Загальна організаційно-технічна підготовка

Загальна організаційно-технічна підготовка — це перший етап підготовки будівельного виробництва.

Роботи 1-го етапу виконуються замовником і проектною орга­нізацією із залученням, за потреби, генпідрядника (будівельної ор­ганізації).

Забезпечення будівництва пректно-кошторисною документацією означає, що замовник зобов'язаний передати будівельній організації проектну документацію не менш ніж на річний обсяг БМР.

Відведення в натурі майданчика для будівництва виконується на підставі акта вибору майданчика, який затверджується органами місцевого самоврядування. Замовнику забороняється користувати­ся земельною ділянкою до встановлення землевпорядкувальними організаціями меж виведеної ділянки. Замовник втрачає право на користування наданою йому земельною ділянкою, якщо протягом терміну чинності акта комісії щодо вибору земельної ділянки не роз­почато її освоєння.

Оформлення фінансування будівництва виконується після надан­ня замовником потрібної документації в банк.

Оформлення дозволів на виконання бмр

До початку будівництва замовник оформляє і передає підряд­ній організації дозвіл на виконання БМР. При цьому реєструються відповідальні за будівництво: від будівельної організації — викона­вець робіт, представник технічного нагляду забудовника і представ­ник авторського нагляду, які дають підписки-зобов'язання.

Дозвіл надається Державною архітектурно-будівельною інспек­цією та її територіальними органами відповідно до «Положення про порядок надання дозволів на виконання будівельних робіт».

Укладання договорів (контрактів) підряду і субпідряду на будів­ництво здійснюється відповідно до «Правил про договори підряду на капітальне будівництво» і «Положення про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників з субпідрядними організа­ціями» після затвердження у встановленому порядку титульного списку. Складання проекту договору з доданим до нього графіком виконання БМР належить до зобов'язань підрядника. (Підрядник в 15-денний термін разом із субпідрядними організаціями складає проект договору, а замовник в 10— денний термін підписує і повер­тає його підряднику).

Вирішення питань про відселення осіб й організацій з будинків, які підлягають знесенню отримання дозволів від відповідних організацій на перенесення з майданчика будівництва ЛЕП, залізничних шляхів й інших мереж здійснюється замовником.

Вирішення питань про забезпечення будівництва під'їзними шля­хами, електро-, водо- і теплопостачанням, системою зв'язку і при­міщеннями побутового обслуговування будівельників.

Організація постачання на будівельний майданчик облад­нання, конструкцій, матеріалів і готових виробів здійснюється замовником.

Підготовка до будівництва об'єкта

Підготовка до будівництва кожного об'єкта здійснюється генпі­дрядником в такому обсязі:

• вивчення інженерно-технічним персоналом будівельної органі­зації проектно-кошторисної документації, а в разі реконструкції або технічного переоснащення об'єкта — документації з техніч­ного обстеження конструкцій;

• детальне ознайомлення з умовами будівництва;

• розроблення проектів виконання робіт з будівництва будівель, споруд і їх частин;

• виконання позамайданчикових підготовчих робіт.

До позамайданчикових підготовчих робіт належить:

• прокладання зовнішніх під'їзних залізничних й автомобільних шляхів до будмайданчика;

• прокладання ліній електропередачі від наявної мережі, магі­стральних підземних комунікацій і міських доріг в кварталах житлової забудови, причалів, створення окремих підприємств матеріально-технічної бази будівництва;

• виконання внутрішньомайданчикових підготовчих робіт.

До внутрішньомайданчикових підготовчих робіт належать:

• освоєння території — знесення будівель, не використовуваних протягом періоду будівництва і розчищення будівельного май­данчика;

• створення геодезичної розбивочної основи (встановлення висо­тних реперів, закріплення головних осей будівель тощо);

• інженерна підготовка території будмайданчика (планування майданчика і забезпечення тимчасових стоків поверхневих вод, влаштування постійних чи тимчасових внутрішньо - майданчи­кових доріг, прокладання мереж водо- і енергопостачання, теле­фонного і радіозв'язку) ;

• створення загальномайданчикового складського господарства;

• зведення будівель господарського і адміністративно-побутового призначення (склади, навіси, майданчики, естакади, інвентарні тимчасові будівлі й огородження майданчика, механізованих установок і тимчасових споруд);

З метою зменшення витрат на підготовку будівництва на цьому етапі підготовчого періоду будують деякі постійні (ті, що зазначені з титульному списку будівництва) будівлі і споруди, дороги, комуніка­ції, які можуть використовуватись для потреб будівництва.

Для проведення робіт в зимовий час вживають заходів, що забез­печують безперервну роботу (тимчасові опалювальні пристрої).

Закінчення зовнішньомайданчикових і внутрішньомайданчикових робіт підтверджуються актом, що складається замовником і генпідрядником.

Основні вимоги до виконання підготовчих робіт полягають в тому, щоб вони виконувались з випередженням основних будівель­но-монтажних робіт. Це забезпечує прийняту черговість і порядок розгортання будівництва.

Для забезпечення ритмічності робіт, рівномірного переходу робочих, машин і механізмів від однієї групи об'єктів до іншої терміни виконання підготовчих і основних робіт мають бути належним чи­ном узгоджені.

Будівництво тимчасових будівель скорочується за рахунок вико­ристання збудованих в першу чергу постійних будівель і споруд.

З об'єктів житлового будівництва в першу чергу потрібно будувати житлові будинки, які в міру готовності можна використовувати для розселення в них будівельників. Зведення підземних споруд слід поєднувати із загально - майданчиковими роботами.

Підготовка будівельної організації до виконання

виробничої програми

У процесі такої підготовки розробляється комплекс питань з -організації робіт на всю виробничу програму будівельно-монтаж­ної організації з узгодженням обсягів і термінів їх виконання на всіх об’єктах цієї програми, завантаження виконавців, забезпечення всіма видами ресурсів. Горизонт такого планування повинен бути в межах одного-двох років, залежно від ступеня визначеності даних про замовлення, виробничих, економічних та інших обставин функ­ціонування організацій. Чорновий баланс виробничої програми складається у загальних обсягах, а її уточнення та деталізацію в часі (терміни виконання і завершення робіт, передачі фронтів робіт, ха­рактер завантаження потужностей і потребу в ресурсах) здійснюють шляхом календарного планування.