4. Види маркетингових планувань та маркетинговий аналіз та аудит

Метою написання даної роботи було визначити і дослідити місце системи маркетингу в плануванні виробництва на підприємстві. Для подальшого розгляду у цьому розділі роботи необхідно визначити, що таке планування . Планування - це процес визначення цілей діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання індивідуальних завдань працівників підприємства або іншого суб'єкта господарювання для досягнення загального позитивного результату діяльності.

В економічній літературі існує багато визначень терміну "планування".

Так, із загальноекономічної точки зору планування - це механізм, який у значній мірі здатний підвищити надійність досягнення цілей та зниження ризику . Відомий американський фахівець у сфері планування Рассел Акофф назвав його проектуванням майбутнього та бажаних шляхів його досягнення, одним із найскладніших видів розумової діяльності, доступних людині [25].

Планування - це перш за все процес прийняття рішень, які дозволяють забезпечити ефективне функціонування та розвиток організації, підприємства в майбутньому, зменшити невизначеність .

Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам однонапрямленості і скоординованості, що дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно вирішувати різноманітні завдання управління.

За нових умов господарювання й переходу до ринкового регулювання піприємство самостійно здійснює весь комплекс планової роботи. Надання самостійності підприємству означає не тільки відмову від повної регламентації всієї його діяльності і надання підприємству широких прав щодо визначення та реалізації виробничої програми, шляхів розвитку виробництва, мотивації праці, а й усвідомлення важливості безперервного вивчення ринку та готовності нести відповідальніть за кінцеві результати господарювання. Усе це має відбитися в планах діяльності фірми [4].

Можливість планування як конкретного виду діяльності обумовлена природою підприємства та визначається загальними умовами господарювання.

Під плануванням розуміють відокремлений вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації. Саме за допомогою планування створюється орієнтир майбутньої діяльності організації.

Планування залежить від ефективного аналізу зовнішнього середовища, обєктивної оцінки власних позицій, вимагає спільних зусиль і участі всіх складових організації. Головне завдання планування- створення і перегляд, відповідно до змінних умов, поточних і перспективних планів організації [34].

Система планів на кожному підприємстві формується самостійно і може охоплювати таке:

- стратегічний, або генеральний план;

- довгостроковий план;

- загальноорганізаційні плани;

- оперативні плани;

- бізнес – план;

- програми та проекти [19].

Фахівці виділяють два основних види плануванння(рис. 1.8): стратегічне і оперативне (поточне). Останнє в американському менеджменті називають планування реалізації стратегії [25].

Рис. 1.8. Види планування та їх взаємозв’язок

Як уже вище зазначалось, єдиним засобом досягнення корпоративних цілей є задоволення потреб споживачів. Маркетингу як функції менеджменту належить у цьому процесі особлива роль- задавати координати іншим стратегічним напрямам діяльності фірми: управління фінансами, виробництвом, матеріально- технічним забезпеченням, персоналом. Це пояснює значущість планування маркетингу як складника стратегічного планування [14]. Зі сказаного вище випливає, що базою будь-якої стратегії є планування – найважливіша функція менеджменту та маркетингу.

Роль стратегічного планування важко переоцінити, але саме по собі стратегічне планування не гарантує успіху. Так само, як автомобіль з чудовою конструкцією двигуна не зможе рухатись, якщо він заправлений бензином низької якості, так і організація, що створює стратегічні плани, може зазнати невдачі через помилки в їхньому забезпеченні і реалізації. Проте, формальне планування може створити ряд важливих, і часто істотних, сприятливих факторів для підприємства [10].

Стратегічне планування передбачає встановлення місії і цілей організації, аналіз середовища та стану організації, оцінку стратегічних альтернатив, вибір стратегії (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Схематична модель стратегічного планування

Стратегічний план створюється для того, щоб допомогти компанії використовувати у своїх інтересах можливості в постійно змінному середовищі. Це процес встановлення і збереження стратегічної відповідності між цілями і можливостями компанії, з одного боку, і мінливими можливостями ринку – з іншої.

Стратегічне планування є фундаментом для інших видів планування в компанії. Воно починається з визначення глобальних цілей і місії компанії. Потім установлюються більш конкретні цілі. Для цього збирається повна інформація про внутрішнє середовище організації, її конкурентів, ситуацію на ринку та про все інше, що може впливати на роботу компанії. Цей процес носить назви SWOT-аналізу.

SWOT-аналіз – наймогутніший методологічний інструмент, що дозволяє здійснювати повний аудит маркетингової й іншої діяльності компанії. Він дозволяє виявити сильні і слабкі сторони організації, можливості і погрози (strength, weaknesses, opportunities and threats) при проведенні стратегічного аудита. Після проведення аудита накопичується велика кількість інформації різного ступеня важливості і надійності. SWOT-аналіз очищає дану інформацію і виділяє найбільш важливі результати внутрішнього і зовнішнього аудита. Невелика кількість опорних пунктів дозволяє компанії зосередити на них свою увагу[29].

Після проведення SWOT-аналізу готується докладний звіт. Потім вище керівництво вирішує, якими конкретно видами діяльності варто займатися, яку підтримку необхідно надати кожному з них. У свою чергу, кожний підрозділ, що відповідає за окремий чи товар вид діяльності, повинний розробити свої докладні маркетингові плани. Таким чином, маркетингове планування, здійснюване на рівнях підрозділів, полегшує стратегічне планування.

Процес планування охоплює чотири етапи: аналіз, планування, реалізація і контроль. Взаємозв'язок між цими чотирма етапами показана на рисунку 1.10.

Рис. 1.10. Етапи процесу планування

Процес планування починається з повного аналізу положення справ у компанії. Компанія повинна проаналізувати середовище, у якому вона функціонує, для виявлення сприятливих можливостей і запобігання загроз. Аналіз забезпечує всі наступні етапи необхідною інформацією.

На етапі стратегічного планування компанія вирішує, які дії потрібно виконати стосовно кожної бізнес-одиниці. Маркетингове планування включає визначення маркетингових стратегій, що допоможуть компанії в досягненні її загальних стратегічних цілей[24].

На етапі реалізації стратегічні плани перетворюються в життя, у результаті чого досягаються цілі компанії. Реалізують маркетингові плани співробітники організації, що працюють з іншими людьми як усередині компанії, так і за її межами.

Контроль містить у собі аналіз і оцінку результатів виконання планів і пов'язаної з цим діяльності, а також впровадження коригувальних заходів, у разі потреби, для досягнення поставлених цілей.

Стратегічний план містить у собі кілька компонентів: місія, стратегічні імперативи, стратегічний аудит, SWOT-аналіз, аналіз бізнесу-портфеля, цілей і стратегій.

Місія визначає основну мету компанії. У багатьох компаніях розробляються офіційне формулювання місії компанії, що пропонує готові відповіді на питання: чого вона хоче досягти в самому широкому змісті. Чітке формулювання місії діє як «невидима рука», що направляє дії співробітників і дає чітку відповідь на наступні питання:

• яким бізнесом ми займаємося?

• хто наші споживачі?

• яка мета нашої роботи?

• яким буде наш бізнес?

На кожнім рівні управління місію компанії потрібно перетворити в конкретні стратегічні цілі. Кожен менеджер повинен знати свої задачі і відповідати за їхнє виконання[21].

Сучасні темпи зміни і збільшення знань є настільки великими, що стратегічне планування являється часто єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий термін.

Стратегічне планування дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільш придатні шляхи дій. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обгрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного вибору через помилкову чи недостовірну інформацію про можливості організації чи про зовнішню ситуацію.

Оперативне планування є одночасно логічним продовженням стратегічного планування і способом реалізації стратегії з метою забезпечення виконання місії організації. Отже оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого – засобом виконання довго-, середньо-, та короткострокових планів, основним важелем поточного управління виробництвом.

У процесі оперативного планування здійснюється детальна розробка планів підприємства та його підрозділів – окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць – на короткі проміжки часу (місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну). При цьому розробка планів оргпнічно поєднується з вирішенням питань організації їхнього виконання та поточного регулювання виробництва.

Оперативне планування поєднує два напрямки роботи. Перший напрямок, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення й випуску продукції, називається календарним плануванням.

Другий напрямок вкючає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву дипетчеризації [18].

Основними завданнями оперативного планування на підприємстві є:

1) забезпечення ритмічного виробництва відповідно до встановлених обсягів і номенклатури;

2) забезпечення рівномірності завантаження устаткування, працівників, що сприяє кращому використанню виробничих активів;

3) забезпечення максимальної безперервності виробництва;

4) створення умов для розвитку передових форм організації праці [37].

Якщо говорити про визначення та конкретизацію тактики і стратегії підприємства, то можна сказати що вони базуються як на загальній методолагії планування, так і на спеціальних розрахунках, що є характерними для бізнес – планування. Методи планування можна поділити на: методи розробки планових документів (програм, планів); методи рахування; методи обгрунтування величини показників та взаємоз’язку між ними [32].

Досвід зарубіжних країн свідчить, що найбільших успіхів досягають ті підприємства, які використовують комплексний підхід до маркетинго­вої діяльності на довгостроковій про­грамно-цільовій основі, з урахуван­ням існуючих тенденцій зміни ринко­вого попиту, перспектив подальшого розвитку НТП і конкурентних можли­востей самого підприємства. Як пра­вило, це досягається вдосконаленням технологій і техніки обробки ринку, розвитком засобів і методів управління маркетинговою діяльністю підприємства [3].

Процес планування маркетингової діяльності підприємства включає певні функції. Спираючись на прак­тичний досвід та аналіз його фахівця­ми, можна виділити основні з них:

1. Функція керівництва. Включає в себе не тільки керівництво людьми, що займаються маркетинговими дослідженнями, а й керівництво про­цесами підготовки, прийняття рішень, реалізації та контролю плану марке­тингової діяльності підприємства.

2. Функція дії, що містить:

- визначення цілей маркетингу, узго­джених з філософією, політикою і метою підприємства в цілому;

- перевірку альтернативних дій щодо впровадження маркетингових за­ходів і вибору раціонального рішен­ня про використання різних засобів;

- здійснення і контроль намічених маркетингових заходів;

- координування розділів плану мар­кетингової діяльності підприємства.

3. Функція забезпечення ефективно­го застосування маркетингу, а отже, і підприємства в цілому. Виконується шляхом пошуку нових цілей марке­тингу, освоєння нових ринків і вияв­лення проблем - сильних та слабких сторін маркетингової діяльності влас­ного підприємства.

