7. Як встановлюються контрастність і яскравість по таблиці уеіт?

Горизонтальна смуга 8 від Б до Щ зайнята шкалою градацій яскравості, по якій контролюються: правильна установка яскравості і контрастності зображення, динамічний баланс білого, точ­ность настройки частотних детекторів каналів кольоровості. При пра­вильной настройці детекторів, коли положення нульових точок їх амплітудно-частотних характеристик відповідають частотам 4406±10кГц для каналу R — Y і 4250±10кГц для каналу В — Y, включення і виключення каналів кольоровості (ручним спо­собом) не супроводжується зміною колірного відтінку елементів градаційної шкали. Смуга пропускання і лінійність характе­ристик частотних детекторів перевіряються при включених каналах кольоровості по сигналу «веселки», відповідному горизонтальній смузі 12 від Е до X. Якщо детектори мають достатню поло­су пропускання (біля ±600кГц) і нелінійність їх амплитуд­но-частотных характеристик не перевищує допустимих меж (±25%), то сигнал «веселки» відтворюється у вигляді двох квітів: зеленого на ділянці 12 Е — Н і пурпурного на ділянці 12 Х—О, причому насиченість квітів від країв «веселкової» смуги в квадра­тах 12 Е і 12 Х до її середини убуває, утворюючи на ділянці 12 Н — О «область сірого».

8. Як оцінюється якість матрицювання по таблиці уеВёТ?

Горизонтальні ділянки таблиці 6, 7 Б — Щ і 14, 15 Б — Щ містять сигнали «кольорових смуг» різної яскравості і насыщен­ности: на ділянці 14, 15 Б — Щ насиченість квітів більша, ніж на ділянці 6, 7 Б — Щ. Яркость квітів, навпаки, більше на ділянці 6, 7 Б — Щ. За допомогою цих сигналів контролюються: вірність відтворення квітів різної яскравості і насыщенно­сти, якість переходів між окремими квітами, точність матри­цирования, стійкість колірної синхронізації.

9. Як визначається правильність чересстрочного розкладання зображення по таб­лицам 0249 і УЕВТ?

Білі похилі лінії на ділянках 10, 11 Е—К і 10, 11 С—Х дозволяють оцінити якість чересстрочного розкладання растру. Погіршення черезрядкової розгортки супроводжується зламом або появою двох до­рожек похилих ліній.

10. Як перевірити статичне зведення променів?

Горизонтальні ряди квадратів позначені на мал. 17.3 цифра­ми від 1 до 20, а вертикальні — буквами від А до Э (на таблиці цих позначень немає). Перетином вертикальною і горизонтальною центральних білих ліній (на ділянці 10, 11 Н — О) відмічений центр таблиці, який використовується при статичному зведенні променів кінескопа і центрівці зображення.

11. Як перевірити чистоту кольору?

Вмикають телевізор і подають сигнал “Біле поле” або сигнал “ТІТ 0249”. Розмагнічують екран кінескопа за допомогою зовнішньої петлі розмагнічування. Включають растр зеленого поля і зсувом ОС уздовж горловини кінескопа, домагаються оптимальної чистоти кольору зеленого поля.

12. Як перевірити динамічне зведення променів?

Після цього включають сигнал “Сітчасте поле” і роблять фокусування на зеленому полі при струму променя 150...200мкА. Потім включають “червоний” і “синій” промені і регулюванням магнітів статичного зведення домагаються зведення променів у центральній зоні екрана. Перевіряють наявність оптимальної чистоти кольору на червоному, зеленому і синьому полях. При необхідності проводять додаткові регулювання чистоти кольору і статичного зведення. Після закінчення регулювання необхідно затягти гайку МСУ.

При проведенні зведення по полю екрана (динамічне зведення) умикають телевізор і подають сигнал “Сітчасте поле” на “червоному” і “синьому” променях і регулюють похибку зведення типу “Перехрещування бічних променів” (рис.3.26) для чого відпускають гвинти 2 і 3 на фланці хвостовика ОС (при цьому гвинт 1 на горизонтальній осі повинний бути затягнутий), обертанням фланця хвостовика ОС (не допускаючи обертання самої ОС) зміщають його щодо горловини по вертикалі, забезпечуючи тим самим найкраще симетричне зведення по горизонталі центральних вертикальних ліній бічних променів, досягнувши найкращого зведення, затягують гвинт 2 (на вертикальній вісі).

Ріс.3.26. Перехрещування бічних променів

Після цього регулюють похибку зведення типу “неоднаковий розмір растрових бічних променів” (Ріс.3.27).

Ріс.3.37. Ілюстрація неоднакового розміру растрів. Бічніх променів

Для цього необхідно відпустити гвинти 1 і 3 на фланці хвостовика ОС (при цьому гвинт 2 на вертикальній осі повинний бути затягнутий);

обертанням фланця хвостовика ОС (не допускаючи обертання самої ОС) зміщати його щодо горловини по горизонталі, забезпечуючи найкраще зведення по вертикалі крайніх горизонтальних ліній і по горизонталі - крайніх вертикальних ліній бічних променів;

досягнувши найкращого зведення, затягти гвинти 1 і 3. При регулюванні динамічного зведення припускається усереднення залишкового незведения по полю екрана. Перевіряють чистоту кольору і при необхідності зсувом ОС уздовж горловини кінескопа домагаються оптимальної чистоти кольору. Після проведення цих операцій затягують гвинти хомута ОС і опорного кільця. Настроювання кінескопа рахується досягнутим, якщо неоднорідність незведения не перевищує: у зоні з – 0,5мм. у зоні 1-4 - 2,2мм (Рис.3.28).

Ріс.3.28. Зоні контролю залишкового незведення