ЗМІСТ

ВСТУП

1 ПЛАН ОБСЯГУ ПОСЛУГ

2 ПЛАН ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛУГ

3 ПЛАН З ПРАЦІ

4 ПЛАН ВИТРАТ ТА СОБІВАРТОСТІ ПОСЛУГ

5 ПЛАН ПРИБУТКУ

6 БАЛАНС, ОНОВЛЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

7 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РОЗРАХУНКІВ ТА ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Прогноз являє собою передбачення, пророкування, засноване на певних даних. План - це намічений на певний період порядок роботи. Прогнозування та планування - умови успішної діяльності будь-якої організації.

Методи прогнозування можна розділити на дві групи. Це евристичні методи, які засновані на переважанні інтуїції. Іншу групу утворюють економіко-математичні методи. До їх числа відносяться статистичні методи. Значне число методів в тій чи іншій мірі об'єднують елементи обох груп.

Евристичні методи припускають, що в підходах, використовуваних при розробці прогнозу, домінують інтуїція, колишній досвід, творчість і уява. До цієї групи методів належать методи соціологічних досліджень і експертні методи.

При використанні економіко-математичних методів структура моделей встановлюється і перевіряється експериментально, в умовах, що допускають об'єктивне спостереження та вимірювання.

Статистичні методи займають особливе місце в прогнозуванні. Методи математичної та прикладної статистики використовуються при плануванні будь-яких робіт з прогнозування, при обробці даних, отриманих як евристичними методами, так і при використанні власне економіко-математичних методів. Зокрема, з їх допомогою визначають чисельність груп експертів, опитуваних громадян, періодичність збору даних, оцінюють параметри теоретичних економіко-математичних моделей.

Метод сценаріїв - ефективний засіб для організації прогнозування, об'єднуючого якісний і кількісний підходи.

Сценарій - це модель майбутнього, в якій описується можливий хід подій з вказівкою вірогідності їх реалізації. У сценарії визначаються основні чинники, які повинні бути прийняті до уваги, і вказується, яким чином ці чинники можуть вплинути на передбачувані події.

Як правило, складається декілька альтернативних варіантів сценаріїв. Сценарій, таким чином, - це характеристика майбутнього в прогнозі. Зазвичай найбільш ймовірний варіант сценарію розглядається в якості базового, на основі якого приймаються рішення, і інші варіанти сценарію, що розглядаються в якості альтернативних, плануються в тому випадку, якщо реальність в більшій мірі починає наближатися до їх змісту, а не до базового варіанту сценарію.

Сценарії зазвичай являють собою опис подій і оцінку показників і характеристик у часі. Метод підготовки сценаріїв спочатку використовувався для виявлення можливих результатів військових дій.

Використання сценарного прогнозування в умовах ринку забезпечує:

• краще розуміння ситуації, її еволюції;

• оцінку потенційних загроз;

• виявлення сприятливих можливостей;

• виявлення можливих і доцільних напрямів діяльності;

• підвищення рівня адаптації до змін зовнішнього середовища.

Планування тісно пов'язане з прогнозуванням, поділ цих процесів певною мірою умовно, тому в плануванні та прогнозуванні можуть використовуватися одні й ті ж методи або тісно взаємопов'язані методи.

Методи планування - це методи підготовки планових альтернатив або, щонайменше, одного варіанта плану для затвердження особою або органом, який приймає рішення.

Методи підготовки одного або декількох варіантів планів розрізняють по використовуваних методам складання цих планів, методам і термінами можливої реалізації планів, об'єктам планування.

Подібно прогнозуванню, планування може ґрунтуватися на евристичних і математичних методах. Серед математичних методів дослідження операцій особливе місце займають методи оптимального планування.

Планування та прогнозування розрізняються за термінами та формами організації цього виду діяльності. Планування може здійснюватися за календарними термінами або безперервно. Планування за календарними термінами передбачає розробку планів на наступний календарний період за деякий час до завершення звітного періоду, тобто періоду, на який план був складений раніше. Безперервне планування передбачає постійну розробку планів на майбутні періоди.