4. Функція забезпечення гнучкості і відповідності маркетингу вимогам ринку, різним новим ситуаціям.

5. Функція планування маркетингу. План маркетингу — один з важливих елементів політики підприємства. Його складають водночас з іншими планами, такими як фінансовий, ви­робничий тощо, з урахуванням поділу його на більш загальні про­грами маркетингу довгострокового характеру і більш часткові - для ви­конання в короткостроковому періоді. Виникає необхідність стежити за тим, щоб усі ці плани і програми були пов'язані і скоордино­вані між собою, що вимагає роботи над ними працівників інших відділів підприємства, діяльність яких спря­мована на встановлення ієрархії між планами та на їх узгодження.

6. Функція контролю планування маркетингової діяльності порівнює за­плановані показники з фактичними, а також контролює реалізацію цільових завдань [18].

Система планування поєднує елементи планування маркетингу, а отже і тих, хто в межах всього проце­су планування розробляє розділи пла­ну і узгоджує їх ефективність за ча­сом і змістом, а також інструменти, методи і техніку реалізації планів мар­кетингової діяльності підприємства. Планування маркетингової діяль­ності на підприємстві є концепцією раціональної, цілеспрямованої, сис­темної, активної і свідомої поведінки підприємства на ринку, спрямованої на майбутнє його розвитку та контрольовану систему проведен­ня маркетингових заходів [3]. При настанні певних умов може ви­явитися, що переорієнтацію почали надто пізно, а це негативно позна­читься на прибутковості фірми.

Узагальнюючи думки різних фахівців, можна скласти таблицю видів планів маркетингових досліджень. Це система, яка включає вид планування, інстру­ментарій та зміст самого плану (табл. 1.3.).

Таблиця 1.3.

Види планів маркетингових досліджень

Види планування	Інструментарій	Зміст
Довгострокове (більше 5 років) стратегічне	Прогнози, методи економіко -математичного моделювання	Загальні довгострокові цілі і політика маркетингу, підвищення іміджу, збільшення частки на ринку, розподіл коштів та засобів на маркетингову діяльність, контроль
Середньострокове (від 1 до 5 років) тактичне	Аналітичні методи, алгоритми, екстраполяції	Річні цілі по регіонах, товарах і споживачах, збільшення обороту, заборона на збут, річний бюджет, контроль за показниками
Короткострокове ( 1 рік і менше) оперативне	Аналітичні методи, алгоритми тощо	План окремих операцій

Планування марке­тингової діяльності, як і планування в цілому, має загальнонауковий харак­тер. Поняття планування маркетингу включає процес власне планування, що визначається фазами планування (рис. 1.11.)

Оцінка ситуації

Орієнтоване планування (планування виходу на новий сегмент ринку )

Розрахунок витрат (планування засобів)

Вибір альтернатив (рішення)

Планування виконанння

Контроль результатів (планування контролю)

Рис1.11. Фази планування маркетингу на підприємстві [7]

Плани маркетингу на підприємствах складаються в ос­новному на довгостроковий період. У більшості випадків вони не скоордино­вані з іншими планами підприємства, а це створює ряд проблем у процесі їх виконання, часто змушує змінювати та доповнювати їх зміст.

Для того щоб планування було раціональним, необхідно вирішувати проблеми за допомогою можливих методів і засобів, сприяти досягненню поставлених цілей і тісно пов'язувати все із ситуацією, що склалася.

Якщо говорити про маркетинговий аналіз та аудит, потрібно сказати, що вони охоплюють збір найважливішої інформації про діяльність компанії. Ця інформація містить відомості, які використовуються при розробці конкретних цілей і стратегій бізнесу.

Сформулювавши місію компанії та наявні задачі, керівництво повинне спланувати свій бізнес-портфель – набір видів діяльності і товарів, якими буде займатися компанія. Гарним вважається той бізнес-портфель, що оптимальним образом пристосовує сильні і слабкі сторони компанії до можливостей середовища. Компанії потрібно, по-перше, проаналізувати наявний в неї бізнес-портфель і вирішити, на які напрямки діяльності направити більше чи менше інвестицій (чи не направляти зовсім), і, по-друге, розробити стратегію росту для включення в портфель нових товарів чи напрямків діяльності.

Аналіз бізнесу-портфеля компанії повинний допомогти менеджерам оцінити поле діяльності компанії. Компанія повинна прагнути вкладати кошти в більш прибуткові області своєї діяльності і скорочувати збиткові. Першим кроком керівної ланки при аналізі бізнесу-портфеля є виявлення ключових напрямків діяльності, що визначають місію компанії. Їх можна назвати стратегічними елементами бізнесу[27].

Аудит складається з двох основних частин: внутрішнього і зовнішнього аудита. Зовнішній аудит, чи аудит маркетингового середовища, досліджує макросередовище і середовище задач компанії. Внутрішній аудит досліджує всі аспекти діяльності компанії. Він охоплює весь «ланцюг цінностей», описаний Майклом Портером. Він включає всі основні операції, що здійснюються в процесі руху товарів і послуг через організації: матеріально-технічне постачання, виробництво, відправлення продукції, продаж, маркетинг і після продажне обслуговування. Додатково до перерахованих процесів, аудит поширюється на так звану підтримуючу діяльність компанії, від якої залежить основна діяльність компанії: підписання контрактів по закупівлях, розвиток технологій, управління персоналом та інфраструктуру організації. Усе це знаходиться за рамками традиційної маркетингової діяльності, але маркетингова стратегія залежить від усіх перерахованих складових.

