Етапи розвитку мови (за л.Н. Носковою)

Перший етап триває від початку навчання до чотирьох років. Цей етап характеризується глобальним (цілісним) сприйманням різних явищ, в тому числі і мови (усної, письмової). В роботі з дітьми цього віку основними видами мовної діяльності є слухання, слухо-зорове сприймання слів та фраз, глобальне читання табличок. В мові дітей на цьому етапі характерною є наближена вимова. В письмовій мові діти засвоюють глобальний спосіб сприймання цілого слова, його довжини, а не окремих букв. Навчання письму друкованими буквами, списування з орієнтацією на слово та його значення, а не окремі букви.

Другий етап триває від чотирьох до шести років. Він характеризується поступовим переходом від цілісного сприймання до аналізу мовного матеріалу. Навчання аналітичному читанню глухих дітей проводиться за допомогою дактилології. Вона забезпечує швидке оволодіння звуко-буквенним аналізом слова, допомагає швидко перейти з глобального до аналітичного читання, сприяє підвищенню усвідомлення усної мови, так як діти до п’яти років можуть сприймати та відтворювати слова і фрази усно-дактильно.

Інтенсивне використання дактилології може призвести до зменшення темпу вимови, викривлення орфоепічних норм і інших компонентів вимови. Тому, першочергового значення потрібно надавати формуванню навичок слухо-зорового та слухового сприймання, навчанню промовлянню. При формуванні вимови велике значення належить фонетичній ритміці.

Третій етап триває від шести до семи (восьми) років. Припускається поглиблення аналізу мовного матеріалу як під час сприймання, так і при його відтворенні. На цьому етапі велике значення надається аналізу усної мови, що пов’язано з викликанням та постановкою звуків, автоматизацією рівнів складів, слів, речень. Основним засобом сприймання матеріалу є слухо-зорове, яке доповнюється при складних реченнях, або нового матеріалу, дактилем. Головна увага приділяється усвідомленню прочитаного, аналізу тексту. Аналіз усного мовного матеріалу доповнюється власним письмом дітей та усно-дактильним промовлянням.

В дошкільному віці ці дії не мають характеру навчальних вправ, а проводяться у вигляді ігор та ігрових вправ.

Запитання для контролю:

Розкрийте принципи навчання мові дітей з вадами слуху?

Які основні умови формування мови дітей звадами слуху?

Які види мовної діяльності формуються у нечуючих дітей в процесі навчання?

Як відбувається розвиток зв’язної мови у дітей з вадами слуху?

НАВЧАННЯ РОЗВИТКУ ВИМОВИ ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ

1. Завдання, організація і зміст роботи з навчання вимові.

а) Основним завданням навчання вимови дітей раннього і дошкільного віку є створення у них необхідності в усному спілкуванні, формуванні максимально наближеної до природної усної мови. Це завдання реалізується в процесі усієї корекційно-виховної роботи.

б) Для правильної організації роботи з навчання вимові необхідно створити відповідні умови, до головних відноситься слухо-мовне середовище, підтримка бажання дітей спілкуватись, використовуючи усну мову (таблички, дактиль). В навчанні використовуються звукопідсилююча апаратура стаціонарного типу та індивідуальні слухові апарати, ефективність використання яких обумовлюється правильним підбором режиму підсилення.

Успіх в роботі з формування вимови також пов’язаний з якістю мови дорослих, так як їх мова є зразком для наслідування дитини.

Дослідження Є.І.Леонгард, Н.Д. Шматко показали, що постійний розвиток і використання слухового сприймання в процесі усієї корекційно-виховної роботи дає можливість формуванню мовних навиків у дітей з вадами слуху при наслідуванні педагога.