Форми організації планування. Розрізняють три основні форми планування: «зверху вниз», «знизу вгору» і «цілі вниз,плани вгору».

Перша форма організації планування ґрунтується на тому, що керівництво або уряд створює плани, які належить виконувати підлеглим організаціям і виконавцям. В більшості випадків це неефективна форма організації, яка ігнорує творчий потенціал і інтереси більшості. Без жорсткої авторитарної системи примусу складені таким чином плани не виконуються.

Друга форма заснована на тому, що плани формуються виконавцями і затверджуються керівництвом. Як і перша, ця форма, як правило, неефективна, оскільки в сучасних умовах спеціалізації і розподілу праці отримані таким чином плани представляють некваліфіковане вираз деякого комплексу егоїстичних інтересів.

З'єднати гідності і усунути недоліки двох охарактеризованих форм організації планування дозволяє їх поєднання. Найбільш відоме їх поєднання у формі «цілі вниз, плани вгору». Вищі органи управління формулюють цілі і головні завдання, стимулюють висунення і розробку пропозицій, спрямованих на досягнення поставлених цілей, залучають до розробки планів усіх основних учасників їх подальшого виконання. Така форма дозволяє найбільш повно використовувати творчий потенціал персоналу, з одного боку, і створює передумови для розвитку самоврядування та успішного виконання планів - з іншого.

Планування пов'язане з вирішенням ряду професійних спеціальних завдань, тому в структурі управління виробничими та економічними системами функції планування виконують органи і підрозділи планування. Вони є найважливішими елементами системи управління, виконують свої функції в тісній взаємодії з усіма іншими органами і підрозділами виробничих і економічних систем.

Головною метою планування є забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємства. Реалізація даної мети передбачає вирішення наступних завдань:

• передбачення ймовірних ринкових тенденцій;

• дослідження вимог споживачів;

• забезпечення випуску продукції більш високої якості;

• безперервне підвищення ефективності виробництва;

• виявлення і мобілізація внутрішніх ресурсів виробництва;

• застосування найбільш економічних технологій і обладнання;

• узгодження дій з постачальниками, споживачами, посередниками підприємства і спрямованість цих дій на досягнення взаємовигідних результатів.

Планування діяльності підприємства має здійснюватися згідно з такими принципами:

• конкретності і вимірності планів,

• маржинальності,

• тимчасової орієнтації,

• гнучкості,

• безперервності,

• комплексності,

• несуперечності

• обов'язковості виконання.

Принцип конкретності означає, що підприємство в цілому і кожна його підрозділ повинен мати чіткі орієнтири для своєї господарської діяльності. Це дозволяє контролювати хід виконання планів і судити про те, якою мірою вирішені поставлені завдання.

Принцип маржинальності припускає, що план повинен бути розрахований на досягнення максимально можливих результатів.

Орієнтованість у часі вимагає, щоб кожен план мав свої строго певні межі в часі. Відсутність часових меж не дозволяє підприємству контролювати виконання своїх планів.

Принцип гнучкості передбачає розробку альтернативних планів при високій ймовірності настання тієї чи іншої події.

Безперервність планування вимагає, щоб перспективні і поточні плани були взаємопов'язані і гнучко реагували на постійно мінливі умови реальної економічної ситуації.

Комплексність планів означає, що вони повинні висвічувати всі сторони діяльності підприємства: виробництво та збут продукції, матеріально-технічне забезпечення, використання виробничих фондів, наймання персоналу, оплату праці та ін. У кожній з цих сфер встановлюються обсяг планованих робіт і терміни їх виконання, виділяються необхідні ресурси.

Несуперечливість планування припускає наявність тісного взаємозв'язку і узгодженості різних видів планів. Виконання плану роботи одного підрозділу не повинно порушувати роботи інших підрозділів та підприємства в цілому. Навпаки, успішне досягнення планових результатів діяльності підприємства залежить від виконання планів

його підрозділів.

