3. Формування дослідницьких вмінь у студентів.

Формування вчителя-дослідника починається в педагогічних закладах.

Проблему формування дослідницьких умінь майбутніх учителів вивчали багато учених, проте, на сьогоднішній день залишились недостатньо розглянуті питання формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

Одним із етапів формування дослідницьких умінь студентів являється педагогічна практика.

Педагогічна практика виступає пов’язуючим ланцюгом між теоретичним навчанням і самостійною педагогічною діяльністю. Вона цікава у формуванні дослідницьких умінь тим, що студенти вперше спіткаються з незвичною формою навчання. Їм доводиться поєднувати в реальних умовах отриманий багаж теоретичних знань з практикою. В зв’язку з цим, при формуванні дослідницьких умінь у студентів, педагогічній практиці відводиться ледве не головна роль. Це відбувається з ряду причин:

1.                 Студент в реальних умовах своєї майбутньої професійної діяльності переусвідомлює значимість отриманих знань і в певній мірі корегує свої ціннісні орієнтири в отриманні нових. Цей процес, (якщо він відбувається), уже можна вважати результатом сформованості дослідницьких умінь професійної направленості у студентів.

2.                 Навіть формально вірно проведена дослідницька діяльність в реальних умовах майбутньої професійної діяльності формує вміння більш якісного рівня, ніж теоретичні знання.

Як бачимо, програмою передбачено формування дослідницьких умінь при вивченні особистості школяра: уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, а також складати рекомендації.

Для студентів були визначені мета і задачі педагогічного експерименту. Готувалися індивідуальні теми по розробці уроків з включенням дослідницьких елементів. Основною задачею для студентів при проведення уроків була здатність побачити фрагмент уроку, на якому можна поставити дослідницьку задачу, сформулювати її, а також уміло направити школярів на пошук рішення дослідницької задачі. Це сприяло формуванню дослідницьких умінь і навичок як у школярів, так і у студентів-практикантів.

Крім цього, всі студенти одержали завдання провести профорієнтаційне дослідження особистості школярів різних вікових груп. В процесі вивчення особистості школярів студенти використовували комплекс взаємодоповнюючих методів: узагальнення незалежних характеристик, складених на основі спостережень за учнем в природних для нього умовах шкільного життя і розвитку, анкетування, бесіди з учнями, навчальний експеримент.

В процесі проходження педагогічної практики студенти навчаються спостерігати, прогнозувати а також складати рекомендації; застосовувати знання, уміння, навички в творчій педагогічній діяльності; обґрунтовано вибирати ефективні методи навчання і виховання дітей; ставити і вирішувати конкретні навчально-виховні задачі, залучати їх до елементарного дослідження, розвитку творчих здібностей учнів; проводити експеримент і оцінювати його результати; узагальнювати матеріали, отримані в ході роботи з дітьми, за допомогою різних дослідницьких методик у вигляді звіту; оцінювати рівень розвитку своїх професійних здібностей і складати план подальшого професійного удосконалення.