Вступ

Тема: Історичний огляд металургії.

Мета: ознайомити студентів з історією металургії

План

І Організаційний момент

ІІ Викладання нового матеріалу

План

1. Історія виникнення металургії.

2. Розвиток металургії на території України

3. Історія розвитку ПАТ «АМКР»

ІV Закріплення нової теми

1. Історія виникнення металургії.

Видобування заліза розпочалося за два тисячоліття до н.е.. Отримання чистого заліза та його сплавів стало можливим завдяки

досвіду стародавніх металургів по виплавці міді та її сплавів з оловом, сріблом, свинцем та іншими легкоплавкими матеріалами. Плавлення заліза виконували в ямах (горн) які викладали камінням чи обкладали глиною. Крізь отвір знизу подавали повітря. Залізо називали сиродутнім. З виникненням у 17-18 сторіччі потужних повітря дувних засобів, розмір та висота горна зросла що привило до зростання шахтних дмениць. Потім їх називали домницями. З часом домниці обкладали у середині вогнестійкою цеглою, це підвищувало температуру в домниці, і давало можливість дотримувати рідкий чавун. Згодом помітили ливарні здібності чавуну і стали його використовувати у озброєні та архітектурних прикрасах. В середині 14 сторіччя висота безперервно працюючої шахтної печі була 8м., вона отримала назву домена піч. Прискорений розвиток металургія отримала у 15 сторіччі коли в доменній печі замість вугілля почали використовувати кокс. В 1828 р. почали використовувати підігріте дуття. В 1856 р. Генрі Бесемер в Англії розробив засіб отримання сталі з чавуну. Продування його повітрям у конверторі обкладений з середини кремнеземистою цеглою. Процес відбувався швидко 15-18т. чавуна за 15-20хв. перетворювались на сталь. Для переробки чавуну з підвищеним вмістом фосфору (Р). Томасом був розроблений конвертор з футерівкою із окислів Са і Мg. В 1864 р. батько та син Мартена на основі генератора Сіменса розробили мартенівський засіб отримання сталі, який дав можливість стальний та чавунний лом. На початку 20 сторіччя з’явилися електричні дугові та індукційні печі. В них виплавляють леговані високоякісні сталі та феросплави. В 1952-1953 рр. в Австрії почали використовувати кисневий конвертор. Розвиток сталеплавильного виробництва спричинив розвиток обладнання для гарячої та холодної обробки сталі. Наприкінці 18 сторіччя з’явилися прокатні стани (для обжима сталі). На початку 19 сторіччі почали використовувати великі парові та повітряні молоти для ковки зливків. Остання чверть 19 сторіччя відзнаменувалася з’явленням великих прокатних станів і станів безперервної прокатки з електроприводом.

В Росії до 17 сторіччя виробництво заліза носило кустарний характер. Домниці будували на землях Новгородчинни, Корелії Псковщини. На початку 18 ст. почалося будівництво заводів на Уралі. Значний розвиток металургія Росії одержала при Петрі І. Демидови на Уралі збудували піч 13м яка виплавляла 14т чавуну за добу.

Кріпосне право, руда, ліс, вода, енергія сприяло розвитку російської металургії. Росія займала перше місце в світі по виплавці чавуну. У 1763 р. Ломоносов написав труд “Первое основание металлургии или рудных дел”. 19 ст. країни Європи та Америки обігнали Росію по виробництву чавуна і сталі за рахунок технічних нововведень.

Розвиток капіталізму в Росії 19 ст. визвав підйом в чорній металургії (Донецьк, Кривий Ріг). У 1877 р. в Нижньому Новгороді запрацювали перші мартенівські печі, а в Донбасі з’явилися конвертори. 1910 р. перша дугова сталеплавильна піч. У 1917 р. під Москвою електрометалургійний завод. З 1917-1926 рр. металургія не розвивалась, а з 1926-1940 рр. були збудовані найкращі комбінати: Магнітогорський, Кузнецький. Заводи: Запорізький, Азовсталь, Криворізький. Були реконструйовані: Дніпропетровський, Макіївський, Таганрозький. Збудовані нові високоякісні заводи: Електросталь, Дніпроспецсталь. Під час війни більшість заводів були евакуйовані на схід (Урал, Сибір).

Після 1950 року найбільшими стали комбінати: Магнітогорський, Новоліпецький, Західносибірський, Криворізький, Череповецький, Челябінській. З’явились: кисневі конвертори до 350 т і 900т мартенівські печі, ДСПА (двохванний сталеплавильний агрегат) 200 т, дугові електропечі, домені печі з корисним об’ємом 5000м³.

Збудовані безперервні стани для одержання листа сортового прокату, труб, установки для безперервної розливки сталі. В 1974 р. СРСР вийшов на перше місце в світі по виробництві чорної металургії.