Тема 3 Міжнародна конкурентоспроможність підприємства

3.1. Сутність і ґенеза теоретичних моделей МКП.

3.2. Фактори МКП.

3.3. Інституційні технології формування МКП.

3.4. Показники і методи оцінки МКП.

3.1. Сутність і ґенеза теоретичних моделей мкп.

Пізнавальний потенціал системної парадигми конкурентоспроможності дозволяє інтерпретувати конкурентоспроможність ек. систем на будь-якому рівні їх агрегування – від мікроекономічного до міжнародного. У наведеній на мал. 3.1 системно-праксеологічній моделі МКП метою мікроек. суб’єкта є входження у світовий ринок та збереження життєздатності як суб’єкта МЕД. Системоутворюючими елементами в цій моделі є: підприємство – суб’єкт МЕД; зовнішній ринок; міжнародний ек. простір взаємодії, що зумовлює формування особливого сутнісного змісту МКП.

МКП – це системна властивість, яка забезпечує реалізацію мети та досягнення результатів, необхідних і достатніх для усталеного функціонування підприємства як суб’єкта ЗЕД.

В сучасній ек. теорії міжнародна конкурентоспроможність визначається як системний атрибут нової економіки, що зумовило інтенсивний пошук моделей і технологій її забезпечення та аналіз в контексті еволюцій теорій міжнародної торгівлі, світового ек. розвитку, глобалізації конкуренції та інш..

Мал. 3.1. Системно-праксеологічна модель МКП

Обґрунтування причин міжнародної торгівлі та спеціалізації країн в МРТ у світовій ек. думці бере початок з ідей меркантилізму щодо домінантної ролі експорту в структурі зовнішньоторговельного обігу країн.

З обґрунтуванням принципів абсолютних (А. Сміт) і порівняльних (Д. Рікардо) переваг в міжнародній торгівлі змінювалось бачення проблем міжнародної конкурентоспроможності та методів їх розв’язання. Відмінності в природнокліматичних умовах країн та їх господарських механізмах були доповнені (Хекшер - Олін) відмінностями у забезпеченні та в ефективності використання факторів виробництва.

На індустріальній стадії розвитку різко підвищується значення науково-технологічних факторів і на зміну порівняльним перевагам в механізмі забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вводиться поняття «технологічні переваги», що відбиває зростаючу роль технологічного ресурсу в структурі факторіальних джерел міжнародної конкурентоспроможності.

За оцінками фахівців частка технологічних джерел конкурентоспроможності розвинених країн сьогодні складає 80 – 85 %. Такий приклад науково-технологічного чиннику знаходиться у повній відповідності з сучасними теоріями ек. зростання і конкурентоспроможності. Але якщо для одних країн зростання ролі технологічного ресурсу забезпечує зміцнення їх конкурентних позицій, то для інших, у тому числі й України, його наслідками стають проблеми гальмування процесу їх ефективної інтеграції в систему світогосподарських зв’язків.

Механізм впливу технологічного ресурсу на міжнародний поділ праці наведено на мал. 3.2.

Технологічні перетворення, по-перше, радикально змінюють структуру світового попиту на трудові ресурси, посилюючи попит на висококваліфікований і зменшуючи попит на некваліфікований труд.

По-друге – обумовлюють звуження попиту розвинених країн на сировинні ресурси внаслідок впровадження ресурсо-, енерго- та матеріалозберігаючих технологій; по-третє – звужують сферу застосування традиційної моделі формування конкурентних переваг і розширюють сферу дії технологічної конкуренції; по-п’яте – змінюють географічну, товарну структуру та умови міжнародної торгівлі – їх погіршення для експортерів сировини та низькотехнологічних виробів і поліпшення – для експортерів високотехнологічних і наукоємних виробів.

Мал. 3.2. Механізм впливу технологічних перетворень на МРТ

Прискорення науково-технологічного прогресу в останній чверті ХХ ст. призвело до різкого зниження праце-, матеріало- і енергоємності виробництва в розвинених країнах, що, у свою чергу, спричинило падіння ролі дешевої робочої сили і сировинних ресурсів та поставило перед країнами, що спеціалізуються на їх експорті, проблему зниження рівня їх участі у МРТ.

Створення і впровадження нових технологічних процесів дозволяє розвиненим країнам не тільки позбавитись «вузьких місць», пов’язаних з нестачею тих чи інших факторів виробництва, а й забезпечувати високу конкурентоспроможність навіть у галузях економіки з дуже високими ставками заробітної плати. Так, у США висококонкурентоспроможними і одночасно з найбільш високими ставками заробітної плати є аерокосмічна галузь, інформаційні послуги, електроніка та ін.

Зниження ролі традиційних порівняльних переваг у МРТ зумовлюється також модифікацією критеріїв конкурентоспроможності: чинник дешевизни робочої сили далеко не завжди спрацьовує у частині забезпечення високої якості і наукоємності продукту і не може суперничати із комп’ютеризованим і високотехнологічним виробництвом.

Модифікація порівняльних переваг, що раніше визначали конфігурацію МРТ, зумовлюється також серйозними змінами у транспортному чиннику і пов’язаними з різким зростанням швидкості і вартості транспортування товарів у світовому ек. просторі. Впровадження нових технологій фасування, пакування, завантаження і розвантаження товарів у портах призвело до стрімкого зростання продуктивності морського транспорту: вартість перевезення тони нафти на відстань 1000 км сьогодні дорівнює вартості поштової марки, а вартість перевезення тони руди від Бразилії до Європи дорівнює вартості поїздки у таксі між двома вокзалами великого європейського міста.

Девальвація традиційних чинників розвитку МРТ зумовлюється і переорієнтацією міжнародних інвестиційних потоків, які супроводжують інтеграційні процеси в країнах з відносно низькими валютно-фінансовими ризиками та зі схожим ек., соц. і науково-технологічним рівнем розвитку. Таке спрямування міжнародних інвестиційних потоків не тільки створює передумови для прискореного розвитку одних країн, а й спричиняє значні порушення обсягів, структурних і вартісних пропорцій міжнародного ек. обміну. Наслідком цих змін стає поглиблення розриву у рівнях розвитку країн та їх розмежування на технологічних лідерів і аутсайдерів, що закладає нові джерела напруженості та конфліктів не тільки у сфері ек. обміну, а й в усій системі міжнародних відносин.

Масштаби і глибина змін в МРТ під впливом науково-технологічного прогресу створюють для зовнішньоек. зв’язків України значні труднощі та проблеми. У їх подоланні слід, насамперед, прискорити і здійснити у відповідності з цими змінами в МРТ ефективну реструктуризацію економіки України. Тільки за цієї умови може бути здійснено прорив до світового рівня конкурентоспроможності та ефективна інтеграція її економіки у світове господарство.