1) Представництва міжнародних організацій в Україні;

2) Національні організації України – члени міжнародних організацій;

2) філії і представництва іноземних організацій, які діють на території України.

Представництва міжнародних організацій в Україні мають певні особливості в своєму правовому статусі. Представництва міжнародних міжурядових організацій, як правило, мають статус дипломатичних місій. Але й представництва неурядових організацій теж можуть мати аналогічний статус. Щоб отримати повне уявлення про такі представництва, звернемося до взаємовідносин між Україною та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ).

Згідно Статуту (від 24 червня 1998 року) Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), заснований у Женеві в 1863 р. і офіційно визнаний Женевськими конвенціями і Міжнародними конференціями Червоного Хреста, є незалежною гуманітарною організацією, що володіє особливим статусом.

Комітет є однією зі складових частин Міжнародного руху Червоного Хреста й Червоного Півмісяця. Міжнародний рух Червоного Хреста й Червоного Півмісяця (Рух) називають також Міжнародним Червоним Хрестом. Рух містить у собі Національні товариства Червоного Хреста й Червоного Півмісяця (Національні товариства), Міжнародний комітет Червоного Хреста (Міжнародний комітет або МКЧХ) і Міжнародну Федерацію товариств Червоного Хреста й Червоного Півмісяця.

Будучи асоціацією, діяльність якої визначається статтею 60 і наступними за нею статтями Цивільного кодексу Швейцарії, МКЧХ є юридичною особою. Штабквартира МКЧХ перебуває в Женеві.

Роль МКЧХ полягає в такому:

а) відстоювати й поширювати Основні принципи Руху: гуманність, неупередженість, нейтральність, незалежність, добровільність, єдність і універсальність;

б) визнавати кожне нове або реорганізоване Національне суспільство, що задовольняє всім умовам визнання, викладеним в Статуті Руху, а також повідомляти інші товариства про факт визнання;

в) виконувати завдання, покладені на нього Женевськими конвенціями, сприяти точному дотриманню положень міжнародного гуманітарного права, застосовуваного під час збройних конфліктів, і приймати будь-які скарги відносно передбачуваних порушень цього права;

г) як нейтральна установа, чия гуманітарна діяльність в основному здійснюється під час міжнародних і інших збройних конфліктів, а також під час внутрішніх безладь і хвилювань, намагатися завжди забезпечувати захист і допомогу жертвам таких подій і їхніх прямих наслідків як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення;

д) забезпечувати діяльність Центрального агентства по розшуку, передбаченого Женевськими конвенціями;

е) у передбаченні збройних конфліктів брати участь у навчанні медичного персоналу й підготовці медичного устаткування у взаємодії з Національними товариствами, військовими й цивільними медичними службами й іншими компетентними органами;

ж) роз’ясняти положення міжнародного гуманітарного права, застосовуваного в період збройних конфліктів, і поширювати знання про нього, а також підготовляти його розвиток;

з) здійснювати повноваження, покладені на нього Міжнародною конференцією Червоного Хреста й Червоного Півмісяця (Міжнародною конференцією).

МКЧХ може виступати з будь-якою гуманітарною ініціативою, що відповідає його ролі винятково нейтральної й незалежної установи й посередника, а також може розглядати будь-яке питання, що вимагає розгляди такою організацією.

МКЧХ підтримує тісні контакти з Національними товариствами. МКЧХ співробітничає з ними в питаннях, що представляють спільний нтерес, таких як підготовка до дій під час збройних конфліктів, дотримання Женевських конвенцій, їхній розвиток і ратифікація, а також поширення знань про Основні принципи Руху і міжнародного гуманітарного права.

МКЧХ підтримує тісний зв’язок з Міжнародною Федерацією товариств Червоного Хреста й Червоного Півмісяця. Він співробітничає з нею в питаннях, що представляють спільний нтерес, відповідно до Уставу Руху й угодами, укладеними між МКЧХ і Федерацією.

Рух МКЧХ підтримує відносини з державними органами й будь-якою національною або міжнародною організацією, чию допомогу він вважає корисною.

Договір між Урядом України і Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) про відкриття Місії МКЧХ в Україні від 05.12.1995 року так визначає статус Місії МКЧХ в Україні.

