6.Фінансові методи управління державними фінансами

Основне місце в управлінні державними фінансами займає прогнозування. Фінансове прогнозування - це передбачення ймовірного фінансового стану держави, галузі, підприємства, обґрунтування показників фінансових планів. Прогнози можуть бути середньостроковими (5-10 років) і довгостроковими (більше 10 років). Фінансове прогнозування передує стадії складання фінансових планів, розробляє концепцію фінансової політики на певний період. Мета фінансового прогнозування - є визначення реально можливого обсягу фінансових ресурсів, джерел їх формування, напрямки їх використання на період, що прогнозується. Фінансове планування — це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об'єктом фінансового планування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі. Фінансовий контроль — одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових опера­цій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення і використання фондів фінансових ре­сурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави. Фінансовий контроль здійснюють органи державної вла­ди в особі постійних комісій Парламенту, Національного банку, органів державного управління в особі міністерств економіки, фінансів, статистики, органів внутрішньовідом­чого контролю міністерств, відомств, корпорацій, об'єднань, а також державні та приватні аудиторські організації. Фінансовий контроль виступає в трьох формах: поперед­ній, поточний і наступний

7.Фінансовий механізм забезпечення функціонування державних фінансів.

Фінансовий механізм - це сукупність форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, які застосовуються суспільством з метою забезпечення умов для економічного та соціальної о розвитку країни. За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту. Фінансовий механізм може бути директивним і регулюючим. Директивний фінансовий механізм, розробляється, як правило, для фінансових взаємин, в яких держава приймає безпосередню участь. В його сферу входять податки, державний кредит, витрати бюджету, бюджетне фінансування, організація бюджетного устрою та бюджетного процесу, фінансове планування. Регулюючий фінансовий механізм визначає основні «правила гри» в конкретному сегменті фінансів, що прямо не зачіпає інтереси держави. Призначення фінансового механізму зводиться до двох основних функцій: фінансового забезпечення і фінансового регулювання економічних і соціальних процесів в державі. Основними складовими фінансового механізму є: Фінансове планування, Фінансові показники, Фінансові важелі, Норми і нормативи, Фінансове правд, Інформаційне забезпечення, Фінансовий контроль.