- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
9.4.1.Партеногенез
Партеногенез (грецьк. – раrthеnos – незайманиця, діва i gеnus - походження) – утворення зародка із незаплідненої яйцеклітини. Розрізняють редукований і нередукований партеногенез.
Редукований партеногенез – утворення зародка із яйцеклітини з гаплоїдним числом хромосом. Він є індукованим, тобто розвиток зародка розпочинається лише після запилення, хоча злиття гамет при цьому не відбувається.
Розрізняють редукований партеногенез гіногенез – зародок утворений материнським набором хромосом – і андрогенез – зародок утворений батьківським набором хромосом.
У першому випадку пилкова трубка проникає у зародковий мішок, але спермій при цьому дегенерує і яйцеклітина не запліднюється і розвивається в зародок тільки з материнським набором хромосом. Партеногенетично утворена рослина похожа на матір. У другому випадку спермій також не зливається з ядром яйцеклітини, (воно дегенерує), і функціонує замість ядра яйцеклітини. Із такої яйцеклітини розвивається зародок з батьківським набором хромосом. Партеногенетично утворена рослина похожа на батька. Андрогенез описаний у ячменю, деяких видів тютюну.
Редукований партеногенез характеризується майже повною стерильністю, не спадкується і
є випадковим. Цей тип апоміксису виявлено у багатьох родинах покритонасінних рослин.
У більшості випадків він виявляється при міжродових та міжвидових схрещуваннях, дії субоптимальних температур. Редукований партеногенез зустрічається у гібридних і поліплоїдних рослин, при самоопилення у перехреснозапильних рослин і спонтанно в чистих лініях.
Гаплоїдні рослини, що виросли за редукованого партеногенезу, у порівнянні з диплоїдними мають менші клітини і органи, і майже повністю стерильні. При утворенні пилку і зародкового мішка у гаплоїдів звично порушується мейоз, що і викликає нежиттєздатність пилку і зародкового мішка, які дегенерують на різних стадіях розвитку.
Рис. 148 Мікроспорогенез і розвиток чоловічого гаметофіту гаплоїда Zеа mауs.
А – В – перше ділення мейозу; Г- друге ділення мейозу; Д – діада, тріада, тетрада,
пентада;
Рис.148 (продовження) Д- діада, тріада, пентада; Е-ненормальні пилкові зерна;
Ж- нормальні пилкові зерна.
Нормально розвинений пилок з життєздатними гаметами у гаплоїдів розвивається дуже рідко. Можуть утворитись і нормальні зародкові мішки, подібні до диплоїдної рослини.
(Редукований партеногенез нині об’єднують терміном гаметофітний апоміксис?).
Нередукований партеногенез (нрпг) – утворення зародка із яйцеклітини з диплоїдним набором хромосом. Нередукований партеногенез в основному постійний і вирізняється повною плодючістю. Рослини, що виросли із нередукованого партеногенезу, є особинами з материнською спадковістю, і передають із покоління в покоління свій партеногенетичний спосіб розмноження.
Нередукований партеногенез на відміну від редукованого в основному не залежить від запилення. У більшості розвиток зародка і ендосперму у рослин з цим способом розмноження (Аlсhеmilla, Taraxacum) починається ще до цвітіння в стадії готового до відкриття бутона. І лише у низки рослин (Poa, Potentilla та інших) для утворення нормального насіння потрібне запилення і попадання пилкової трубки в зародковий мішок, при цьому буває необхідне і запліднення вторинного ядра зародкового мішка.
У деяких рослин (Rudbeckia, Zephyranthus) за нередукованого партеногенезу і запилення спермії можуть попасти у яйцеклітину, і, не зливаючись з її ядром, розпочати самостійно ділитись. В результаті утворюються химерні зародки, у яких поряд з диплоїдними ядрами розвиваються клітини з гаплоїдними ядрами. Описане вище явище – ділення ядер сперміїв у диплоїдних яйцеклітинах – названо семігамією.
За нередукованого партеногенезу утворюється в основному стерильний пилок і випадає мейоз (редукційний поділ) при формуванні зародкового мішка. В результаті утворюються зародкові мішки з диплоїдними яйцеклітинами, із яких у подальшому без запліднення утворюються диплоїдні зародки.
У зв’язку з розширенням і поглибленням знань про партеногенез змінюється і термінологія. Можливе введення додаткових характеристик - індукований і спадковий партеногенез. Це обумовлено тим, що він може спричинитись дією зовнішніх факторів (температура, гормони, аномалії пилку…) чи генетичними причинами. За індуктивного партеногенезу він не спадкується у наступних поколіннях, що ускладнює роботу по відбору партеногенетичних форм. У зв’язку з цим зазначенням індукований чи генетично обумовлена природа партеногенезу може бути корисним багатьом, особливо селекціонерам. Можуть бути додані і такі означення як партеногенез облігатний, факультативний, циклічний, абортивний. У рослин абортивний партеногенез зустрічається досить часто. Партеногенетичний розвиток до кінця не реалізується і зупиняється на будь-якій стадії.
(В.С.Тырнов, 2002, Батыгина. т.3) пропонує наступну схему партеногенезу:
