10.5. Методи визначення життєздатності насіння

Чимало змін, що погіршують якість насіння, відбувається значно раніше, ніж насіння втрачає здатність до проростання. Погіршання якості насіння проходить за відповідною послідовністю подій:

1. Деградація клітинних мембран і цим самим індукована втрата контролю проникності.

2. Пошкодження механізмів енергопостачання і біосинтезів.

3. Послаблення дихання і біосинтезів.

4. Сповільнення проростання насіння і росту гетеротрофних прростків

5. Послаблення здатності до зберігання

6. Сповільнення росту і розвитку автотрофних органів.

7. Зниження вирівняності росту й розвитку рослин у популяції.

8. Підвищення чутливості до екологічних стресів.

9. Збільшення числа проростків з морфологічними відхиленнями

10. Втрата схожості.

Численні методи визначення життєздатності насіння в першу чергу характеризують ступінь зміни одного із них.

Біохімічні методи базуються на реєстрації змін активності ферментів і проникності мембран по мірі зниження життєздатності насіння. Найчастіше застосовують 0,5 % - ий водний розчин 2,3,5 – трифенілтетразолхлориду (чи броміду) у лейкоформі,

а ферменти життєздатної клітини відновлюють його у стабільну недифундуючу сполуку червоного кольору – формазан. За відсутності активних ферментів мертві тканини не забарвлюються. Хімікат світлочутливий, тому необхідно застерігати від несвоєчасної експозиції на світлі. рН розчину 6-7.

Насіння зернових (два зразки з однієї партії по 100шт) замочують у воді при 30⁰ С на

1 год.(ДСТУ 12038-84). Після цього виймають зародки з невеликим шаром ендосперму і занурюють на 24 год. в хлористий тетразол при 30⁰ С. Далі промивають у воді і видаляють ендосперм.

Крупніше насіння злаків можна замочити на 30 хв у воді кімнатної температури, після чого видалити верхню й нижню квіткові луски і замочити ще на 5 год. при 30⁰ С.

Потім зернівки розрізають вздовж на дві половинки і половинки, що з зародками поміщають на 5 год. у розчин хлористого тетразолу.

Підрахунок життєздатних насінин ведуть так. До числа життєздатних зараховують половинки з зафарбованим зародком, а також з інтенсивно забарвленими великими ділянками на зародку (корінцях, сім’ядолях). До нежиттєздатних – половинки з незабарвленим зародком, слабо забарвленими ділянками на корінцях і сім’ядолях.

Життєздатність насіння підраховують у % як середнє арифметичне двох зразків. Відхилення між показниками окремих зразків допускаються не більше 2% при життєздатності насіння 99-100%; 3% -97,0-98,9%; 4%-95,0-96,9%; 5%-92,0-94,9%.

У разі відхилення результатів аналізів двох зразків на величину, що перевищує допустимі відхилення, визначення життєздатності повторюють.

Крім тетразолу використовують інші барвники – індигокармін, кислий фуксин - солі селену, телуру.

Властивість солей важких металів (ВаСl₂) проникати лише у мертві клітини (плазмалема живих клітин затримує їх) використовується у рентгенографічному методі визначення життєздатності насіння. Насіння намочують16 год. при 20⁰ С у воді. Потім переносять на 1 год.у 20-30%-й розчин ВаСl_2. Висушують і рентгенографують. Цей метод має перевагу втому, що такі насінини ще можна пророщувати.

Про порушення цілісності мембран насіння, що старіє, судять по виділенню електролітів, цукрів тощо.

Хоча оцінка життєздатності насіння методом пророщування відносно і трудомістка, ле дає найповніше уявлення про рівень життєздатності насіння. тобто про силу насіння. Вона дає змогу виявити:

- схожість;

• число аномальних проростків;

• швидкість проростання;

• швидкість росту паростків і мобілізації запасних речовин;

• ефективність використання запасних речовин.

Загальний принцип визначення сили насіння полягає у пророщуванні його у субоптимальних умовах (напр., низьких температурах, або насіння піддають дії чинника, що може знизити його життєздатність, а потім пророщують за сприятливих умов …).

+Див херох ж. Семеноведение і семенной контроль

+ Соловьева М .А. Методика визначення життєздатності у кісточкових і ягідних порід. Конспект.