Маркетинговий аудит – це систематичне, усебічне вивчення діяльності, середовища, цілей і стратегій компанії для виявлення проблем і можливостей компанії[22].

Керувати маркетинговими функціями досить складно, навіть якщо маркетологу доводиться мати справи тільки з контрольованими змінними маркетингового комплексу. Реальність же набагато складніша. Компанія здійснює свою діяльність у складному маркетинговому середовищі, що складається і з неконтрольованих факторів, з якими компанії приходиться миритися. Середовище, з одного боку, надає можливості, а з іншого боку – таїть загрози. Компанія повинна ретельно і безупинно аналізувати дане середовище, щоб вчасно уникнути загроз і реалізувати можливості.

Ознайомившись з маркетингом в плануванні виробництва та методологічними підходами щодо управління системою маркетингу на підприємстві, в наступному розділі буде розглянуто місце і роль маркетингу на ТОВ «Міжнародний виставковий центр ». Буде проведено аналіз роботи відділу маркетингу в МВЦ та визначення методики розрахунку кількісних параметрів об’єкта управління, а також застосування цієї методики в відділі маркетингу і підведення результатів.

РОЗДІЛ 2. ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ МАРКЕИНГУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ

« МІЖНАРОДНИЙ ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР»

2.1. Техніко – економічний аналіз ТОВ « Міжнародний виставковий центр »

Визначивши теоретичні положення маркетингу в системі планування, можна розглянути ці положення на прикладі ТОВ «Міжнародний виставковий центр».

Перед тим, як давати техніко – економічний аналіз МВЦ, слід дати невеличку характеристику самій виставці та виставковій діяльності.

Сьогодні вже ніхто не буде заперечувати, що виставки та ярмарки мають надзвичайне значення в економіці країни як важливий чинник розвитку внутрішнього ринку та експорту, інноваційного процесу, виробничої кооперації, залучення інвестицій та технологій. Сучасна виставка - це, перш за все, місце особистої зустрічі виробників та постачальників із їхніми клієнтами, споживачами, діловими партнерами. Особиста зустріч, можливість діалогу у будь-які віки мала неабияку цінність, особливо ж у наш час високих швидкостей і браку спілкування, коли різноманітність і складність товарів підвищується, а їхній життєвий цикл скорочується. Тому виставка сьогодні розцінюється як найефективніший інструмент маркетингу та збуту, встановлення контактів із новими клієнтами та утримання існуючих, вивчення ринку та виведення на ринок нових товарів і послуг, створення позитивного іміджу компанії та її торговельних марок.

Основна унікальна риса виставок, завдяки яким вони у повній мірі відповідають вимогам ХХІ сторіччя, полягає у тому, що вони забезпечують особистий контакт виробника (постачальника) із споживачем. Всі інші інструменти маркетингу та збуту підприємств є неособистими (реклама у пресі, на радіо та телебаченні, зовнішня реклама, поштові розсилки тощо) або немасовими (особисті зустрічі сам на сам із споживачем). Завдяки особистому контактові мають місце персональний характер звернення до споживача, діалог із ним, відповідальність перед ним, а завдяки масовості виставки досягається підвищений результат, що ще більше зростає завдяки яскравості виставки як події та її короткої тривалості у часі (ефект концентрації уваги).

Дослідження показують, що споживач цінує на виставці більш за все саме особистий контакт із виробником (постачальником), демонстрацію продукції у дії, можливість порівняння продукції різних виробників і, відповідно, економію часу на вивчення ринку, а також психологічний комфорт (ефект нейтральної території - споживач і виробник у рівних умовах, ніхто з них не знаходиться "у себе вдома"). Зрозуміло, чому сучасні електронні засоби масової комунікації - телебачення і, наразі, Інтернет - не створили виставкам суттєвої конкуренції, адже вони не забезпечують саме особистого контакту.

Важливо також зазначити наступне:

- виставки і ярмарки є найважливішим маркетинговим інструментом у міжнародній торгівлі, тому що витрати на інші засоби просування на ринок набагато більші, а ефективність менша;

- виставки і ярмарки є єдиним шансом суттєвого підвищення збуту для малого та інноваційного бізнесу, для якого витрати на традиційну рекламу є занадто великим тягарем;

- виставки безпосередньо впливають на імідж міста, регіону і країни в цілому, вони є потужним інструментом розвитку ділового туризму.

Підсумовуючи, позитивними підсумками першого десятиріччя розвитку виставкової діяльності в Україні слід вважати:

- наявність виставок з усіх економічно та соціально важливих тематик;

- формування професійного середовища фахівців з виставкової справи;

- підйом рівня виставкового сервісу, усталення де-факто галузевих стандартів;

- міжнародне визнання українського виставкового руху;

- побудову у Києві нових сучасних виставкових центрів.

