» в коротких відповідях на будь-яку пропозицію.

Shall we visit Ann this Sunday? – Let’s.

В мовленні часто використовуються звороти Let me see та Let me think зі значенням «Дай(те) подумаю».

What time shall we leave? – Let me see. Well, two o’clock will be OK.