ЛЕКЦІЯ 1 Технічний нагляд за будівництвом, експлуатацією будівель і споруд та його завдання

Вступ

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяль­ність» (687-14) та постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року

№ 903 затверджено Порядок здійснення технічного нагля­ду під час будівництва об'єкта архітектури.

Цим Порядком визначено механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, ка­пітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переосна­щення підприємств (далі — будівництво об'єкта).

Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, викона­них під час будівництва або зміни (зокрема, шляхом знесення) об'єкта.

Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий від­повідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проек­тних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтр­ольних об'єктах архітектури, не допускається.

Для виконання Міністерство регіонального розвитку та будів­ництва України, керуючись Законом України «Про архітектурну діяльність» і постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, утворила архітектурно-будівельну атестаційну комісію інжене­рів технічного нагляду і затвердило Положення про архітектурно-будівельну атестаційну комісію (наказ Мінрегіонбуду від 09.06.09 №224).

До проходження сертифікації допускаються особи, які мають вищу або середню освіту та пройшли підвищення кваліфікації. Згід­но з Положенням атестаційна комісія розглядає заяви осіб, які мають намір отримати кваліфікаційний сертифікат інженера технічного на­гляду за будівництвом. На підставі контрольного опитування комісія встановлює рівень кваліфікації фахівця й ухвалює рішення про на­дання (або ненадання) певної категорії.

Програма контрольного опитування для надання сертифікату базується на завданнях й обов'язках інженера технагляду, викла­дених у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій пра­цівників (випуск 64, розд. 1. «Керівники, професіонали, фахівці»); виданому Держкомбудом і Міністерством праці та соціальної полі­тики України в 2001 р.

Перелік питань з тестування інженерів технічного нагляду за бу­дівництвом, розміщення на сайті ПТН — Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури» (gint.org.ua

Об'єкти будівництва

В Україні об'єкти будівництва, які називають спорудами, класифікують відповідно до положень Державного класифікатора ДК-18-2000 [1].

Споруди — це будівельні структури, пов'язані із землею, створені в процесі виконання будівельних робіт з будівельних матеріалів, конструкцій, виробів й укомплектовані устаткуванням та обладнанням.

Споруди поділяються на будівлі та інженерні споруди.

Будівлі — це об'ємні будівельні структури, що складаються з опорних, огороджувальних та сполучених конструкцій, які утворю­ють приміщення, призначені для проживання та перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Інженерні споруди — це об'ємні, площинні або лінійні будівельні структури, створені з опорних, а іноді й з огороджувальних та сполучених конструкцій, призначені для інженерних цілей, а також для переміщення людей та предметів.

Зазвичай будівлі мають приміщення, призначені для різних цілей, інженерні споруди не мають таких приміщень (або мають приміщення, незначні за об'ємом, що виконують другорядні функції).

Інженерні споруди за призначенням поділяються на:

• транспортні — автодорога, залізниці, злітно-посадкові смути;

• мости, шляхопроводи, естакади, трубопроводи та інше;

• гідротехнічні — дамби, греблі, хвилеломи та інше;

• електротехнічні — лінії електропередачі, кабельні системи;

• радіотехнічні та багато інших.

Інженерні споруди здебільшого мають принципові відмінності між собою, проектування та експлуатацію їх здійснюють спеціалі­зовані організації, тому в пропонованому посібнику вони не роз­глядатимуться.

За функціональним призначенням будівлі поділяються на два основних класи: житлові і нежктлові.

Житлові будівлі (або будинки) поділяються на:

• одноквартирні, які ще називають індивідуальними будинками:

• багатоквартирні (складаються з двох і більше квартир);

• для загального проживання — гуртожитки, інтернати, притулки.

Нежитлові будівлі поділяються на:

• готелі та ресторани;

• офісні — для органів державного та громадського управління,

адміністрації виробничих та бізнесових структур;

• торговельні (або бізнесові) — магазини, ринки, ярмарки, їдальні,

• лазні, заклади побутового обслуговування, станції техобслугову­вання та інші;

• транспорту та зв'язку — автомобільні, залізничні, авіаційні

вокзали;

• радіоцентри; гаражі; ангари, депо;

• промислові — будівлі, призначені для розміщення підприємств

різних видів промисловості та енергозабезпечення, склади, ре­зервуари, холодильники, силоси;

• для публічних виступів — театри, кінотеатри, концертні зали,

цирки, казино;

• медичні та спортивні — лікарні, поліклініки, реабілітаційні

центри,

• санаторії, стадіони, спортзали, манежі, тири;

• навчальні — школи, вищі навчальні заклади тощо;

• культури та науки — музеї, бібліотеки, архіви, науково-дослідні,

дослідні та проектні установи;

• релігійні — храми, каплиці, зали;

• сільськогосподарські — для тримання тварин, зберігання продукції оранжереї;

• військові;

Окрім того, існують інші види нежитлових будівель, не включені до цієї класифікації.

За методами будівництва будівлі поділяються на:

• традиційні або з дрібнорозмірних елементів — такі, що споруджу­ються вручну, з використанням ручних інструментів та пристроїв;

• індустріальні — будівництво їх потокове, за допомогою машин і

механізмів.

Основним шляхом розвитку сучасного будівництва є індустрі­альне, але й традиційні методи будівництва широко використовують­ся для спорудження невеликих будівель, ремонту, реставрації та ін.

За матеріалом несучих конструкцій будівлі поділяються на:

• дерев'яні;

• кам’яні (муровані);

• залізобетонні та бетонні;

• металеві (переважно стальні).

Не можна стверджувати, що одні матеріали є кращими за інші — для різних будівель та в різних умовах раціонально використовувати різні матеріали.

Окрім того, будівлі ще класифікуються за капітальністю; вог­нестійкістю; вибухопожежною безпекою; видом освітлення, вентиля­ції, опалення та за іншими показниками.