У той же час, накопичилися і стали помітними негативні явища у виставковій діяльності в Україні:

- недостатній розвиток виставкової інфраструктури, особливо в регіонах;

- непрозорість виставкового ринку;

- розпорошення виставкового ринку;

- відсутність захисту ринку виставкових послуг від іноземних компаній;

- відсутність системи освіти підприємців;

- недостатня міжнародна участь у виставках в Україні;

- відсутність чіткої і виразної державної політики щодо виставок.

Відповідно до розпорядження Київської міської адміністрації №1829 від 07.09.98р., було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр» з метою будівництва і подальшої експлуатації виставкового комплексу. Актуальність цього завдання була визначена відсутністю в Україні й у Києві виставкових центрів, що відповідають міжнародним стандартам і що дозволяють проводити виставки з забезпеченням необхідного рівня. Адже у всьому цивілізованому світі промислові виставки справедливо вважають обличчям держави, а рівень будівництва й оснащення експоцентрів — показником індустріального і гуманітарного розвитку країни.

Виставковий комплекс розташований на території Лівобережного суспільного центра в м. Києві. У складі Міжнародного виставкового центру, що включає безпосередньо виставковий комплекс (три виставкові павільйони з плямою забудови 33 278 кв.м.), 4х- зірковий готель (500 номерів), офісний центр (19800 кв.м.), два мультикінотеатри (багатофункціональні зали загальною площею 5000 кв.м.). У безпосередній близькості від місця розташування виставкового павільйону знаходиться станція метро, житлові масиви, транспортні магістралі і проходять маршрути міського транспорту. Обладнані стоянки для автомобілів, під'їзні шляхи.

Перший виставковий павільйон являє собою нежилий будинок площею 27 271,70 кв. м. На першому поверсі розташований виставковий зал площею 10564 кв.м. із шістьма колонами з прольотом 24 і 48м, висота залу 8-17м.

Друга черга будівництва безпосередньо примикає до першого павільйону . Вона складається з двох виставкових павільйонів: 1) п'ятиповерховий круглий корпус «Б» і виставковий корпус «В» шириною 40 м, довжиною 170 м, висотою в 23м. Пляма забудови 7 746м². Центральний виставковий корпус не має підвалу і може виставляти важку техніку. Для негабаритних експонатів, наприклад яхти, передбачені ворота 6x8 м., 2) одноповерховий будинок із плямою забудови 12766 кв. м. На першому поверсі розташований виставковий зал площею 10564 кв.м.

Замовник проекту: закрите акціонерне товариство «Міжнародний виставковий центр», Україна, м. Київ, Броварський проспект 15. Генеральний директор: Ткаченко Анатолій Вікторович Телефон: 38(044) 201 1133 Факс: 38(044) 201 1132.

Організаційно-правова структура підприємства:

Форма власності - закрите акціонерне товариство

Частка недержавної власності - 100%

Вищий керівний орган - збори засновників

Зареєстрований статутний фонд підприємства – 20 000 000, 00грн.

Оплачений статутний фонд – 19 000 000, 00грн.

Сфера діяльності:

1. Здача в оренду виставкових площ для організації виставок і інших спортивних, розважальних і суспільних заходів;

1. Організація виставок і інших заходів;

2. Проведення робіт з монтажу і демонтажу виставок;

3. Охорона виставок;

4. Одержання прибутку від діяльності інфраструктури, робота якої буде здійснюватися автономно.

5. Інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угрупувань.

Засновники ініціатора: ЗАТ "Київський палац спорту", Компанія «Номатко Лімітед».

Учасники проекту. Інвестори МТЦ: Англійська компанія "ІТЕ Огоор", яка працює з нами в бізнесі 6 років і забезпечує понад 14,0% доходу, та ЗАТ" Київський палац спорту". Кредитори МТЦ: АКБ "Київ" та ВАТ КБ "Хрещатик".

За час своєї діяльності компанія придбала надійних партнерів: Міністерство промислової політики України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і по справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство палива й енергетики України, Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики.

Крім того, більшість виставок «Міжнародного виставкового центра» підтримуються галузевими міністерствами, відомствами, асоціаціями, а міжнародні форуми проходять під патронатом Уряду України і при участь вищих посадових осіб.

Проведення виставок передбачається здійснювати в трьох виставкових павільйонах площею забудови 33 278кв.м.. Кожен виставковий павільйон має надземну і підземну частину. На площі надземної частини передбачена організація виставок.

Основні напрямки виставкової діяльності:

1) проведення виставок власними силами;

2) здача в оренду виставкових площ для проведення виставок й інших заходів.

Виставкова діяльність на території України до одержання нею незалежності була слаборозвиненою. Тому з проголошенням у країні курсу на побудову ринкової економіки цей вид бізнесу, навіть в умовах кризи економіки, почав швидко розвиватися. Щорічне зростання кількості проведених виставок, у тому числі за участю іноземних учасників, складає більш 20%. їхнє загальне число досягло 1000 у рік, значна частина з них проводиться в м. Києві (до 40%). В останні три роки стимулятором цього росту стало пожвавлення економіки і щорічне зростання валового продукту на 6-9%, інтенсифікація зовнішньоекономічних відносин.

Перший виставковий павільйон МВЦ почав працювати з жовтня 2002 р. Незважаючи на визначені складності, зв'язані з початком виходу на ринок, освоєнням площ, створенням нових виставкових проектів, формуванням команди фахівців і інших проблем становлення, результати за перші три роки роботи дають підстави позитивно оцінити діяльність центру і прогнозувати істотне поліпшення його роботи в наступні роки. За 2006 рік в МВЦ пройшло близько 64 заходів. А за 2007 рік близько 100. На теперішній час вся виставкова площа майже повністю закрита договорами на 2008 рік, що змушує відмовляти частині організаторів виставок.

