10.6. Зберігання насіння

Завдання досліджень по зберіганню насіння:

- вивчення біохімічних і фізіологічних змін;

- вдосконалення технології довготривалого і короткотривалого зберігання насіння;

- розробка алгоритму вирощування і відбору насіння для зберігання;

- розробка моделей і прискореного штучного зберігання і старіння насіння.;

- вимоги до насіння, що закладається для довгострокового зберігання;

- підготовка насіння для зберігання;

- контроль ходу зберігання насіння;

- методи регуляції і оптимізації умов зберігання;

- огляд сучасних методів зберігання насіння.

Конспект лекцій.

10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння

Насіння зберігають для продовольчо – технічних, насінних, генетичних, селекційних і дослідних цілей. У зв’язку з цим розміри партій насіння можуть суттєво варіювати, а от режими збереження принципово подібні.

При організації довготривалого збереження насіння завжди постають два питання: що і як зберігати?

Вимоги до насіння для довготривалого зберігання.

• насіння має мати високу життєздатність (95% схожості);

• відповідати вимогам першого класу посівного стандарту. Некондиційне насіння з низькою схожістю непридатне для довготривалого зберігання,

• непошкоджене хворобами і шкідниками, не травмоване;

• важливо, щоб насіння було вирощене на багатому поживному субстраті(NРК),

• Збалансоване по фосфору насіння зберігається краще, ніж по N₂ –фону.

• Насіння має бути зібране у повній стиглості, не зазнавати екстремальних температур та вологості під час дозрівання та збору урожаю (очевидно ця вимога не стосується дикорослого).

• Не допускати полягання особливо раннього. Тим більше, що насіння з полеглих рослин дає у наступному році врожай на 10-14% нижчий, ніж з неполеглих рослин.

• наявність пророслих насінин може значно погіршити схожість насіння всієї партії;

• зібране у холодну дощову погоду насіння незадовільно зберігається, втрачає життєздатність;

• оводненість насіння має бути на 2-3% нижчою від критичної (що таке критична вологість?).

10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.

Проектування споруд для зберігання насіння нині ведеться з врахуванням режимів середовища, відпрацьованих Робертсом (Roberts,1960, 1972). Згідно запропонованих ним рівнянь і номограм (на рис.22 одна з них) можна визначити співвідношення режимів середовища і рівень життєдіяльності згідно запланованого строку зберігання. Для цього на шкалі д вибирають необхідний мінімальний рівень життєздатності, а на шкалі г –період зберігання. Обидва пункти з’єднати лінійкою і на шкалі в позначити величину, в цій точці. Користуючись цим значенням на шкалі в у ролі точки обертання, необхідно перемістити лінійку по шкалах а і б. Будь-яке положення лінійки вкаже на ту комбінацію температури (шкала а) і вологості (шкала б), яка може привести до зниження життєздатності за весь запланований період зберігання.

Рис. Номограма життєздатності для насіння пшениці (Е.Н Roberts,D.L.Roberts,1972)

а- температура (в ⁰ С), б – вологість насіння (в % від сирої маси), в- середній період життєдіяльності (в днях) – лінії точок повертання, г- період часу (в днях) за який життєздатність знижується до відповідного рівня, д – життєздатність (в % ).

Усіма цими відомостями користуються не лише при зберіганні продовольчих і насінних партій, а й при створенні споруд для довготривалого (десятків і більше років)

підтримання життєдіяльності генетично цінного насіння. Такі національні сховища уже створені у США, Росії, Японії, ФРГ, Італії, Індії, Турції та інших країнах.

Температура у цих сховищах підтримується у більшості випадків 4⁰ як найбільш оптимальна для цих цілей. У національному сховищі Японії насіння утримують при

4-6 %- ій вологості в герметичній упаковці. В центральній лабораторії США збереження проводять у відкритій тарі при відносній вологості повітря 32%. Згідно

Хорошайлова М.Г.(1978) у Російському національному сховищі (м Краснодар) збудованому у 1972-76рр. зберігається 400тис зразків у скляних або металевих банках різної ємності (до 0,5 кг).

Застосовується температура і 4⁰С, і –10⁰С; вологість повітря 60 та 30%; вологість насіння 2- 9%. Впевнена збереженість насіння на рівні його генетичної цілісності розраховувалась у межах 25- 35 років.

Нині продовжуються пошуки методів збереження життєздатності насіння і розробка технологій його зберігання.

а) ліофільне зберігання – вода видаляється із замороженого насіння і білки не денатурують, повністю припиняються метаболічні процеси.

б) зберігання за наднизьких температур. У рідкому азоті –192⁰ С; і -253⁰С зрідженому повітрі. Успіх зберігання залежить від початкової оводненості (для декоративних рослин краще 5-10%), швидкості охолодження (від 5 до 100⁰ за секунду) і режиму відігрівання (найкраще у потоці повітря 35 +40⁰С або проточній інтенсивно змішуваній воді 40⁰) (Стрельцов, 1988; Федосенко, 1976)= кріобіологія.

+ Фумігація (газація)насіння від шкідників сірководнем і ССl₄ (35 : 65); дихлоретаном; хлорпікрином – насіння гороху і квасолі проти горохової зернівки (Вruchus hisorum L.), личинка якої зимує в насінні: насіння газують в ямах, в які засипають горох шаром до 1 м. На 1м³ насіння 450 гр. хлоросуміші сірководень: ССl₄ (35 : 65), тривалість газації 1,5-2 доби.