Обов'язковість виконання припускає, що прийнятий до виконання план підприємства (підрозділу) стає обов'язковим для виконання співробітниками підприємства. При зміні обставин або в міру реалізації плану керівництво підприємства або його планова служба можуть в межах своєї компетенції уточнювати або коригувати план шляхом внесення змін (доповнень) до відповідних показників.

1 План обсягу услуг

У результаті виробничого процесу, що здійснюється в галузях матеріального виробництва, створюється відповідна продукція, послуги, які мають споживну цінність, здатні задовольняти потреби суспільства у матеріальних благах і послугах.

Результатом процесу виробництва у галузі зв'язку є продукція, послуги, які мають споживну цінність, здатні задовольняти потреби суспільства у матеріальних благах і послугах.

Результатом процесу виробництва у галузі зв'язку є продукція, яка суттєво відрізняється від інших видів продукції. Продукцією галузі зв'язку є надавані споживачам послуги. Ці послуги мають цілий ряд особливостей та відмінностей порівняно з іншими галузями економіки. Обсяг послуг, надаваних підприємством зв'язку, необхідно планувати та прогнозувати з метою підвищення результатів техніко-економічних процесів. Планування здійснюється за видами надаваних послуг чи видами діяльності. Продукція підгалузі зв'язку - це кінцевий корисний результат, що доставляється всім виробничим циклам, вона має форму послуги, завжди несе кінцевий характер, придатна для споживання та підлягає реалізації за встановленими тарифами. Продукція підприємства зв'язку - це виконання певних виробничих функцій на окремих етапах виробничих циклах (вхідний, вихідний, транзитний) вона має частковий, незакінчений характер і не може бути реалізована як кінцевий продукт.

В планово-економічній роботі підприємств зв'язку залежно від задач використовується різні способи виміри продукції.

У розділі «Послуги» річного плану соціального та економічного розвитку ЦТП визначається обсяг послуг за підгалузями зв'язку в натуральному вимірюванні.

Відповідно до завдання на підставі табл. 3 і 4 необхідно запланувати обсяг продукції телеграфного зв'язку і проводового радіомовлення. Обсяг послуг телеграфного зв'язку виражається величиною вихідного платного обміну по телеграмам. Вихідний платний обмін по телеграмам на плановий рік визначається за формулою:

де - вихідний платний обмін в плановому році, тис. од.;

- вихідний платний обмін, очікуваний у поточному році, тис. од.;

- середньорічний темп росту (зниження) висхідного платного обміну, %

Середньорічний темп росту (зниження) висхідного платного обміну визначається за формулою:

де вихідний платний обмін у першому році аналізованого періоду, тис. од. (табл.4);

t - число років в аналізованому періоді.

При цьому остаточне рішення про темпи росту (зниження) обміну на плановий рік намічається на підставі аналізу демографічних та інших зовнішніх і внутрішніх факторів ().

Обсяг послуг проводового радіомовлення виражається середньорічною кількістю основних і додаткових радіоточок, приймачі ефірного мовлення , яка визначається на підставі даних про наявність технічних пристроїв на 1 січня планового року, плану їх приросту та строків в ведення у дію (табл. 3) за формулами:

- По основним радіоточкам заплановано ведення у дію з 3-го кварталу:

де - число кварталі роботи технічних пристроїв з моменту їх введення до кінця планового року і половина того кварталу, у якому здійснюється введення, квартал.

• По додатковим радіоточкам заплановано ведення у дію з 3-го місяця:

де - планова середньорічна кількість технічних пристроїв, од.;

- кількість технічних пристроїв на початок планового року, од.;

- кількість технічних пристроїв, які заплановано ввести з і-го місяця, од.;

- число повних місяців роботи технічних пристроїв з моменту їх введення до кінця планового року, місяць.

- По приймачам ефірного радіомовлення заплановано протягом року:

де - приріст технічних пристроїв в плановому році, од.

Кількість нарядів на встановлення технічних пристроїв у плановому році визначається відповідно до плану їх приросту:

Згідно з данними (табл. 3) знайдемо обсяг послуг ЦТП, вираженого кількістю технічних пристроїв.