Виставкова діяльність є базовою для виставкових павільйонів, і всі інші види бізнесу в більшій чи меншій мері є супутніми їй. ТОВ «Міжнародний виставковий центр» надає якісні послуги, необхідні для проведення виставок на рівні міжнародних вимог. Основними з цих послуг є:

- оренда площ для проведення виставок, розважальних, спортивних, релігійних і інших суспільних заходів;

- організація виставок і інших заходів;

- здійснення монтажно-демонтажних робіт;

- охорона виставок;

- надання сервісних послуг учасникам виставок.

Крім того, на території виставкового павільйону передбачається розмістити ряд підприємств, що займаються наданням послуг. Наприклад: ресторан, кафе, пункти швидкого харчування, шоу, пункти замовлення залізничних і авіаквитків, таксі, адресне бюро, кафе і т.д. Усі ці підприємства повинні працювати автономно і не залежати від часу проведення виставок.

Успіху роботи ТОВ "Міжнародний виставковий центр" сприяє й вдале розташування - поруч зі станцією метро "Лівобережна" на Броварському проспекті. Він має гарне сполучення з аеропортом "Бориспіль". Поблизу знаходяться три-чотиризіркові готелі "Турист", "Адрія", "Славутич", "Братислава" - місткістю на 2 тис. номерів, в яких служба сервісу МВЦ завжди забезпечить всім учасникам заходів необхідну кількість місць.

На даний час МВЦ працює більш ніж з 20 партнерами (організаторами виставок), з багатьма укладені довгострокові договори. Основні з них це: ІТЕ Огоор, Прем'єр-Експо, ТОВ "Бізнес-Лайн", ТОВ "Арт Експо Медіа Груп", ТОВ "Примус-Україна", ТОВ "Про Експо", Торгово Промислова Палата, АККО Інтернешнл. Основні покупці та їхні частки наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Основні покупці МВЦ

Назва основних покупців	Строк співробітництва	Частка бізнесу, %
1. ДП "Премєр-Експо"	6 років	6.4
2. ТОВ "Бізнес Лайб"	4 роки	0.6
3. Національна шкіряно-взуттєва спілка України	4 роки	7.3
4. ТОВ "Примус-Україна"	4 роки	8.7
5. Торгово-промислова Палата України	3 роки	8.8
6.ІТЕ Огоор Ріс (ЛУ)	6 років	14.0

Управління маркетинговою діяльністю. З організаційної структури ТОВ « Міжнародний виставковий центр » можна побачити, що на підприємстві є рекламно – продюсерський відділ. Він займається рекламою, маркетингом та додатковим видом діяльності – проектування та виробництвом стендів. Оскільки виставкова діяльність потребує специфічного інформаційно-маркетингового забезпечення цей відділ був створений у вигляді окремого структурного підрозділу. Персонал цього відділу складає 19 чол., з яких начальник відділу та його заступник, чотири менеджери, семеро художників – оформлювачів, два дизайнера та чотири монтажники виставкового обладнання. Кожен з працівників має свої певні обов’язки та завдання.

Основною метою створення цього відділу є:

1) інформаційно-маркетингового забезпечення виставкової діяльності підприємства;

2) створення банку даних:

- реквізитів виставкових підприємств;

- реквізитів осіб, які займаються проектними, будівельними роботами, транспортним і сервісним обслуговуванням виставкової галузі;

- тематик, місць і термінів проведення виставкових заходів;

- тарифів та умов участі експонентів у виставкових заходах;

- наявних у виставкових підприємств виставкових площ, обладнання і сервісних умов;

3) вироблення рекомендацій до стратегічного та оперативного планів проведення виставкових заходів;

4) розповсюдження інформації довідкового і рекламного характеру про виставкову діяльність ТОВ « Міжнародний виставковий центр » в Україні;

5) сприяння встановленню і розвитку зв'язків:

- між українськими та закордонними виставочними підприємствами;

- між українськими та закордонними підприємствами та установами;

- з засобами масової інформації;

6) розробки нормативних документів щодо інформації та її використання стосовно виставкової діяльності;

7) підготовки і проведення навчальних заходів для:

- українських виставкових підприємств щодо інформаційно-маркетингових відносин;

- українських підприємств та установ щодо інформаційно-маркетингового забезпечення при підготовці та під час участі у виставкових заходах;

- засобів масової інформації щодо виставкової діяльності;

8) надання довідок і проведення консультацій з питань виставкової діяльності або виставкових заходів як в Україні так і за кордоном;

9) створення відповідної репутації виставкової діяльності підприємства в Україні та за кордоном.

Управління персоналом. Закон України « Про систему оподаткування » визначає участь суб’єктів господарювання у формуванні державних цільових фондів. Ця участь здійснюється у вигляді обов’язкових зборів чи внесків, порядок яких визначено нормативними документами. Відрахування в цільові державні фонди становлять значні за обсягом суми коштів, що суттєво впливає на фінансово – господарську діяльність підприємств.

Табл.2.2 – Аналіз чисельності працівників та зарплати за 2005-2007 рр.

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Чисельність працівників	179	186	195
Заробітна плата	535	600	750

Отже, розглянувши аналіз чисельності працівників та зарплати, можна зробити деякі висновки про те, що заробітна плата у 2007 році помітно збільшилася у порівнянні з 2005 роком із 535,0 грн. до 750,0 грн. Нарахування та виплата заробітної плати на підприємстві здійснюється у відповідності до "Кодексу України про працю", Закону України "Про оплату праці" та іншим додатковим нормативним і законодавчим документам. На підприємстві застосовується почасово-преміальна система оплати праці. Розрахунок заробітної плати ведеться у розрахунково-платіжних відомостях. Щодо чисельності працівників, то ми бачимо, що порівняно з 2005 роком кількість працюючих збільшилась на 16 чоловік. Таким змінам у кадровому складі за ці три роки сприяли такі умови, як зріст рентабельності підприємства, що дає можливість йти в ногу з часом і розширювати виставковий бізнес, а також збільшення з кожним роком кількості виставок, що веде до збільшення кількості персоналу.

Кадровою службою розроблені і затверджені обов'язкові до виконання матриці критеріїв добору персоналу для ТОВ "Міжнародний виставковий центр". Відповідно до них уводиться поетапна процедура добору, що містить як обов'язкові для всі етапи, так і специфічні для даної професійної групи. Поетапна процедура забезпечує мінімум помилок у доборі персоналу. На кожній ступені відсівається частина претендентів унаслідок невідповідності визначеним вимогам чи їхнього відмовлення від подальшого проходження процедур добору.

Якщо в даний момент відсутнє вакантне робоче місце, але підприємство зацікавлене у фахівці даної кваліфікації, то претендент включається до банк даних до моменту виникнення потреби в ньому.

Оскільки відділ кадрів звичайно розглядає кілька кандидатур на одне робоче місце, програма роботи з ними будується так, щоб виявити всі можливі якості, що впливають на успішність роботи майбутнього працівника на підприємстві. Фахівці-психологи виявляють як глибоко особистісні якості і властивості кандидата, так і ті особливості поводження, що можуть бути викликані ситуаційними факторами: хвилюванням, напругою, бажанням показатися краще, ніж є насправді . Дуже часто при подачі заяви про прийом на роботу людина демонструє бажання одержати місце: виражає готовність учитися, жертвувати особистими інтересами, брати на себе будь-яку відповідальність. Однак, одержавши посаду і проробивши якийсь час, не дає навіть мінімальних позитивних результатів діяльності, а іноді зовсім погіршує вже напрацьоване. Тому в роботі зі здобувачами найбільш оптимальним засобом є комплексна психодіагностика, що дозволяє скласти характеристику основних блоків: особистісного, емоційно-вольового, ділового, мотиваційного. Завдяки їй, можна одержати вичерпну інформацію щодо характерних рис і властивостей особистості кандидата, причому не тільки тих, котрі можуть бути виявлені в особистій бесіді, але і тих, котрі можуть бути виявлені тільки за допомогою спеціальних методів.

На підприємстві широко застосовується конкурсний добір фахівців. Якщо фахівця необхідної кваліфікації, що вимагається, немає в середовищі трудового колективу заводу, то підприємство повідомляє конкурс на заміщення вакансії з зовнішнього ринку праці. При необхідності створюється конкурсна комісія, до котрої входять керівники структурного підрозділу і фахівці відділу кадрів.

Висока ефективність і технологічність роботи з пошуку і добору нових працівників забезпечується правильно обраними критеріями і методами, добре відпрацьованими процедурами і чіткими положеннями й інструкціями, що регламентують роботу в цій області.

Головними задачами відділу кадрів у роботі з молодими фахівцями є: їхній підбір, контроль професійної підготовки, стажування й адаптація в колективі, створення умов для професійного і творчого росту.

Якщо звернути увагу на систему укладення трудових угод, то з Додатку 3 ми побачимо, що в трудовому договорі чітко висвітлені права та обов’язки як роботодавця, так і працівника. Це говорить про те, що ТОВ «Міжнародний виставковий центр» зацікавлений у наданні своїм працівникам гарантій.

Управління фінансово – економічною діяльністю. В організаційній та управлінській діяльності підприємств особливе місце займає фінансова робота.

Взагалі, фінансова діяльність представляє собою систему використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів. Структура ТОВ „Міжнародний виставковий центр” є досить розгалуженою.

Фінансова робота ТОВ „Міжнародний виставковий центр” спрямована на вирішення таких основних завдань: }

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів підвищення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів. Фінансова робота на підприємстві здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове планування та прогнозування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна фінансово-економічна робота.

ТОВ „Міжнародний виставковий центр” у своїй діяльності використовує безготівкову форму, розрахунку - платіжне доручення і розрахунковий чек, це пояснюється тим, що за використанням безготівкових розрахунків досягається значна економія витрат на їх здійснення.

Даючи характеристику фінансової служби ТОВ „Міжнародний виставковий центр” потрібно відмітити, що функції цієї служби на даному підприємстві виконує бухгалтерія. Проте не можна сказати, що бухгалтерія є одним органом даної служби. Отже, до структури фінансової служби входять такі відділи: бухгалтерсько – економічний відділ та фінансово – економічний відділ.

