Тема 2.2. Хвилясті склепіння

1.Хвилясті склепіння мають:

а) розмір хвилі менший, ніж довжина прольоту;

б) розмір хвилі більший, ніж довжина прольоту;

в) розмір хвилі, рівний довжині прольоту.

2.Окрема хвиля хвилястого склепіння може мати поперечний переріз у формі:

а) ромба;

б) кільця;

в)синусоїди.

3.Хвилястими залізобетонними склепіннями перекривають прольоти:

а) 1,5…3м;

б) 6…9м;

в)12…100м.

4.Стріла підйому хвилястих склепінь може бути рівною:

а) 1/10… 1/2прольоту;

б)1/15…1/18 прольоту;

в)1/30…1/20 прольоту.

5.Конструкція хвилястого склепіння може містити такий елемент, як:

а) нижнє опорне кільце;

б)затяжку;

в)підтяжку.

6.При розрахункові хвилястих склепінь розрахункова схема приймається такою, як для:

а) довгої циліндричної оболонки;

б) короткої циліндричної оболонки;

в) арки.

7.Хвилі залізобетонних склепінь є:

а) згинальними елементами;

б)стиснутими елементами;

в) позацентрово стиснутими елементами.

8.Плити хвилястих склепінь:

а) армують зварними сітками;

б)лише в при опорній зоні армують сітками конструктивно;

в) у середній частині прольоту армують каркасами конструктивно.

9.У поздовжні шви збірних хвилястих склепінь вкладають:

а) арматурні каркаси;

б) арматурні сітки;

в) бетон.

10.Хвилясті залізобетонні склепіння можуть бути:

а) лише збірними;

б) лише монолітними;

в) як збірними, так і монолітними.

Тема 2.3. Висячі покриття

1.Висячими покриттями перекривають:

а) особливо великі прольоти;

б) прольоти, які не перевищують12м;

в) прольоти, які не перевищують 36м.

2.Основними несучими елементами висячого покриття є:

а) опорні ребра;

б) поперечні ребра;

в) ванти.

3.Вантами називають:

а) опорні ребра;

б) гнучкі троси;

в) поперечні ребра.

4.Висячими покриттями можна перекривати приміщення:

а) лише прямокутні у плані;

б) лише круглі у плані;

в) будь-якого окреслення у плані.

5.Стріла провисання вантового покриття може бути рівною у долях від прольоту:

а) 1/25…1/10;

б)1/50…1/30;

в)1/60…1/40.

6.При покриттях, круглих у плані, використовують переважно розміщення вант :

а) ортогональне;

б) полігональне;

в) радіальне.

7.Попереднє напруження вант використовують у зв’язку з необхідністю:

а) забезпечення стабільності геометричної форми покриття;

б) забезпечення тріщиностійкості плит покриття;

в) забезпечення надійності роботи вант на розтяг.

8. При розрахункові вант враховують:

а) їх роботу лише на розтяг;

б) обов’язково їх роботу на згин та розтяг;

в) їх роботу лише на згин.

9.Зовнішнє кільце, до яких кріплять ванти, працює на:

а) розтяг;

б) стиск;

в) сприйняття зсуваючих зусиль, які виникають між плитою та кільцем.

10.При розрахункові вантового покриття вважають, що покрівельне огородження працює на:

а) розтяг;

б) згин;

в)стиск.

Тема 3.1. Розрахунок та конструювання залізобетонних конструкцій резервуарів

1.У яких перерізах стіни циліндричного резервуара з шарнірним примиканням її до днища виникають максимальні згинальні моменти від тиску рідини?

а) у місці примикання стіни до днища;

б) на деякій відстані від місця примикання стіни до днища;

в) у місці примикання покриття до стіни.

2 .У яких перерізах стіни циліндричного резервуара з жорстким примиканням її до днища виникають максимальні згинальні моменти від тиску рідини?

а) у місці примикання стіни до днища;

б) на деякій відстані від місця примикання стіни до днища;

в) у місці примикання покриття до стіни.

3.Епюра кільцевих зусиль стіни циліндричного резервуара з шарнірним примиканням її до днища

а)трикутна;

б) нелінійна з максимумом на деякій відстані від місця примикання до днища;

в)нелінійна з нульовими значеннями знизу і зверху стіни.

4. Епюра кільцевих зусиль стіни циліндричного резервуара з жорстким примиканням її до днища

а)трикутна;

б) нелінійна з максимумом на деякій відстані від місця примикання до днища;

в)нелінійна з нульовими значеннями знизу і зверху стіни.

5.Стіну циліндричного заглибленого резервуара розраховують на дію тиску рідини у випадку, коли він

а) ще не засипаний;

б) засипаний;

в) до половини висоти засипаний.

6. Чи виникають згинальні моменти у стінах циліндричних заглиблених резервуарів від тиску грунту?

а) так, коли він спустошений;

б) ні, не виникають;

в) так, коли він заповнений рідиною.

7.Яким може бути примикання стіни прямокутного резервуара до днища?

а) шарнірним;

б) жорстким;

в) або шарнірним, або жорстким.

8. Розрахунковою схемою відкритого прямокутного резервуара може бути

а) защемлена на опорі балка, завантажена тиском рідини чи грунту;

б) защемлена на опорі і шарнірно обіперта балка зверху, завантажена тиском рідини чи грунту;

в) защемлена або шарнірно обіперта на опорі і шарнірно обіперта балка зверху, завантажена тиском рідини чи грунту;

9. Розрахунковою схемою закритого прямокутного резервуара може бути

а) защемлена на опорі балка, завантажена тиском рідини чи грунту;

б) защемлена на опорі і шарнірно обіперта балка зверху, завантажена тиском рідини чи грунту;

в) защемлена або шарнірно обіперта на опорі і шарнірно обіперта балка зверху, завантажена тиском рідини чи грунту;

10.Якщо у прямокутному резервуарі відстань між ребрами рівна висоті стіни, то стіну розраховують як

а) балку на двох шарнірних опорах;

б) балку, защемлену знизу і шарнірно обіперту зверху;

в) плиту, обіперту по контуру.