- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
10.7 Вплив світла на проростання насіння
Насіння багатьох рослин під час проростання реагує на світло (сповільнює або пришвидшує проростання). Ця реакція пов’язана з екологічними вимогами насіння і визначається дією світла на обмін стимуляторів чи інгібіторів в набухлій насінині. У деяких випадках світло посилює проникність насінних оболонок для оксигену. Дія світла на насіння пов’язана з наявністю хлорофілу і каротиноїдів, а також фітохрому. Сприйняття світлового сигналу можливе лише набухлою насіниною. Проростання можна викликати незначною кількістю „червоних квантів” (через Ф(В) і мінорний Ф(Е) або інтенсивним ДЧ- світлом (через Ф(А).
На чутливість насіння до світла впливають умови вирощування материнської рослини. Якщо арабідопсис виростити на яскравому світлі, насіння проросте і в темноті. У зародку при розвитку на яскравому світлі на материнській рослині фотохромна система отримує достатню кількість червоних променів, і фітохроми переходять у форму Ф730 (сигнал до проростання). Після періоду спокою насіння проростає без світла. Якщо рослина виросла в тіні інших рослин (чи за нестачі світла), фітохроми в зародках залишаються у формі Ф660 і „чекають” червоних променів – світло потрібне для проростання.
Часто незріле насіння при освітленні набуває здатності до проростання.
Світло пригнічує появу сходів у фацелії (Phacelia tanacetifolia B e n t ), крес-салату (Lepidium sativum L.), вероніки (Veronica persica L.), гарбуза (Cucurbita pepo L.), каланхое (Kalanchoe A d a s.) та інших.
Негативно світлочутливі, тобто проростають у темноті, переважно рослини сухих місцезростань, де наявність світла є сигналом несприятливого розміщення насінини: вона перебуває на поверхні ґрунту і незахищена від посухи.
Світло обумовлює або прискорює появу сходів у омели (Viscum L.), тютюну (Nicotiana tabacum L.), салату латука (Lactuca sativa L.), салату дикого (Lactuca scariola L.), череди
(Bidens radiatа T h u i l l.) та інших рослин, насіння яких містить мало олій.
Слід відмітити, що деякі із названих позитивно світлочутливих (світлосхожиж) рослин – типово болотні рослини або такі аерофіти, як омела, для насіння яких попадання в темноту (глибоко в грунт) означає наявність несприятливих умов.
Проте, насіння деяких рослин, наприклад жовтецю отруйного(Ranunculus sceleratus L.), мітлиці лугової (Poa pratensis L.), на початку краще проростають на світлі, а через 8-10-місяців зберігання – в темноті. З точки зору екології проростання це пристосування можна пояснити наступним чином: для осіннього проростання вологи достатньо, якщо насіння перебуває на поверхні ґрунту; у той же час як весною для гарантованого росту краще, коли насіння виявиться в ґрунті.
Дію світла інколи можна замінити обробкою насіння гібереліном, деякими вітамінами, дією холоду. Оболонка у багатьох насінин зафарбована пігментами і діє як світлофільтр, що пропускає до зародка промені лише відповідної довжини хвилі.
Світлочутливість насіння може стати визначальним у розробці агротехнологічних прийомів у боротьбі з бур’янами. Так, можна орати і сіяти поле вночі, щоб світло не попадало на насіння бур’янів (більшість культурних рослин проростає без світла). Оранка поля вночі показує, що засміченість зменшується на 30-60% порівняно з ділянками зораними вдень.
СР: опрацювати тему Життєздатність або довговічність насіння.
Тривалість збереження життєздатності насіння.
Видові особливості і умови формування насіння.
Вологість і життєздатність насіння.
Температура і доступ повітря.
Залежність між температурою, вологістю насіння і його життєздатністю.
Життєздатність насіння бур’янів.
Фізіологічні причини старіння насіння.
Методи визначення життєздатності насіння.
Зберігання насіння.
Принципи і практика довготривалого зберігання насіння.
Розробка режимів зберігання насіння.
Л-ура:
Прокофьев А.А. Физиология семян. М.: Наука. 1982. с.104-122.