Обов'язки яких полягають у здійсненні методичного керівництва та координування діяльності всіх підрозділів підприємства по розробці перспективних і поточних планів, а також заходів по удосконаленню господарського механізму, економічної роботи, виявленню та використанню внутрішніх та зовнішніх резервів; проводить роботу по удосконаленню планування економічних та фінансових показників діяльності підприємства по розробці і поліпшенню нормативів трудових затрат.

Взагалі, фінансова діяльність представляє собою систему використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансова робота ТОВ „Міжнародний виставковий центр” спрямована на вирішення таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів підвищення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, підвищення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота на ТОВ „Міжнародний виставковий центр” здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове планування та прогнозування:

- та контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна фінансово-економічна робота.

Якщо говорити про фінансову стійкість підприємства, то це здатність суб'єкта господарювання функціонувати то розбиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що змінюється, і гарантує його постійну платоспроможність і інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику.

Отже, показники фінансового стану підприємства, а саме показники фінансової стійкості підприємства - це найбільш вагомі індикатори їхнього фінансового стану. Аналіз показників господарської діяльності МВЦ за третій та четвертий квартали 2007р. можна побачити в табл. 2(Додаток 4).

Необхідно додати, що фінансова стійкість підприємства залежить, насамперед від рентабельності його діяльності.

Якщо підприємство працює збитково, то це веде до зменшення, "проїдання" його фінансових ресурсів, перш за все статутного фонду. Ось чому першочерговим завданням фінансової служби у забезпеченні стабільного фінансового стану підприємства є фінансовий контроль за використанням намічених планів і завдань по випуску високорентабельної, конкурентноспроможної продукції.

Без прогнозу показників фінансового господарства підприємство не має змоги планувати розвиток своєї матеріально-технічної бази, робити витрати, віддача від яких віддалена в часі від їх проведення, розумно будувати свої господарські відносини з покупцями і постачальниками, банками і іншими партнерами.

Система прогнозування рівня результативності діяльності підприємства - найскладніша у загальному механізмі її регулювання. її реалізація полягає у розробленні політики регулювання результативності діяльності підприємства на наступні роки.

Прогнозування фінансової діяльності підприємства на сучасному стані розвитку економіки є складним етапом фінансового планування.

Процес прогнозування необхідно починати з прогнозу обсягів продажу, після чого визначається необхідні активи для підтримки його рівня і приймається рішення щодо джерел фінансування необхідних актів. Потім можна спроектувати план руху готівки і балансові звіти.

Щодо питання, яке стосується складання бюджетів, то тут слід відзначити, що воно відбувається наступним чином: в кінці кожного поточного року складаються плани (скільки доходів і витрат підприємство планує на наступний рік, напрямки їх використання та ін.).

Оперативне фінансове планування проводиться щопонеділка на зборах, які проводяться у директора з економічних питань (оперативна фінансова рада). На цих зборах відбувається оперативний розподіл грошей, які надходять на підприємство, тобто відбувається планування руху фінансових коштів.

Управління зовнішньо – економічною діяльністю. Одним з найважливіших напрямків діяльності ТОВ « Міжнародний виставковий центр » є організація активного співробітництва в виставковій діяльності.

З моменту відкриття у жовтні 2002 року „Міжнародний виставковий центр" відразу ж став одним з визнаних лідерів у проведенні авторитетних вітчизняних й світових форумів. Тільки за минулий сезон таких заходів, що займали майже всю виставкову площу, відбулося близько п'ятдесяти. Серед них „Будівництво й архітектура", „Київ Експо Меблі", „Деревообробна промисловість", „Leather and Shoes" - взуття й одяг з шкіри й хутра, „Техtil Ехро" - текстиль і одяг, й інші. У 2003 році МВЦ став місцем проведення двох величезних й авторитетних міжнародних форумів - П'ятої міжнародної конференції міністрів екології «Довкілля для Європи» (вона зібрала представників 55 держав - керівників екологічних міністерств, та 18 міжнародних організацій) і Виконавчої асамблеї Всесвітньої енергетичної ради (прибули представники енергетичних міністерств з 65 країн світу).

У 2005 році була проведена 7-ма Європейська міністерська конференція з питань політики у сфері засобів масової інформації.

Основними задачами у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ « Міжнародний виставковий центр » є :

• створення інформаційної служби з метою ознайомлення іноземних учасників з організацією спеціалізованих виставок та зацікавити їх в участі;

• розробка і здійснення заходів, які направлені на підвищення їх конкурентоспроможності;

• розробка заходів по розвитку нових форм зовнішньоекономічних зв’язків, участь у спільних заходах;

• здійснення правового захисту власних інтересів.

Нещодавно на московському конгресі UFI - Всесвітньої асоціації виставкової індустрії - наш центр був прийнятий у цю авторитетну організацію відразу у двох категоріях - як виставковий центр, та як організатор Міжнародного промислового форуму «Виробництво і захист».

За високий рівень проведення останньої Міжнародний виставковий центр відзначено спеціальним сертифікатом Ради Європи.

За три роки У Міжнародному виставковому центрі українські і іноземні компанії провели понад 200 міжнародних виставок, близько 50 тисяч експонентів презентували на них свої досягнення. На цих заходах побувало майже два мільйони відвідувачів.