
- •Родючість ґрунту, основні показники родючості ґрунту та їх регулювання в землеробстві
- •Оцінка культур за впливом на фіто санітарний стан
- •67.Оптимізація захисту рослин
- •Культурно-технічна меліорації
- •Хімічна меліорація
- •Меліорація клімату
- •71.Відповідність систем землеробства вимогам охорони природи
- •75.Агрохімічна характеристика полісся
67.Оптимізація захисту рослин
68.Меліорація в системі адаптивного землеробства. Меліора́ція (лат. melioratio поліпшення, від лат. melior кращий) — цілеспрямоване поліпшення властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Меліорація відрізняється від звичайних агротехнічних прийомів тривалим і інтенсивнішим впливом на об'єкти меліорації.До меліорації належать осушення й зрошення земель, регулювання річок і поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо. Меліорація — комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь.Меліорація складається з двох етапів — будівельного і етапу експлуатації. Будівельний етап полягає в проектуванні і будівництві меліоративної мережі з використанням спеціалізованих меліоративних машин. На етапі експлуатації проводиться постійна оцінка стану меліоративних споруд і їхньої відповідності умовам експлуатації, що постійно змінюються, а також підтримка меліоративних систем в працездатному стані, їхньої адаптації до умов, що змінюються.Вибір виду меліорації залежить від природно-господарських умов території; як правило, застосовують комплекс меліоративних заходів. Типи і види меліоріації. Гідромеліораціязрошувальна,осушувальна,протипаводкова,протиселєва,протиерозійна,протиповзнева Агро-лісо-меліораціяпротиерозійна — захист земель від ерозії шляхом створення лісових насаджень на ярах, балках, пісках, берегах річок та інших територіях;
полезахисна — захист земель від впливу несприятливих явищ природного, антропогенного і техногенного походження шляхом створення захисних лісових насаджень по межах земель сільськогосподарського призначення;
пасовищезахисна — запобігання деградації земель пасовищ шляхом створення захисних лісових насаджень
Культурно-технічна меліорації
розчищення меліорованих земель від деревної та трав'янистої рослинності, купин, пнів і моху;
розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів;
меліоративна обробка солонців;
розпушування, піскування, глинювання, землевання, плантаж і первинна обробка ґрунту;
проведення інших культурно-технічних робіт.
Хімічна меліорація
вапнування,
фосфоритування,
гіпсування.
Меліорація клімату
Меліорація клімату — покращення клімату шляхом зміни кліматичного режиму в потрібну людині сторону: насадження лісосмуг, зрошення, обводнення тощо.
69.ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР. Адаптація технологій до природних умов. Вихідним моментом при формуванні технологій вирощування сільськогосподарських культур є агробіологічний паспорт сорту, в якому повинно бути відображені вимоги до умов вирощування, а також відомості про вплив культури на грунти в зв'язку з особливостями біології і агротехніки.Адаптація технологій до різних рівнів інтенсифікації виробництва. Для вирішення цього завдання необхідна достатньо вагома експериментальна основа з врахуванням складності системних зв'язків між виробничо-ресурсним потенціалом, параметрами технологій і урожайністю. Застосування добрив, пестицидів, меліорантів створює передумови для поглиблення спеціалізації сівозмін, мінімізації обробітку грунту, зменшення норм ви-сіпу насіння, маневрування з строками сівби і і Ін. З метою уніфікації оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивністю пропонується їх чотири категорії:
екстенсивні технології, орієнтовані на використання природної родючості ґрунтів без застосування добрив та інших хімічних засобів або дуже обмежене їх застосування;
нормальні технології, що забезпечують усунення гострого дефіциту мінеральних елементів живлення, які знаходяться в критичному мінімумі, орієнтовані на створення і підтримку середнього рівня окультуреності ґрунтів, попереджуючи їх деградацію (ерозію, дефляцію, забруднення), що відповідають побудові адаптивних систем землеробства;
інтенсивні технології, що забезпечують оптимальний рівень мінерального живлення рослин і захисту від бур'янів, шкідників, хвороб, полягання хлібів. Продуктивність культури при цьому рівні вкладення ресурсів відповідає оптимуму можливого. При цьому забезпечується задана якість продукції;
високоінтенсивні технології, розраховані на досягнення максимального прибутку з врахуванням екологічних обмежень техногенезу. При цьому досягається близька до потенціально можливої за сучасного рівня науково-технічного прогресу урожайність культур.
В якості критеріїв підбору або розробки технологічних операцій виступають природні, економічні фактори і екологічні обмеження.
70.ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ. У розвитку адаптивних технологій вирощування сільськогосподарських культур визначальне значення належить технічним засобам, які повинні забезпечувати точність виконання технологічних операцій відповідно до грунтово-кліматичних умов. Переущільнюють грунт важкі комбайни, транспортно-технічні засоби та інші машини. У збиральній період транспортно-технологічна техніка розвиває в 1,5—2 рази більший тиск на грунт, ніж трактори. Встановлено, що на чорноземах питомий опір обробітку грунту на глибину 20—22 см по слідах гусеничних і легких колісних тракторів вище на 12—15 %, ніж поза слідами, по слідах тракторів Т-150К і К-701 — на 44, автомобілів і комбайнів — на 60—64, транспортних тракторних агрегатів з причепами — на 70—90 %. При цьому знижується якісне подрібнення ґрунту. Ущільнююча деформація грунту під впливом цих тракторів поширюється на глибину 50—70 см, а іноді до І м, у районах з підвищеним зволоженням ущільнення ґрунту проявляється ще сильніше.Для вирішення цієї досить складної проблеми розроблена наукова база величин допустимих норм впливу рушіїв на грунт, нормативних напружень під їх впливом на глибині 0.5 м.Поряд з удосконаленням машинно-тракторного парку важливою перспективою щодо зниження техногенного довантаження на грунт використання комбінованих агрегатів, що поєднують різні операції по основному, передпосівному обробітку грунту, внесенню добрив, сівбі. Існують серійні агрегати типів АКП. РВК, АКР та ін.