Питання для самоконтролю:

1. Що таке шаріат?

2. Що слід розуміти під священними книгами ісламу?

1. Що таке "повноправний особистий статус"?

2. Які злочини належали до зазіхання на "права Аллаха"?

3. Що лежить в основі створення Арабського халіфату?

4. Яку назву мали раби тюркського, кавказького та слов'янського походження, котрі входили до складу двірцевої гвардії халіфа?

5. Яким чином мусульманська релігія обґрунтовувала принижений та залежний стан жінки в арабському суспільстві?

Глосарій термінів та понять:

Халіф — одноособовий глава мусульман; "заступник пророка".

Іммат — назва духовної гілки влади, яка була зосереджена в руках халіфа.

Емірат — назва світської гілки влади, яка була невід'ємною від духов­ної та зосереджена в руках халіфа.

Візир — головний радник та вища посадова особа при халіфі; згідно з мусульманським правом візирі могли бути двох типів: з широкими та з обмеженими повноваженнями.

Дивани — центральні органи державного управління; спеціальні уря­дові канцелярії; існували диван військових справ, диван внутрішніх справ, диван поштової служби тощо.

Еміри — військові намісники, які очолювали провінції; були підпоряд­ковані тільки халіфу та призначалися з кола найбільш наближених до нього людей.

Шейхи — керівники місцевих мусульманських релігійних общин; іноді мали адміністративні функції.

Шаріат — назва мусульманського права; ця правова система виникла в межах Арабського халіфату, процес її еволюції тісно пов'язаний з ево­люцією арабської державності; суто конфесійне право.

Коран —основна священна книга ісламу; складається з притч, молитов та проповідей; містить 114 глав (сур), поділених на 6 219 віршів (аятів).

Сунна — одна із священних книг ісламу; складається з численних розповідей (хадисів) про судження та вчинки самого Мухаммеда; існує 6 ортодоксальних збірників Сунни. Із Сунни виводяться норми шлюбного та спадкового, доказового та судового права, правила про рабів тощо.

Іджма — займає третє за значимістю місце серед священних книг ісламу; перекладається як "загальна згода мусульманської общини"; прак­тично вона складалася із схожих думок з релігійних та правових питань, які висловлювалися сподвижниками Мухаммеда; розвивалася і як у виді інтерпретацій текстів Корану та Сунни, так і нових норм, які вже не пов'я­зувалися з Мухаммедом.

Кіяс —одне з найбільш суперечливих джерел мусульманського права; це рішення правових справ за аналогією; згідно з кіясом правило, уста­новлене Кораном або Сунною, може бути застосоване до справи, яка прямо не передбачена в цих джерелах права.

Фірмами —джерело мусульманського права, яке було представлене указами та розпорядженнями халіфів.

Кануни —закони, які з часом стали відігравати значну роль у мусуль­манському праві.

Додатки

Додаток А

Відповіді на питання для самоконтролю:

• Шаріат — це назва мусульманського права; це правова система, що виникла в межах Арабського халіфату, процес її еволюції був тісно пов'я­заний з еволюцією арабської державності; суто конфесійне право.

• До священних книг ісламу перш за все належать Коран та Сунна, крім того, існують й інші.

• Поняття "повноправний особистий статус", згідно з мусульманським правом, означало, що, оскільки в багатьох державах середньовічного Схо­ду не склався становий лад, то юридичний стан особи мав визначатися його віросповіданням; повноправний особистий статус за шаріатом мали лише мусульмани.

• До злочинів, які трактувалися як "зазіхання на права Аллаха" та не могли бути прощеними, відносилися відступництво від ісламу, бунт та опір державній владі, крадіжки, вживання спиртних напоїв, перелюбство.