- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
9.4.2.Апогаметія
Апогаметія – утворення зародка із клітин жіночого гаметофіту (синергід, антипод), крім яйцеклітини. У покритонасінних це явище зустрічається рідко. Відома апогаметія редукована і нередукована .
Редукована апогаметія- утворення зародка із синергід чи антипод з редукованим числом хромосом. Зародки, що виникли із гаплоїдних синергід чи антипод, можуть розвиватись лише за наявності диплоїдного зародка, який утворився із яйцеклітини після її запліднення. (рис.65 Банникова с.113) Гаплоїдні зародки менші диплоїдних і часто дегенерують, але можуть і розвиватись у гаплоїдні рослини.
Нередукована апогаметія – утворення зародків із синергід і антипод з нередукованим числом хромосом.
Нередукована апогаметія звично поєднана з нередукованим партеногенезом, коли у зародковому мішку наряду з зародком, що розвився без запліднення із диплоїдної яйцеклітини, утворюється диплоїдний зародок із синергіди чи антиподи (Allium, Alchemilla, Hieracium, Tripsacum)
Рис. Апогаметія
1- мікропілярна частина зародкового мішка Syrenia cana (Brassicaceae)
під час запліднення: інтактна синергіда зберігає життєздатність; 2- проембріо із зиготи і із
синергіди у цього ж виду; 3-5 - утворення зародків із зиготи і синергіди у Тrillium camschatcense (Trilliaceae); 6- чотириклітинний проембріо із зиготи і ценоцитний зародок із синергіди у Argyropsis candida (Amaryllidaceae); 7-8 – зиготний і синергідний проембріо у Gymnadenia conopsea і Orchis militaris (Orchidaceae).
9. 4. 3. Апоспорія
Апоспорія - розвиток зародкового мішка із клітин нуцелуса, халази і покривів насінного зачатка без редукції числа хромосом.
Апоспорія виявлена у кількох родин, найчастіше у Аstеrасеае. Апоспоричні зародкові мішки бувають нормально диференційовані і містять 7 клітин, і ненормально диференційовані з 10, 12, 16 і іншою кількістю ядер. Багато апоспоричних зародкових мішків виявлені стерильними. Число апоспоричних зародкових мішків в одному й тому ж насінному зачатку значно варіює, чимало із них гине на різних стадіях розвитку. Разом з тим у низки рослин в апоспоричних зародкових мішках виявили багатоклітинні зародки.
9.4.4 Адвентивна ембріонія
Адвентивна ембріонія є нуцелярна, коли зародки утворюються із клітин нуцелуса, і
інтегументальна – коли зародки утворюються з клітин інтегументів.
Зародки, що утворились із клітин нуцелуса і інтегументів, вростають всередину зародкового мішка, де остаточно формуються. Адвентивні зародки відрізняються від статевих відсутністю підвіска, а також порушенням нормальної диференціації і симетрії. Частина їх гине у процесі розвитку. Проте відомі випадки утворення двох, трьох сіянців із одного насінного зачатка. При цьому один із сіянців виник від злиття гамет і несе ознаки материнського і батьківського організмів, а інші апоміктичні і похожі (подібні) лише з материнською рослиною. Буває що статевий зародок відмирає, а розвиваються апоміктичні сіянці
Нуцелярна і інтегументальна ембріонія спостерігається тільки у покритонасінних. Вона може бути постійною і спадковою, випадковою і неспадковою. Остання зустрічається частіше, ніж перша. Адвентивна ембріонія може бути індукованою, залежати від запилення, і автономною, незалежною від запилення.
