47Сутність неюрисдикційної форми захисту права інтелектуальної власності

Неюрисдикційна форма захисту прав включає дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюються ними самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи, спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права.  Стаття 19 ЦКУ України передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором. Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо стаття 55 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи

48Які органи здійснюють порядок захисту прав інтелектуальної власності

Існує дві форми захисту прав інтелектуальної влас­ності: юрисдикційна і неюрисдикційна. Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів, тобто самоза­хист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору то­що. Обрані засоби самозахисту не повинні бути забороне­ними законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства.

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністра­тивний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління або в органах Антимонопольного комітету України, або в органах державної митної служби України.

49Недобросовісна конкуренція

• Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання

  • Неправомірне використання позначень

  • Неправомірне використання товару іншого виробника

  • Копіювання зовнішнього вигляду виробу

  • Порівняльна реклама

• Створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції

  • Дискредитація суб'єкта господарювання

  • Схилення до бойкоту суб'єкта господарювання

  • Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника)

  • Підкуп працівника, посадової особи постачальника

  • Підкуп працівника, посадової особи покупця (замовника)

  • Досягнення неправомірних переваг у конкуренції

  • Поширення інформації, що вводить в оману

• Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці

  • Неправомірне збирання комерційної таємниці

  • Розголошення комерційної таємниці

  • Схилення до розголошення комерційної таємниці

  • Неправомірне використання комерційної таємниц

У законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поняття «недобросовісна конкуренція» визначене як будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Таким чином, недобросовісну конкуренцію можна визначити як порушення правил поведінки, які склалися, широко застосовуються у підприємництві та визнаються підприємцями як обов’язкові ділові норми, що завдає шкоди відносинам добросовісної конкуренції і свободи у підприємницькій діяльності.

Антимонопольний комітет України визнає недобросовісною конкуренцією нечесні дії підприємця, що спрямовані на усунення чи обмеження конкуренції на ринку через використання чужої ділової репутації, створення перешкод конкуренту та досягнення неправомірних переваг у конкуренції на ринку, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.