Навчання вимові

Перший напрямок – оволодіння вимовою без спеціального навчання на основі наслідування мови педагога при використанні звукопідсилючої апаратури в процесі слухо-зорового сприймання мови. В залежності від залишків слуху та індивідуальних особливостей дитини. Діти можуть засвоювати словниковий матеріал.

Другий напрямок – систематичне навчання вимові, основними формами якого є спеціальні фронтальні та індивідуальні заняття, мовні зарядки.

Завданням індивідуальних занять є формування навичок звуковимови, корекції, усунення дефектів голосу, мовного дихання. Індивідуальні заняття забезпечують можливість підходу до кожної дитини з урахуванням стану її слуху, мови, особливостей інтелектуального та емоційного розвитку. Зміст індивідуальних занять визначається особливостями вимови кожної дитини та програмними вимогами зі спеціально підібраним мовним матеріалом.

Основним завданням фронтальних занять є закріплення мовних навиків, сформованих на індивідуальних заняттях. На фронтальних заняттях може проводитись робота над такими характеристиками вимови: темп, злитність, наголос, які піддаються корекції на слухо-зоровій основі в процесі наслідування мови педагога. Проводиться робота з автоматизації або диференціації звуків, складів. Однією з форм організації роботи з навчання вимові є мовні зарядки, основним завданням яких є викликання звуків за допомогою фонетичної ритміки.

Зміст та медоди навчання вимови

В основу навчання вимові дітей з вадами слуху закладено принципи природного оволодіння мовою, особливо на початковому етапі. Цей принцип може бути реалізований за умови формування та розвитку навичок слухо-зорового та слухового сприймання усної мови.

Перший етап триває з початку навчання до чотирьох років. В якості методу формування вимови використовується наслідування мови дорослих, сприймання слухо-зорове та слухове (бісенсорне – на два вуха). Основним завданням цього періоду є формування потреби у спілкуванні усною мовою, розвиток сприймання мови, вимови. Враховуючи можливості вимови нечуючих дітей, особливо слабочуючих на першому етапі допускається: правильна вимова; наближена з заміною відсутніх звуків іншими звуками (собака-табака). Основним методом на першому етапі навчання вимові використовується вимова за педагогом, фонетична ритміка, спеціальні ігри.

Відомо, що артикуляційна моторика обумовлена загальною моторикою дитини. Тому дітей спочатку вчать наслідувати великим та дрібним рухом: по наслідуванню педагогу піднімати, або опускати руки, плескати, тупати ніжками, виконувати рухи губ, язика.

Особливе значення надається фонетичній ритміці, в процесі якої дітям пропонують для наслідування різні види рухів з вимовою слів, складів, фраз, звуків.

Другий етап навчання вимов проводиться у відповідності з аналітико-синтетичним концентричним полі сенсорним методом.

Полісенсорний метод характеризується використанням різних аналізаторів (зір, слух, рухові аналізатори).

Концентричний метод характеризується заміною звуків. На початку ставляться основні звуки, інші, які не входять до основних, тимчасово замінюються в мові (зима-сима, бабабан-парапан). Він використовується для звукових замін не порушуючи різко виразність усної мови дітей і дає можливість закріпити складову слова, внести їх в активну мову.

Активно проводиться робота над:

• мовним диханням;

• над голосом (силою, висотою), бо поява дефектів голосу (гнусавість, фальцет) вимагає спеціальної роботи на індивідуальних заняттях;

• над звуками (замінами);

• над словом (злитне промовляння, при дотриманні складів, структури, наголосу);

• над фразою (вміння вимовляти фрази злитно, в нормальному темпі, з правильним логічним наголосом).

Питання для контролю:

Яке значення має формування усної мови для дітей раннього та дошкільного віку з вадами слуху?

Які напрямки формування мови дітей з вадами слуху?

Які форми роботи над вимовою дітей раннього та дошкільного віку з вадами слуху?

Чим обумовлено виділення двох етапів у навчанні вимови дітей з вадами слуху?

Розкрийте зміст концентричного та полі сенсорного методів навчання вимові.