Уряд України, з одного боку, та Міжнародний Комітет Червоного Хреста (надалі називатиметься МКЧХ), з іншого боку, враховуючи роботу, здійснену МКЧХ по наданню допомоги і полегшенню людських страждань, і його внесок у підтримку миру в світі,

беручи до уваги інтереси України і бажання, висловлене МКЧХ щодо заснування Місії з метою виконання завдань, покладених на нього згідно з Женевськими Конвенціями 1949 р. і Додатковими Протоколами 1977 р., учасницею яких є Україна, а також згідно зі Статутами Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, і з метою зробити внесок у дотримання зобов’язань, взятих Україною щодо зазначених міжнародних договорів, враховуючи те, що Місія МКЧХ в Україні виконуватиме свій гуманітарний мандат і, зокрема, сприятиме діалогові з керівними органами з гуманітарних питань, робитиме внесок у поширення знань про міжнародне гуманітарне право і співпрацюватиме з Національними Товариствами Червоного Хреста, домовились про таке : статус Місії МКЧХ в Україні відповідає статусові інших органів міжурядових організацій в Україні.

Місія МКЧХ користується правами юридичної особи. Уряд України визнає, що Місія МКЧХ може брати на себе зобов’язання по контрактам, порушувати судові позови і набувати права, а також купувати і позбуватися рухомого і нерухомого майна.

Місія МКЧХ, її власність і активи, де б вони не знаходились і в чиєму б розпорядженні вони не були, мають імунітет від будь-якої форми судового і адміністративного втручання, за винятком окремих випадків, коли МКЧХ однозначно відмовляється від свого імунітету.

Приміщення Місії МКЧХ є недоторканними. Власність і активи Місії МКЧХ, незалежно від їх місцезнаходження і власника, не підлягають обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації чи будь-яким іншим формам втручання шляхом виконавчих, судових, адміністративних або законодавчих дій. Процесуальні повідомлення, що надсилаються до Місії МКЧХ поштою, не мають юридичної чинності.

Архіви Місії МКЧХ і всі документи, в цілому, що йому належать або зберігаються, є недоторканними, незалежно від місцезнаходження.

Місія МКЧХ може користуватися з офіційною метою і безперешкодно тими засобами зв’язку, які вона вважає доцільними у своїх контактах, зокрема із штаб-квартирою МКЧХ у Женеві, іншими відповідними міжнародними інститутами, урядовими відомствами, юридичними чи приватними особами.

Місія МКЧХ має, зокрема, право встановлювати радіо-комунікаційне обладнання у своїх приміщеннях і користуватися пересувним обладнанням в межах території держави і звільняється від ліцензійних зборів та інших, пов’язаних з цим відповідних зборів та сплат. Місія МКЧХ користуватиметься частотами, наданими їй для цієї мети компетентними органами державної влади, згідно з Резолюцією № 10 (CAMR 1979) Міжнародного союзу електрозв’язку.

В усіх питаннях, пов’язаних з офіційним електрозв’язком, Місія МКЧХ має не менш сприятливе ставлення, ніж міжурядові організації, в тому, що стосується пріоритетів, тарифів і зборів.

Місія МКЧХ має право утримувати національну чи іноземну валюту, інші фінансові активи, а також мати рахунки у будь-якій валюті і здійснювати операції по них відповідно до законів і правил, що застосовуються до дипломатичних місій в Україні.

Місія МКЧХ користується правом вільно переміщувати фонди у національній чи іноземній валюті на території країни і поза її межами, також вільно конвертувати ці активи в інші валюти відповідно до законів і правил, що застосовуються до дипломатичних місій в Україні.

Місія МКЧХ з її активами, прибутками і власністю звільняється від безпосереднього оподаткування, за винятком тих випадків, коли це стосується сплати комунальних послуг.

МКЧХ звільняється від всіх непрямих податків за придбання великих партій товарів, призначених для офіційного користування, і закупівлі товарів для програм допомоги МКЧХ у країні перебування або в іншій країні. Уряд України вживає необхідні заходи для того, щоб звільнити МКЧХ від сплати таких податків і відшкодувати такі виплати.

МКЧХ звільняється від мита та митних зборів або інших подібних сплат, а також від обмежень та заборон на імпорт, експорт чи транзит через Україну речей для офіційного користування і програм МКЧХ по наданню допомоги в Україні чи іншій країні.

МКЧХ, зокрема, звільняється від зборів за переліт і посадку літаків, що перевозять вантажі для надання допомоги в Україні або транзитом.

Статус членів делегації:

1. Члени Місії, які не є громадянами України, які мають контракт із штаб-квартирою МКЧХ у Женеві, а також їхні сім’ї мають той самий статус, що й члени дипломатичних місій.

