- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
10. 01 Морфологія насіння
Рис. 127. Типи насіння:
А- з ендоспермом, що оточує зародок (мак); Б- з ендоспермом, що лежить поряд з зародком (пшениця); В- з периспермом (куколь); Г- з ендоспермом, що оточує зародок, і розвиненим периспермом (перець); Д- з ендоспермом і запасними речовинами у сім’ядолях (льон); Е- з запасними речовинами у сім’ядолях (горох);
1- спермодерма, 2- ендосперм, 3- корінець, 4- стебло, 5- брунька, 6- сім’ядолі (3-6 зародок), 7 - оплодень, 8- перисперм.
Рис. 128. Зернівка вівса:
А - поздовжній розріз (схема), Б- зародок, В- ендосперм;
1- зародок, 2- ендосперм, 3- оплодень, що злипся з спермодермою, 4- стебельце, 5 - корінець, 6- колеориза, - брунька, 8- колеоптиль, 9- сім’ядоля(щиток), 10- епібласт, 11- алейроновий шар, 12- клітини з запасним крохмалем.
Рис. 129. Насінина квасолі: А — загальний вигляд; Б — зародок; 1 — корінець, 2 — мікропіле,
3 — рубчик, 4 —насінний шов, 5 — спермодерма, 6 — брунька,
7 — стебельце, 8 — сім’ядоля.
Рис.23. Будова насінної шкірки і рубчика насінини люпину.
а- шкірка: 1- кутикула, 2- світлова лінія, 3- палісадний шар, 4- гіподерма, 5 – паренхіма,
6- рубчик і в- рубчикова щілина: 1- залишки насінної ніжки,2 – протипалісадний шар, 3- кутикула, 4- палісадний шар, 5 – гіподерма, 6- рубчикова щілина, 7 – «острів трахеїд»,
8- стелярна тканина.
Рис. 2. Зернівка пшениці і її перикарп (Есау, 1969).
А- поздовжній розріз паралельно борозні; малий прямокутник – виріз ділянки і показ на рис. Б (х7); Б- поперечний зріз перикарпа (х300). 1-епідерма., 2-субепідермальний шар,3- зруйнована паренхіма, 4- поперечні клітини, 5- трубчата клітина, 6- шар кутикули, 7- внутрішній шар внутрішнього інтегумента, 8- зруйновані клітини нуцелуса,
9- алейроновий шар, 10- ендосперм, 11- крохмаленосний ендосперм, 12- борозна, 13- епідермальні волоски, 14- поверхня перикарпа, 15- щиток, 16- зародок.
.
