
- •Об'єкти будівництва
- •Вимоги до будівель
- •Загальна організаційно-технічна підготовка
- •Оформлення дозволів на виконання бмр
- •Підготовка до будівництва об'єкта
- •Підготовка до виконання бмр
- •Значення та етапи проектування в будівництві
- •Завдання на проектування, його склад і порядок розроблення (додаток до дбн а.2.2-3-2004)
- •Вибір земельної ділянки для будівництва
- •Стадії проектування
- •Погодження, експертиза та затвердження проектної документації
- •Проектно-технологічна документація з організації будівництва і виконання робіт
- •Вихідні дані для розроблення проекту організації будівництва
- •Склад проекту організації будівництва
- •Проект виконання робіт
- •Склад проекту виконання робіт
- •Виробнича та виконавча документація
- •Види робіт та конструкцій, на які повинні складатися акти огляду прихованих робіт
- •Забезпечення якості будівельної продукції
ЛЕКЦІЯ 1 Технічний нагляд за будівництвом, експлуатацією будівель і споруд та його завдання
Вступ
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» (687-14) та постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року
№ 903 затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.
Цим Порядком визначено механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення підприємств (далі — будівництво об'єкта).
Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема, шляхом знесення) об'єкта.
Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.
Здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах архітектури, не допускається.
Для виконання Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, керуючись Законом України «Про архітектурну діяльність» і постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, утворила архітектурно-будівельну атестаційну комісію інженерів технічного нагляду і затвердило Положення про архітектурно-будівельну атестаційну комісію (наказ Мінрегіонбуду від 09.06.09 №224).
До проходження сертифікації допускаються особи, які мають вищу або середню освіту та пройшли підвищення кваліфікації. Згідно з Положенням атестаційна комісія розглядає заяви осіб, які мають намір отримати кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду за будівництвом. На підставі контрольного опитування комісія встановлює рівень кваліфікації фахівця й ухвалює рішення про надання (або ненадання) певної категорії.
Програма контрольного опитування для надання сертифікату базується на завданнях й обов'язках інженера технагляду, викладених у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 64, розд. 1. «Керівники, професіонали, фахівці»); виданому Держкомбудом і Міністерством праці та соціальної політики України в 2001 р.
Перелік питань з тестування інженерів технічного нагляду за будівництвом, розміщення на сайті ПТН — Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури» (gint.org.ua
Об'єкти будівництва
В Україні об'єкти будівництва, які називають спорудами, класифікують відповідно до положень Державного класифікатора ДК-18-2000 [1].
Споруди — це будівельні структури, пов'язані із землею, створені в процесі виконання будівельних робіт з будівельних матеріалів, конструкцій, виробів й укомплектовані устаткуванням та обладнанням.
Споруди поділяються на будівлі та інженерні споруди.
Будівлі — це об'ємні будівельні структури, що складаються з опорних, огороджувальних та сполучених конструкцій, які утворюють приміщення, призначені для проживання та перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
Інженерні споруди — це об'ємні, площинні або лінійні будівельні структури, створені з опорних, а іноді й з огороджувальних та сполучених конструкцій, призначені для інженерних цілей, а також для переміщення людей та предметів.
Зазвичай будівлі мають приміщення, призначені для різних цілей, інженерні споруди не мають таких приміщень (або мають приміщення, незначні за об'ємом, що виконують другорядні функції).
Інженерні споруди за призначенням поділяються на:
транспортні — автодорога, залізниці, злітно-посадкові смути;
мости, шляхопроводи, естакади, трубопроводи та інше;
гідротехнічні — дамби, греблі, хвилеломи та інше;
електротехнічні — лінії електропередачі, кабельні системи;
радіотехнічні та багато інших.
Інженерні споруди здебільшого мають принципові відмінності між собою, проектування та експлуатацію їх здійснюють спеціалізовані організації, тому в пропонованому посібнику вони не розглядатимуться.
За функціональним призначенням будівлі поділяються на два основних класи: житлові і нежктлові.
Житлові будівлі (або будинки) поділяються на:
одноквартирні, які ще називають індивідуальними будинками:
багатоквартирні (складаються з двох і більше квартир);
для загального проживання — гуртожитки, інтернати, притулки.
Нежитлові будівлі поділяються на:
готелі та ресторани;
офісні — для органів державного та громадського управління,
адміністрації виробничих та бізнесових структур;
торговельні (або бізнесові) — магазини, ринки, ярмарки, їдальні,
лазні, заклади побутового обслуговування, станції техобслуговування та інші;
транспорту та зв'язку — автомобільні, залізничні, авіаційні
вокзали;
радіоцентри; гаражі; ангари, депо;
промислові — будівлі, призначені для розміщення підприємств
різних видів промисловості та енергозабезпечення, склади, резервуари, холодильники, силоси;
для публічних виступів — театри, кінотеатри, концертні зали,
цирки, казино;
медичні та спортивні — лікарні, поліклініки, реабілітаційні
центри,
санаторії, стадіони, спортзали, манежі, тири;
навчальні — школи, вищі навчальні заклади тощо;
культури та науки — музеї, бібліотеки, архіви, науково-дослідні,
дослідні та проектні установи;
релігійні — храми, каплиці, зали;
сільськогосподарські — для тримання тварин, зберігання продукції оранжереї;
військові;
Окрім того, існують інші види нежитлових будівель, не включені до цієї класифікації.
За методами будівництва будівлі поділяються на:
традиційні або з дрібнорозмірних елементів — такі, що споруджуються вручну, з використанням ручних інструментів та пристроїв;
індустріальні — будівництво їх потокове, за допомогою машин і
механізмів.
Основним шляхом розвитку сучасного будівництва є індустріальне, але й традиційні методи будівництва широко використовуються для спорудження невеликих будівель, ремонту, реставрації та ін.
За матеріалом несучих конструкцій будівлі поділяються на:
дерев'яні;
кам’яні (муровані);
залізобетонні та бетонні;
металеві (переважно стальні).
Не можна стверджувати, що одні матеріали є кращими за інші — для різних будівель та в різних умовах раціонально використовувати різні матеріали.
Окрім того, будівлі ще класифікуються за капітальністю; вогнестійкістю; вибухопожежною безпекою; видом освітлення, вентиляції, опалення та за іншими показниками.