2. Вони користуються імунітетом від арешту чи затримання і арешту багажу, що їм належить, а також імунітетом від судового наказу будь-якого чину щодо всього сказаного, написаного або скоєного ними під час виконання свого службового обов’язку, імунітетом від будь-якого судового переслідування, навіть після того, як вони припинили роботу в делегації. Вони не можуть виступати свідками.

3. Їхні приватні помешкання, транспортні засоби, документи, рукописи та інші власні речі є недоторканними.

4. Члени Місії, які не є громадянами України, і їхні сім’ї звільняються від всіх імміграційних обмежень, правил реєстрації іноземних громадян та військового обов’язку в країні перебування.

5. Обійнявши посаду, члени Місії, які не є громадянами України, мають право ввозити свої особисті речі без обкладення митом. Всі вони мають також право на імпорт без мита транспортного засобу для власного користування. Під час від’їзду вони користуються такими ж пільгами.

6. Члени Місії, які не є громадянами України, мають право на продаж особистих речей в Україні за таких самих умов, що й члени дипломатичних місій.

7. У випадку внутрішніх заворушень чи внутрішнього конфлікту, членам Місії, які не є громадянами України, і їхнім родичам надаються необхідні засоби для виїзду з країни, якщо вони того бажають, засобами, які, на їхню думку, є якнайшвидшими і якнайбезпечнішими.

8. Члени Місії, які не є громадянами України, користуються в обміні валют тими ж пільгами, що й члени дипломатичних місій.

9. Члени Місії, які не є громадянами України, звільняються від усіх податків на заробітну плату та інші винагороди, які сплачуються Місією МКЧХ або які, взагалі, поступають зза меж України.

10. На додачу до вищезгаданих пільг та імунітетів, Голова Місії МКЧХ, його Заступник і їхні сім’ї мають такий самий статус, що надається главам дипломатичних місій, акредитованих при Уряді України, згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 р.

11. Члени Місії, які є громадянами України, не мають імунітету, пільг та засобів, перелічених вище у пунктах 1 9, за винятком імунітету від судового переслідування щодо дій, вчинених ними під час виконання своїх службових обов’язків.

12. Місія інформує компетентні органи про прибуття та виїзд з країни, а також про посади і обов’язки персоналу, що працює в Україні.

13. Члени Місії зобов’язуються поважати існуючі закони і постанови від моменту прибуття до країни і можуть користуватися їхнім захистом.

Представники МКЧХ, що прибувають у короткострокове відрядження до України, користуються пільгами і імунітетом, визначеним у пунктах 2, 3, 4, 7 і 8.

1. Члени Місії і представники МКЧХ, які прибувають із короткостроковим відрядженням, мають при собі документ під назвою "Посвідчення особи і свідоцтво про відрядження", що посвідчує особу власника і його статус члена персоналу МКЧХ.

2. Органи влади України визнають цей документ чинним для подорожі. У разі його пред’явлення власником, вони полегшують перетин державного кордону України і подорожування країною.

1. Місія МКЧХ постійно співпрацює з властями, щоб не допустити зловживань пільгами, імунітетом і засобами, передбаченими цією угодою.

2. Місія МКЧХ може позбавити імунітету будь-якого члена Місії там, де, на його думку, цей імунітет стане на заваді здійсненню правосуддя і може бути знятий, не завдаючи шкоди інтересам МКЧХ.

1. Всі спори між Сторонами, що виникають внаслідок тлумачення чи виконання цієї Угоди, вирішуються між Сторонами шляхом переговорів.

2. Сторони Угоди враховують національні інтереси України та інтереси МКЧХ щодо його діяльності. Вони роблять все можливе, щоб врегулювати спори справедливо й у дусі доброї волі, а також із розсудливістю, яка є суттєво важливою для збереження добрих відносин між Сторонами.

Якщо не вдається врегулювати спори шляхом вищезгаданих переговорів, спір передається до арбітражного суду, що складається із трьох арбітражних суддів: одного призначає Президент МКЧХ, одного Уряд України, одного обирають обидві Сторони або, якщо вони не можуть дійти згоди, президент Міжнародного суду. Рішення суду у такому складі є остаточним.

Поправки до положень цієї Угоди можуть бути віднесені будь-коли за домовленістю між сторонами.

Уряд України і МКЧХ можуть домовлятись про укладення додаткових угод.

Уряд України та МКЧХ можуть денонсувати цю Угоду, попередньо повідомивши іншу сторону щонайменше за 6 місяців, після чого ця угода втрачає чинність.