Політична економія та її функції

Політична економія як наука тісно пов'язана з практичною організацією економічного життя суспільства. Цей зв'язок реалізується через її основні функції: теоретично-пізнавальну, методологічну і практичну. При цьому, якщо врахувати той факт, що політекономія разом з економікс утворює економічну теорію, то слід зазначити, що ці функції є функціями не тільки політекономії, а й економічної теорії загалом. Розглянемо кожну з них більш детально.

Пізнавальна функція пов'язана з формуванням наукового світогляду людини. У сучасних умовах це неможливо без ґрунтовного знання економічного життя і передусім тих об'єктивних законів, за якими воно функціонує і розвивається. Політекономія, розкриваючи суть економічних явищ і процесів і викладаючи її в певній системі, якраз і дає змогу людині скласти загальне і водночас системне уявлення про суспільне виробництво. На підставі таких знань людина здатна активно і свідомо організувати свою діяльність у суспільному виробництві.

У сучасних умовах, коли динамічно відбувається процес інтернаціоналізації виробництва і формується світове господарство, в яке об'єктивно залучаються всі країни, світогляд людини, розуміння нею загальносвітових економічних процесів і загальнолюдських цінностей стають одним з найважливіших чинників прогресу людства.

Методологічна функція політекономії, а в широкому розумінні - економічної теорії загалом, полягає в тому, що вона є тією теоретичною засадою, на якій базуються всі інші економічні науки. Саме економічна теорія формує найбільш загальне уявлення про економічну систему й її особливості. У цій своїй якості вона розкриває головні зв'язки і взаємозалежності, що складаються в суспільному виробництві, які не можна ігнорувати під час аналізу економічних явищ і процесів загальноекономічними та галузевими економічними дисциплінами.

Практична функція політичної економії пов'язана з її пізнавальною і методологічною основою. Саме в цьому і полягає її практичне значення, оскільки економічна теорія, як і будь-яка інша теорія, не може давати відповіді на суто конкретні питання практики. Реалізація практичної функції має місце і в процесі формування економічної політики держави. Політекономія виступає певною теоретичною основою для розробки конкретних заходів, які і становлять економічну політику.

Зв'язок політичної економії з економічною політикою реалізується через певну сукупність ідей, конкретних завдань і заходів держави, спрямованих на пристосування суспільного виробництва до вимог пізнаних економічних законів. Але цей зв'язок буде ефективним тільки тоді, коли економічна політика буде:

• базуватись на дійсно наукових засадах;

• ураховувати інтереси всіх верств суспільства;

• будуватись на можливості застосування різних варіантів вирішення конкретних завдань;

• спиратись у своїй реалізації на скоординовані дії всіх суб'єктів економічного життя суспільства (владу, профспілки, трудові колективи, суспільні інститути тощо).

Не маючи безпосереднього виходу на практику господарювання, політекономія в певних умовах може суттєво впливати на розвиток суспільного виробництва. Це особливо помітно тоді, коли політекономія із загальноекономічної науки про виробничі відносини стає основою ідеології суспільства. У випадку ідеологізації політекономії часто виникають умови, за яких вона опосередковано стає теоретичною базою для прийняття неправильних рішень. Особливо це було характерно для колишнього Радянського Союзу і країн так званого соціалістичного табору.

Як приклад негативного впливу політекономії, що за соціалістичного ладу виконувала роль теоретичної основи комунізму, можна навести таке. Виступаючи виконавцями ідеологічних замовлень з боку комуністичної партії, економісти-політекономи стверджували, що товарно-грошові відносини не мають історичної перспективи. Це гальмувало розвиток цих відносин, вело до зниження ефективності суспільного виробництва і, урешті-решт, призвело до його повного занепаду.

Певним захистом від такого використання політекономії в сучасних умовах стає розвиток демократії, плюралізм думок у суспільстві, багатопартійність, яка відображає різні економічні інтереси різних класів і верств населення. Це стає для політекономії запорукою вільного і незаангажованого дослідження об'єктивних процесів розвитку суспільного виробництва і виробничих відносин.