- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
Після формування оболонок пилкового зерна розпочинається ділення первинного ядра мікроспори, яке завжди відбувається в пиляках за декілька днів до розкривання квітки.
У злаків первинне ядро пилинки розміщене навпроти пори, ближче до одного боку оболонки (ексцентрично). В результаті цього веретено поділу в метафазі закладається на різних полюсах неодночасно, що і спричинює асиметрію веретена, диференційне ділення і утворення генеративної і вегетативної клітин різної величини, з ядрами також різного розміру. (Батыгина, 1987, рис. 15, 16-26).
Тривалість мітозу первинного ядра мікроспори залежить від вологості повітря, температури, умов живлення мікроспори у порожнині пиляка (особливостями тапетума, як тканини, що живить мікроспори).
За даними Бишопа (1962) тривалість мітозу при гаметогенезі в пиляках традесканції
за 300 С тривав 31, 2 год.
Після ділення первинного ядра пилинки відбувається цитокінез і утворюється дві клітини: вегетативна - велика з рідкою вакуолізованою цитоплазмою і круглим рихлим ядром, крупним ядерцем та генеративна – невелика за розмірами, з густою цитоплазмою, високим вмістом РНК і більш щільним ядром збагаченим ДНК. (Батыгина, 1987, рис. 15, 16-26).
Вважають, що вегетативна клітина живиться поживними речовинами, що надходять із зовні, в той час як генеративна росте і розвивається за рахунок поживних речовин вегетативної клітини.
Форма генеративної клітини у пилковому зерні різна в різні періоди її онтогенезу: округла, еліптична, лінзовидна, серповидна, амебоподібна тощо.
Оболонка генеративної клітини – тонка подвійна плазмова мембрана, вона не дає реакції на целюлозу і складається з пектинів.
За кількістю цитоплазми розрізняють багатоплазмові та малоплазмові генеративні клітини. В клітинах були виявлені формені елементи: рибосоми, мітохондрії, пластиди (лейкопласти, рідше хлоропласти ?!). Цитоплазма вегетативної клітини містить багато різних запасних речовин.
У більшості видів покритонасінних рослин на цьому етапі формування чоловічого гаметофіту в пилкових зернах закінчується. Їхні зрілі пилкові зерна є двоклітинними і двоядерними. Утворення чоловічих статевих клітин–сперміїв (сперміогенез) відбувається під час проростання пилинки у пилковій трубці.
Рис. Схема розвитку чоловічого гаметофіту: 1-мікроспора; 2 – утворення вакуолі;
3-ділення первинного ядра; 4-5-утворення двох клітин (генеративної і вегетативної); 6-7-ділення генеративної клітини у пилковому зерні; 8-спермії- клітини в пилковому зерні; 9-10- утворення сперміїв у пилковій трубці.
Ядро генеративної клітини, як і сама клітина, мітотично ділиться тільки один раз і утворюється два спермії. У деяких же випадках мали місце відхилення від цього правила (Дзевалтовський, Литвиненко,1973.) спостерігали утворення декількох генеративних клітин в одній пилинці і т. д.
У багатьох видів покритонасінних (складноцвіті, злакові, льонові, у клейстогамних рослин таких як Oxalis acetosella, Viola odorata) розвиток чоловічого гаметофіту у пилковому зерні не закінчується, а продовжується далі, і сперміогенез відбувається у пиляках до цвітіння. На час розкриття квіток у зрілих пилкових зернах утворюються готові чоловічі гамети-спермії. Ці пилкові зерна є триклітинними і триядерними. Триклітинний тип пилку, на думку більшості ембріологів, є більш прогресивним, ніж двоклітинний.
В літературі описано утворення як дво-, і три клітинних пилкових зерен у одного й того ж виду (напр. у низки видів роду Nicotiana за даними Піддубна–Арнольді).
Вивчення структури сперміїв заслуговувало уваги багатьох учених усього світу
(Поддубная –Арнольди, 1976. с. 95–140): форма, величина, наявність плазми, утворення
і розвиток, запасні речовини і т. д.
