10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
Відомості про тривалість життя насіння і пізнання механізмів її регуляції важливі як у теоретичному так і практичному аспектах. Оцінюють її не по окремій насінині, а по сукупності (особин)насінин. Показником тривалості життя є період часу, впродовж якого виживає чи відмирає відповідний відсоток насіння (Roberts,1972).
Розглянемо криву виживання насіння, що зберігається за сприятливих умов (Justice, Bass,1978).
Рис.17.Зміна життєздатності і сили насіння під час зберігання.
життєздатність; 2- сила. По осі абсцис-час, по осі ординат –схожість, % .
Ця крива отримана для насіння Сrеріs tectorum і виглядає як дзеркальне відображення S-подібної кривої росту. Її можна розділити на три періоди. Під час першого періоду послаблення життєвих функцій відбувається дуже повільно, він закінчується на рівні 90-75%. На другому етапі швидкість загибелі насіння різко зростає, а коли залишається 25-10% (третьому етапі) живих насінин, вона знову сповільнюється і повільно йде поки вони усі не відімруть
Розрізняють кілька типів довговічності: господарську, генетичну і біологічну.
Господарська довговічність – час впродовж якого насіння за показниками життєздатності відповідає вимогам державних стандартів. Вона береться до уваги при заготівлях страхових і резервних фондів. Ці фонди мають створюватись насінням, дозрівання і збирання якого проходили за сприятливих умов, тому, що насіння жита, наприклад, зібране з не полеглого поля, проростало і через 6 років, у той час як з полеглого – лише через 4.
Генетична довговічність – час впродовж якого у партії насіння зберігається генетична цілісність. Вважають, що генетична цілісність зберігається лише на першому етапі життєздатності, тобто до тих пір, доки зберігається 90-75% насіння. Подальше зниження
веде до різкого посилення мутаційних процесів. Коли у партії насіння залишається 50% живих насінин, рівень мутацій у них адекватний свіже зібраному насінню, опроміненому дозою 10000 Р.
Біологічна довговічність – відтинок часу за який насіння даної партії повністю втрачає життєздатність. Відомості про генетичну та біологічну довговічність необхідні в селекційній та науковій роботі. Дуже важливо знати біологічну довговічність бур’янів, оскільки навіть поодиноке здатне до проростання насіння може створювати небезпеку для посівів.
10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
Тривалість життя насіння у видів різна. За цією ознакою рослини Еварт розділив на три групи:
1) мікробіотики - рослини, насіння яких зберігає схожість не більше 3 років(цибуля, салат, жито); насіння тополі, бука, клена серебристого втрачають схожість вже через 7-10 днів, якщо вони не потрапили у сприятливі для проростання умови.
2) мезобітики – життєздатні від 3 до15 років (більшість культурних рослин)
3) макробіотики – більше 15 років (рослини дикої флори, бур’яни. Chenopodium album = лобода, Spergula arvensis- спергула польова 1700 років; Lupinus arcticus – 10 000 років).
Та все ж таки це ділення досить умовне, бо довговічність насіння залежить від умов вирощування і зберігання, і часто віднести їх до тієї чи іншої групи досить складно.
Так насіння ячменю, пшениці, вівса, які відносять до мезобіотиків, зберігають життєздатність і більше 30 років.
Спостерігаються і сортові особливості (у сортів рису від 0 до 17%); життєздатність насіння високо олійних сортів соняшника втрачається швидше, ніж малоолійних. Крім того мають значення і:
тривалість сонячних днів під час вегетації рослин,
полягання,
місце утворення на рослині,
проростання у валках, на рослині,
мікроклімат рельєфу, нестача тепла на північних, північно - західних схилах…,
насіння, вирощене у північних широтах, втрачає життєздатність значно раніше. ніж насіння південних широт (С-Петербург – 3 %, Дніпропетровськ-95%, Ташкент -100% схожості насінні м’якої пшениці після 8 років зберігання).