4.Класифікація методів оцінювання ефективності реальних інвестиційних проектів та їх характеристика

Індекс прибутковості є відношенням суми наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій; -це відношення суми дисконтованих грошових потоків до суми дисконтованих грошових витрат. Дозволяє визначити, наскільки збільшиться капітал інвестора в розрахунку на 1 грошову одиницю інвестиційних витрат.

Період окупності (РО) - це період часу, протягом якого початкові вкладення ті чи інші витрати, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту, покриваються сумарними резуль­татами його здійснення. Розраховується шляхом поділу загальної суми інвестицій на середньорічний грошовий потік, приведений до дійсної вартості. Застосування методу доцільне при таких умовах: 1) всі проекти, що порівнюються, повинні мати однаковий строк існування; 2) після закінчення терміну окупності інвестор повинен отримувати приблизно однакові грошові надходження про­тягом усього строку існування проекту.

Чиста теперішня вартість (NРV) - це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NРV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигід від (роблених інвестицій). NРV дорівнює різниці між майбутньою вартістю потоку очікуваних вигід і поточною вартістю нинішніх і наступних витрат проекту протягом усього його циклу. Основна перевага NРV полягає в тому, що всі розрахунки провадяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом шдсумування NРV його окремих підпроектів. Основна вада NРV полягає в тому, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на строк життя проекту. Для аналізу залежності NРV від ставки дисконту вико­ристовується крива, яка має назву профіля Внутрішня норма дох. ІRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконто­ваним витратам, тобто ІRR є ставкою дисконту, при якій NРV проекту дорівнює нулю. ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні

Коефіцієнт вигід-витрат є відношенням дисконтованих вигід до дисконтованих витрат. Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами ВСR більшими або рівними одиниці. При застосуванні цього критерію слід пам'ятати, що коефіцієнт ВСR має такі недоліки:•може давати неправильні ранжирування за перевагою навіть незалежних проектів;•не годиться для користування при виборі взаємо-виключних проектів;•не показує фактичну величину чистих вигід.

5.Управління витратами інвестиційного проекту та аналіз його беззбитковості.

Механізм визначення точки беззбитковості

Всі витрати за проектом поділяються на інвестиційні і поточні. Поточні витрати — це витрати на випуск продукції, що містять витрати на придбання сировини, основних та допо­міжних матеріалів, оплату праці, загальнозаводські та накладні витрати. Поточні витрати поділяються на прямі і непрямі. Непрямі витрати значно меншою мірою пов'язані з об­сягом виробництва, тому їх часто називають умовно-по­стійними. До таких витрат належать, приміром, витрати на освітлення цехів або на утримання канцелярії. Непрямі витрати діляться на два підвиди: експлуатаційні та адміністративно-збутові. До перших відносяться витрати на експлуатацію обладнання, паливо й енергію, на допоміжний пер­сонал тощо. До другого належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, на рекламу тощо.

Виробничий важіль — це залежність прибутку від структури витрат, яка обу­мовлена зміною обсягу виробництва; він показує, на скільки від­сотків збільшиться прибуток від збільшення виручки на 1%.

Точка беззбитковості Мета аналізу беззбитковості — визначення обсягу про­дукції, для якого обсяг виручки від продажів дорівнює витратам. Коли обсяг продажів нижчий цієї точки, фірма зазнає збитків, а в точці, де виручка дорівнює витратам, фірма веде бізнес беззбитково.Аналіз беззбитковості передбачає такі допущення: постійні операційні витрати однакові для будь-якого об­сягу виробництва; ціна продукту вважається постійною величиною про­тягом циклу проекту; частка продажу продукту в обсязі виручки не змінюється;незмінні витрати вважаються постійними.

Точка беззбитковості — це обсяг реалізації, при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам. = Постійні витрати / (Ціна – Змінні витрати на одиницю) Розрізняють бухгалтерську(Постійні витрати+Амортизація)/(Ціна–Змінні витрати на одиницю), готівкову і фінансову точку беззбитковості.

Запас міцності — це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації. Запас міцності = Обсяг реалізації - Точка беззбитковості

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків.